Постанова № 66594800, 25.04.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2017 року № 826/2692/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.2014 року №0074781701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року вищезазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що анулювання банком за кредитними договорами сума заборгованості у розмірі 917618,94 грн. не входить до оподатковуваного доходу та не є додатковим благом, оскільки сума відсотків, комісії та пені не є доходом Позивача.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просив в позові відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзду перевірку з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визнання доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки складено Акт від 23.10.2014р. №2877/26-53-17-01/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено наступні порушення: п. 176.1 статті 176, п.п. 49.18.4 п. 49.18 статті 49, ст. 36, п.п. 163.1.1 статті 163, абз. «д» п.п. 164.2.17 статті 164 ПК України, згідно остаточних перерахунків донараховано до сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 155 765,82 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Контролюючим органом прийнято 06.11.2014 р. податкове повідомлення - рішення №0074781701, яким збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 194707,27грн., в тому числі - основний платіж 155765,82грн. та штрафні санкції - 38941,45грн.

Скеровуючи справу на новий розгляд в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2016 року зазначено про необхідність дослідження договору про надання споживчого кредиту від 29.11.2007 р. №11260422000, укладеного позивачем з АК інноваційним банком «УкрСиббанк», докази переходу права вимоги від банку до ТОВ «Кей-Колект» щодо грошового зобов'язання за вказаним кредитним договором; надати належну оцінку розрахунку заборгованості за спірними правовідносинами із зазначенням суми заборгованості по тілу кредиту, суми заборгованості по процентам та суми пені за несвоєчасне погашення кредиту та зробити мотивований висновок, відповідно до встановлених обставин.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (Позичальник), з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Банк), з іншої сторони, укладено Договір про надання споживчого кредиту від 29 листопада 2007 року №11260422000 (т. 1 а.с.32-38).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між тими ж сторонами укладено іпотечний договір від 30.11.2007 року №12543, відповідно до якого ОСОБА_1 передано Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» в іпотеку нерухомість майна для забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором від 29 листопада 2007 року №11260422000 та будь-якими додатковими угодами до нього.

Згідно з договору іпотеки Позивачем передає в іпотеку нежиле приміщення №80 в літ. А, загальною площею 11,30 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Івана Кудрі, 39.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає Відповідач, що при опрацюванні інформації з бази даних 1-ДФ встановлено, що ТОВ "Кей-Колект" в ІІІ кв. 2013 року нараховано та виплачено на користь Позивача дохід за ознакою 126 (додаткове благо) в сумі 917618,94 грн. Також, від ТОВ "Кей-Колект" отримано відповідь, згідно якої вказане Товариство, як кредитор, повідомило фізичну особу як платника податку на доходи фізичних осіб під підпис особисто про те, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, вказано, що податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік позивачем до податкового органу не подана.

За результатами перевірки, Контролюючий орган прийшов до висновку, що відповідну суму анульованої заборгованості за кредитним договором від 29 листопада 2007 року №11260422000 у декларації Позивача не відображено, як суму додаткового блага, податок не сплачено, внаслідок чого контролюючим органом донараховано Позивачу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 194707,27 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У відповідності до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Разом з тим, між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договори факторингу, відступлення права вимоги за договором іпотеки, в результаті чого право вимоги за договором споживчого кредиту та іпотеки перейшло до ТОВ "Кей-Колект".

Відповідно до матеріалів справи, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до Позивача надійшла пропозиція про часткове прощення боргу за кредитними договорами за умови погашення заборгованості у сумі 132190 доларів США (а.с.25 том І).

ОСОБА_1, квитанцією від 25.07.2013 року №15 погашено заборгованість за кредитним Договором №11260422000 на загальну суму 132190,00 доларів США, що еквівалентно у гривнях 1056594,67 грн.(а.с. 61 том І).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-колект» листом від 25.07.2013 року №083-11182/1 повідомило Позивача про анулювання боргу на загальну суму 114802,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.07.2013 року складає 917618,94 грн. (а.с.64 том І) .

Крім цього слід зазначити, що анульована сума податкового боргу може включати в себе тіло кредиту, відсотки та/або пеню, що, відповідно, зумовлює настання для Позивача різних правових наслідків.

Відповідно до п. 164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

Згідно з абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

При цьому, відповідно до п.п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Так, згідно з абз. «б» пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються відсотки, отримані від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання.

Таким чином, для включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу додаткового блага необхідне дотримання наступних умов: анулювання (прощення) боргу кредитором за його самостійним рішенням, що не пов'язане з процедурою банкрутства, анулювання (прощення) боргу до закінчення строку позовної давності. При цьому, до такого додаткового блага не відносяться відсотки (неустойка), отримані внаслідок прострочення виконання зобов'язання.

В свою чергу відповідно до договору від 29.11.2007 року №11260422000 банк зобов'язувався надати позичальнику кошти в сумі 178728 дол. США (еквівалент в гривні станом на дату укладання договору - 902576,00 грн.), а Позичальник зобов'язувався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13,4% річних, комісії, неустойки та інші платежі.

При цьому, частина заборгованості (132190,00 дол. США, еквівалент в гривні станом на 25.07.2013 р. 1056594,67 грн.) була погашена Позивачем, згідно платіжного доручення №15 від 25.07.2013 року, а решта списана (анульована).

З наведеного вбачається, що Позивач отримав від банку кошти в якості кредиту у розмірі еквівалентному 902576,00 грн., частина заборгованості Позивач передав банком у розмірі 1056594,67 грн. (тобто більшому, ніж розмір кредиту), сума якого була погашена Позивачем 25.07.2013 року, інша частина, яка згідно наведеного вище виникла внаслідок простроченої заборгованості була анульована.

Отже, враховуючи вищевикладене, Контролюючий орган виходив з того, що Позивачем було отримано дохід у вигляді додаткового блага, а саме: сума боргу Позивача за договором від 29.11.2007 року № 11260422000 у розмірі 917618 грн. перед ТОВ «Кей-Колект» анульована кредитором за його самостійним рішенням, водночас, Відповідачем не взято до уваги, що тіло кредиту було погашено Позивачем самостійно, а тому інша частина боргу складає розмір відсотків що виникли внаслідок прострочення виконання зобов'язання.

Разом з тим пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Як встановлено судом, Позивачці прощено нараховані раніше частину боргу за нарахованими/простроченими відсотками в розмірі 1 764 835, 62 грн., а відтак, з урахуванням вимог пп.165.1.55 п. 165.1 ст.165 Податкового кодексу України, не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2015 року №01885171.

Згідно із приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 06 листопада 2014 року №00747201.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 3100,00 грн. (три тисячі сто гривень).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук