Постанова № 66595609, 19.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2017 року № 826/11305/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

до

Київського апеляційного господарського суду

про

визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (надалі – Позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київського апеляційного господарського суду (надалі – Відповідач) про визнання неправомірними дій Київського апеляційного господарського суду по витребуванню справи Господарського суду Черкаської області №925/100/15 листом від 25.01.2015 №240/16 до Київського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Київський апеляційний господарський суд, як суб’єкт владних повноважень, протиправно витребував господарську справу №925/100/15, що призвело до протиправної неможливості продовження слухання Господарським судом Черкаської області справи про банкрутство.

Представник відповідача проти позову заперечив, заперечив та просив суд в позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.04.2015 р. у справі № 925/100/15 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Сван».

Листом №240/16 від 25.01.2016 р. Київський апеляційний господарський суд витребував у Господарського суду Черкаської області справу №925/100/15 у зв’язку з надходженням касаційної скарги ТОВ «ТПК Агроінтекс» на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 р.

Позивач вважаючи протиправними дії Київського апеляційного господарського суду щодо витребування справи №925/100/14, звернувся до суду з даним позовом. Зазначає, що у Відповідача не було правових підстав для витребування зазначеної господарської справи, оскільки такі дії суду, на думку позивача, прямо суперечать ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України та створюють перешкоди в доступі позивача до правосуддя.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», у разі коли в апеляційному порядку оскаржуються ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішується питання по суті і які фактично є рішеннями суду (про визнання або відмову у визнанні вимог кредитора, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора боржника та припинення провадження у справі тощо), до суду апеляційної інстанції надсилаються матеріали справи (в оригіналі), а не їх копії.

Відповідно до 11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Пунктом 24 статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, у тому числі, про відмову поновити пропущений процесуальний строк.

Правила ведення діловодства у Вищому господарському суді України, апеляційних та місцевих господарських судах і регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи встановлені в Інструкції з діловодства в господарських судах, яка погоджена листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 №01-17/315/384/13 та затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28 (далі – Інструкція №28).

Підпунктом 2.4.21 пункту 2.4 Інструкції №28 визначено, що у разі подання апеляційної (касаційної) скарги на ухвали, зазначені в пунктах 1, 5, 10 - 21 частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд, а у разі подання касаційної скарги відповідно апеляційний господарський суд самостійно, виходячи з конкретних обставин справи та змісту апеляційної (касаційної) скарги, вирішує питання про перелік матеріалів, копії яких йому необхідно надіслати до суду апеляційної (касаційної) інстанції для розгляду скарги.

Згідно до підпункту 2.4.23 пункту 2.4 Інструкції №28, матеріали оскарження ухвали формуються лише з копій матеріалів, необхідних для розгляду скарги. До матеріалів оскарження ухвали приєднується копія оскаржуваної ухвали, яка виготовляється з оригіналу ухвали з підписом судді (підписами суддів) та засвідчується суддею, а за його відсутності - одним із заступників голови місцевого господарського суду або головою суду. При цьому копія оскаржуваної ухвали засвідчується відміткою “Згідно з оригіналом” із зазначенням посади, прізвища й ініціалів особи, яка засвідчує копію, дати засвідчення копії та скріплюється особистим підписом названої особи і гербовою печаткою суду. Оригінал оскаржуваної ухвали залишається в матеріалах справи.

Аналіз приписів підпункту 2.4.21 та 2.4.23 пункту 2.4 Інструкції №28 дає підстави дійти висновку, що матеріали оскарження ухвали формуються лише з копій матеріалів, необхідних для розгляду скарги, виключно в тому випадку, якщо оскаржуються ухвали, які зазначені в пунктах 1, 5, 10 - 21 частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, в даному випадку ТОВ «ТПК Агроінтекс» подало касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду, яка підлягає оскарженню згідно пункту 24 статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, Київський апеляційний господарський суд листом від 25.01.2015 № 240/16 правомірно зробив запит до Господарського суду Черкаської області щодо надіслання до Київського апеляційного господарського суду справи №925/100/15, у зв’язку із з надходженням касаційної скарги ТОВ «ТПК Агроінтекс», а не копій окремих матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук