Ухвала суду № 66595434, 17.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року справа №805/4868/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

За участю представників:

позивача - Яворської Н.В., Чумакова А.В.,

відповідача - Кравченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Гермес» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № 805/4868/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Гермес" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002811530 від 28.11.2016 року, -

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство «Гермес» (далі - позивач, ТОВ «Гермес») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Дружківці) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002811530 від 28.11.2016 року ( том 1 арк. справи 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (том 2 арк. справи 10-12).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу (далі - апелянт), в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом не прийнято до уваги, що відповідачем порушені терміни проведення камеральної перевірки, встановлені п. 10 статті 200 ПК України, оскільки камеральні перевірки даних, заявлених в податковій декларації проводяться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. До того ж апелянт звернув увагу на те, що в період, що перевірявся контролюючий орган керувався нормами Закону, що були чинними у той час, а тому, з огляду на відсутність Порядку застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних контролюючий орган неправомірно виставив позивачу податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій (том 2 арк. справи 16-22).

У судовому засіданні апелянти підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, з урахуванням чого просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а також встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за період жовтень, листопад, грудень 2015 року та березень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №11/12-01/39541290 від 19 липня 2016 року, за висновками якого встановлено порушення позивачем п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1 арк. справи 155-156).

02 серпня 2016 року відповідачем відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001001200 про застосування штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у загальній сумі 190 721,69 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням звернувся до Головного управління Держаної фіскальної служби у Донецькій області зі скаргою, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення за №0001001200 від 02 серпня 2016 року скасовано в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у сумі 1,67 грн., в інший частині рішення залишено без змін, скаргу без задоволення (рішення від 20.10.2016 року №5949/10/05-99-10-01-12-1).

Не погодившись з викладеним позивач також звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2016 року №0001001200 з урахуванням рішенням ГУ ДФС у Донецькій області від 20.10.2016 року №5949/10/05-99-10-01-12-1 прийнятого за розглядом первинної скарги - залишено без змін, а скаргу без задоволення (рішення від 25.11.2016 №25518/6/99-99-11-03-01-25) (том 1 арк. справи 161-164, 165-168, 169-175).

28 листопада 2016 року відповідачем відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0002811530 про застосування штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 190 720,02 грн. (том 1 арк. справи 176-177), прийняття якого і є спірним між сторонами, при цьому колегія суддів звертає увагу, що як в доводах апеляційної скарги, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції спірним питанням з боку апелянта було питання про правомірність проведення контролюючим органом камеральної перевірки, та як наслідок, застосування штрафної санкції, що передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України з огляду на те, що у 2015 році Міністерством фінансів України не було затверджено порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України згідно приписів пункту 120-1.3 ст. 120-1 такого Кодексу.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, статтею 114 Податкового кодексу України (редакція, що діяла та діє станом на час проведення перевірки, розгляду справи та винесення ппр) встановлені строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пунктом 114.1 якої передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, а відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України (у ред. станом на час проведення перевірки) встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто з аналізу статті 114 ПК України в розрізі статті 102 Податкового кодексу вбачається, що стаття 114 охоплює загальні строки давності для застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків, які не виконали вчасно свої зобов'язання/або виконали з порушенням терміну, встановленого законодавством, а тому, з урахуванням того, що камеральна перевірка позивача з приводу своєчасності зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних проводилась відповідачем 19 липня 2016 року, при цьому за періоди: жовтень, листопад, грудень 2015 року та березень 2016 року , то контролюючий орган провів її у строк, встановлений ПК України та в межах наданих йому повноважень.

Щодо доводів апелянта з приводу відсутності станом на час проведення перевірки Порядку застосування штрафних санкцій, як то передбачено статтею 120-1.3 Податкового кодексу України суд зазначає, що не є спірним між сторонами розрахунок штрафних санкцій та те, що податкові накладні за наведені вище періоди зареєстровані порушенням строку, а саме: із затримкою на 15 і менше календарних днів на загальну суму 243152,01 грн., від 16 до 30 календарних днів на загальну суму 41190,76 грн., від 31 до 60 календарних днів на загальну суму 365638,08 грн та від 61 і більше календарних днів на загальну суму 121 192,25 грн.

Проте суд зазначає, що відповідно до п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, Податковим кодексом України передбачений обов'язок платника податків зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання, а за не здійснення такої реєстрації у встановлені терміни законодавством передбачена відповідальність.

Відповідно до положень статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

У відповідно до пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2016 року), порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику

Проте, дійсно станом на час проведення перевірки та винесення ппр Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України виключено з 01.01.2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення у позивача відповідного обов'язку щодо реєстрації спірних податкових накладних, норми пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, якими встановлена відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, набрали чинності та були діючими, тому, враховуючи наявність факту порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, складених після 1 жовтня 2015 року, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у відповідності до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, оскільки така відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій передбачена Податковим кодексом України.

До того ж суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на те, що «камеральна перевірка повинна проводитись у відповідності до п. 10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації», оскільки вказана стаття стосується камеральних перевірок даних, заявлених в податковій декларації, а у даному випадку перевірка проводилась з приводу дотримання граничних строків реєстрації податкових накладних.

З урахуванням викладеного судом першої інстанції постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство «Гермес» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 р. у справі № 805/4868/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі № 805/4868/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 17 травня 2017 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Василенко Л.А.

Гайдар А.В.