Ухвала суду № 66596372, 18.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/14581/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Погрібний С.О.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Скрипченко В.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси) на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір пенсійних виплат, з урахуванням довідки Прокуратури Одеської області від 21 червня 2016 року №3 про новий посадовий оклад та загальний розмір місячної зарплати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, виходячи з розміру призначеної пенсії - 90% від суми місячного заробітку, з урахуванням довідки Прокуратури Одеської області від 21 червня 2016 року №3 про новий посадовий оклад та загальний розмір місячної зарплати - без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, з врахуванням раніше здійснених платежів.

31 серпня 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси подало апеляційну скаргу на зазначену постанову суду.

Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги.

06 березня 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повторно подало апеляційну скаргу на зазначену постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси не подано.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2017 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обгрунтованих підстав протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року була отримана апелянтом 13 квітня 2017 року (а.с. 66).

На виконання вимог ухвали від 17 березня 2017 року апелянт надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій, в підтвердження наявності поважних причин пропуску такого строку, посилається на те, що на момент подачі апеляційної скарги 31 серпня 2016 року управління не було звільнено від сплати судового збору, тому, оскільки бюджетом Пенсійного фонду України коштів на цю мету передбачено не було - управління звернулося до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Однак, з фактичною неможливістю вчасно усунути недоліки апеляційної скарги у вигляді сплати судового збору, призвело до її повернення, у зв'язку з чим Управління скористалось правом на повторне оскарження постанови суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Розглянувши подане клопотання доходжу висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відсутність у 2016 році коштів для сплати судового збору, визнано не поважними з тих підстав, що апелянтом не надано доказів в підтвердження неможливості здійснити оплату судового збору з дня отримання копії оскаржуваної постанови, а також, що Управлінням вживались будь-які заходи з цією метою. Також, не взято до уваги посилання УПФУ на те, що з 01.01.2017р. органи Пенсійного фонду України звільнено від сплати судового збору, так як Закон України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017р., однак апеляційну скаргу з посиланням на вказані обставини УПФУ в Приморському районі м.Одеси подало 06 березня 2017 року, а не у десятиденний строк з дня настання обставин, якими апелянт обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 4 статті 189 КАС України встановлено безумовний обов'язок апеляційного суду відмовляти у відкритті провадження у справі, якщо апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Оскільки протягом встановленого судом строку вимог ухвали суду від 17 березня 2017 року апелянт не виконав, поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначив, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Керуючись статтями 186, 189 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступника Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси) на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016 року в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Скрипченко