Постанова № 66595786, 15.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2017 року № 826/26126/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Качура І.А., Мазур А.С., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний

університет»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту

державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет» (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №34/15/10/26-14/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 62010,00 грн.; визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №35/15/10/26-15/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124020,00 грн.; визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №36/15/10/26-16/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 1240200,00 грн.; визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №37/15/10/26-17/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124020,00 грн.; визнати протиправним та скасувати прийняте Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України рішення від 09.11.2015 року «про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»; визнати протиправним та скасувати прийнятий Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України припис від 05.11.2015 року про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки, на підставі яких було прийнято спірні рішення, не відповідають дійсності та необґрунтовані.

Представник відповідача у своїх письмових запереченнях зазначив, що висновки є правомірними та обґрунтованими, а саме наголошено, що спірний об'єкт будівництва на думку інспекції відноситься до V категорії складності, позивач дозволу на виконання таких будівельних робіт не отримував, а декларація про початок виконання будівельних робіт не є відповідним документом, який надає право виконувати будівельні роботи на об'єкті V категорії складності, а тому такий об'єкт є самочинним будівництвом. Отже, прийняті оскаржувані рішення не підлягають скасуванню.

У відповідності до частини четвертої статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Гончаровим Олексієм Сергійовичем та головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Багнюком Андрієм Яковичем відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі вимоги Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області №51/2/2-52478 від 13.10.2015 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Приватним вищим начальним закладом «Київський міжнародний університет» (вул. Львівська, 49, м. Київ), об'єкт «Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток», вул. Верховинна, 80-Б, Святошинський район, м. Київ.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 05.11.2015 року, відповідно до якого встановлено наступне: за основними показниками об'єкта будівництва, зазначеними в декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 082142390522 від 27.08.2014 року, клас наслідків та категорія складності перевищують ті, що визначені проектною організацією та замовником будівництва (листом від 29.10.2015 року №1612 ДП «Укрдержбудекспертиза» повідомила Департамент, що клас наслідків та категорія складності на об'єкті будівництва ПВНЗ «Київський міжнародний університет» визначено не вірно, зазначений об'єкт може бути віднесений до V категорії складності). Виходячи з наведеного вище замовником виконувались будівельні роботи без отримання документа, який надавав би право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст.34, ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельні роботи на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Одночасно, проектною організацією та замовником будівництва - ПВНЗ «Київський міжнародний університет» розроблено та затверджено проектну документацію з порушенням ч.1 ст.31, ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Перевіряючими зроблено наступні висновки: ПВНЗ «Київський міжнародний університет» подано недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 082142390522 від 27.08.2014 року, а саме зазначена невірна категорія складності об'єкта будівництва, чти порушено ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; на об'єкті будівництва не забезпечена організація та охорона праці (не всі працівники мають засоби індивідуального захисту), чим порушено п.4 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»; на об'єкті будівництва не дотримуються вимоги ДБН А.3.2-2.2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», а саме не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено п.4.30, не повністю огороджені виробничі дільниці, чим порушено п.6.2. Крім того на об'єкті будівництва відсутній проект виконання робіт, що є порушенням п.3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва.».

На підставі вказаного акту винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому порядку або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 05.11.2015 року, яким вимагалось з 05.11.2015 року зупинити виконання будівельних робіт та у термін до 01.12.2015 року усунути виявлене порушення.

Також винесено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.11.2015 року за порушення абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», абз.3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», абз.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В подальшому 09.11.2015 року прийнято рішення №25 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Друга черга реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу на вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі м. Києва» №082142390522 від 27.08.2014 року.

На підставі акту перевірки та протоколів від 05.11.2015 року відповідачем прийнято постанови від 17.11.2015 року №34/15/10/26-14/1711/02/6 про накладення штрафу у розмірі 62010,00 грн., від 17.11.2015 року №35/15/10/26-15/1711/02/6 про накладення штрафу в розмірі 124020,00 грн., від 17.11.2015 року №36/15/10/26-16/1711/02/6 про накладення штрафу в розмірі 1240200,00 грн., від 17.11.2015 року №37/15/10/26-17/1711/02/6 про накладення штрафу в розмірі 124020,00 грн.

Позивач не погоджується з прийняттям спірних рішень, звернувся до Суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Закон України "Про архітектурну діяльність" визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294).

Положеннями частин першої та другої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена в Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно із підпунктом 8 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Вищенаведеними нормами законодавства надано право органам державного архітектурно-будівельного контролю проводити позапланові перевірки та складати за їх наслідками необхідні документи, а також надано право отримувати інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначено в Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (надалі - Порядок № 557), в пункті 7 якого зазначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до абзаців 7,8 пункту 22 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акту. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Водночас, аналіз норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 557 дає підстави для висновку, що вони встановлюють загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належало до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме: Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів та/або експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України за змістом статей 6, 7 "Про регулювання містобудівної діяльності" здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

У постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року 21-433а13 зазначено, що аналіз приписів ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у системному зв'язку з іншими нормами цього Закону та Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557, дає підстави для висновку, що встановлено загальне правило визначення категорії складності об'єкта будівництва. У випадках же, коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема контроль за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

До повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.

Визначення категорії складності об'єкта будівництва за відсутності проектної документації, у якій би було зазначено відповідну категорію, не віднесено до компетенції жодного іншого державного органу.

Тобто, територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції України наділені повноваженнями на віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності.

Частиною третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та частиною другою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що до повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю віднесено також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та застосування санкцій за ці правопорушення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Виходячи з наведених законодавчих норм та Порядку №557 на відповідача покладається обов'язок контролю за дотриманням забудовниками, замовниками та проектними організаціями державних будівельних норм та стандартів, в тому числі, правильності визначення категорії складності об'єкту будівництва, а позивач, як проектувальник, несе відповідальність за правильність визначення категорії складності об'єктів будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не спростовується, позивачем здійснюється будівництво другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу, яке позивач відніс до ІІІ категорії складності.

Відповідно до пункту 6 Порядку №557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

За аналогічними критеріями визначається категорія складності об'єкту будівництва і за вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ".

Під час розгляду справи було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої було складено висновок експерта від 27.10.2016 року №8630/16-43.

Так, з вказаного висновку вбачається, що визначений замовником будівництва «Проект другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній 80-Б у Святошинському районі м. Києва» за наявними для дослідження ознаками за основним функціональним призначенням відноситься до об'єкту житлового призначення.

Також встановлено, що сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі м. Києва згідно «Проекту другої черги реконструкції з розширенням будівлі університету під сімейний гуртожиток квартирного типу по вул. Верховинній, 80-Б у Святошинському районі м. Києва» відноситься до III категорії складності (клас наслідків (відповідальності) СС2).

Отже, висновки відповідача щодо невідповідності категорії складності спростовані.

Як наслідок обґрунтованими є позовні вимоги, які є пов'язаними з помилковими висновками відповідача про неналежність спірного об'єкта до ІІІ категорії складності, а саме про визнання протиправною та скасування прийняті Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №35/15/10/26-15/1711/02/6, постанову від 17.11.2015 року №36/15/10/26-16/1711/02/6, постанову від 17.11.2015 року №37/15/10/26-17/1711/02/6, рішення від 09.11.2015 року «про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», припис від 05.11.2015 року про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасувати постанову від 17.11.2015 року №34/15/10/26-14/1711/02/6, Суд зазначає наступне.

На підтвердження виявлених порушень, а саме щодо не забезпечення організації та охорони праці (не всі працівники мають засоби індивідуального захисту), чим порушено п.4 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва»; не дотримання на об'єкті будівництва вимоги ДБН А.3.2-2.2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», а саме не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чим порушено п.4.30, не повністю огороджені виробничі дільниці, чим порушено п.6.2; на об'єкті будівництва відсутній проект виконання робіт, що є порушенням п.3.3.1 ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва.», відповідачем до матеріалів справи долучено відповідні фотоматеріали.

Проте, позивачем під час розгляду справи не спростовано належними доказами необґрунтованості виявлених відповідачем у ході перевірки даних порушень.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Отже, оскаржуваною постановою від 17.11.2015 року №34/15/10/26-14/1711/02/6 на позивача правомірно та обґрунтовано накладено штраф в сумі 62010 грн, тобто у розмірі визначеному п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №35/15/10/26-15/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124020,00 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №36/15/10/26-16/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 1240 200,00 грн.

4. Визнати протиправною та скасувати прийняту Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України постанову від 17.11.2015 року №37/15/10/26-17/1711/02/6 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124020,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати прийняте Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України рішення від 09.11.2015 року «про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

6. Визнати протиправним та скасувати прийнятий Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України припис від 05.11.2015 року про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт.

7. В решті позовних вимог відмовити.

8. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного вищого навчального закладу «Київський міжнародний університет» судові витрати в сумі 5580,91 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 91 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді І.А. Качур

А.С. Мазур