Постанова № 66594572, 18.05.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Житомир справа № 806/1163/17

категорія 6.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо повторної відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, оформленої листом № Н-1485/0-2570/6-17 від 01.03.2017;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.11.2016 отримала лист, яким відмовлено в наданні дозволу. Вказану відмову було оскаржено до Житомирського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 22.12.2016 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву від 23.08.2016. Листом від 01.03.2017 позивачу було повторно відмовлено в наданні дозволу, що на думку позивача, є порушенням її прав та інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що 23.08.2016 представником позивача до Головного управління Держгеокадастру було подано заяву про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність на території Бехівської сільської ради (а.с. 42).

27.10.2016 відповідач листом №Я-7439/0-3542/6-16 відмовив у наданні позивачу такого дозволу. Відмова мотивована тим, що на даний час на території Коростенського району збільшилася кількість випадків незаконного видобування бурштину, який Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827 (у редакції постанови від 28.12.2011 №1370) віднесений до корисних копалин. Надання земельних ділянок у власність у зоні незаконного видобування корисних копалин у разі використання земель не за цільовим призначенням, призведе до порушення принципу раціонального використання земель.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 у справі №806/2334/16, визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву від 23.08.2016 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Вказане судове рішення відповідачем не оскаржувалося та набрало законної сили.

Однак, листом від 01.03.2017 №Н-1485/0-2570/6-17 заявнику повторно відмовлено в задоволенні заяви та запропоновано визначитись із іншою земельною ділянкою (а.с. 11-13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно зі частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Пунктом "Б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Із системного аналізу вказаних правових норм випливає, що з метою реалізації права громадян на отримання (придбання) у власність земельної ділянки останній звертається з відповідною заявою чи клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Така заява чи клопотання має бути розглянута органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в місячний термін та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо повторної відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оформленої листом від 01.03.2017, суд зазначає наступне.

Так, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Позивачем до заяви було додано: копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, викопіювання з плану землекористування, копію свідоцтва про право власності, копію витягу з Державного реєстру речових прав, копію договору купівлі-продажу майнового паю. Позивачем до заяви подано вичерпного переліку документів, встановленого Земельним кодексом України встановлено. При цьому, суд зазначає, що у своїй відмові відповідачем жодних зауважень щодо поданих позивачем документів не зазначено.

Вказані обставини встановлені постановою Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/2334/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, яка не оскаржувалась та набрала законної сили 17.01.2017 (а.с.16-21).

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відмова відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, викладена в листі від 01.03.2017, мотивована тим, що надання земельних ділянок у власність у зоні незаконного видобутку корисних копалин у разі використання земель не за цільовим призначенням призведе до порушення принципу раціонального використання земель.

За приписами ч. 7 ст.118 ЗК, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак, суд наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, зазначена у листі підстава відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відноситься ні до однієї з підстав, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна вимога щодо визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо повторної відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, оформленої листом № Н-1485/0-2570/6-17 від 01.03.2017 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, під час розгляду справи до суду надано лист Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Н-1483/0-4796/6-17 від 17.05.2017, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, оскільки графічні матеріали не містять вказаної інформації у достатньому обсязі, що робить неможливим визначити відповідність місця розташування витребуваної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів та іншій містобудівній документації (а.с.37-38).

Суд, з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо повторної відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, оформленої листом № Н -1483/0-4796/6-17 від 17.05.2017 з огляду на наступне.

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до відповідача із заявою від 23.08.2016. Повторних заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_1 не подавала.

Суд вважає, що підстави відмови, викладені в листі №Н-1483/0-4796/6-17 від 17.05.2017, є формальною відпискою з огляду на наступне.

Так, у постанові Житомирського окружного адміністративного суду у справі №806/2334/16 вказано, що у своїй відмові відповідачем жодних зауважень щодо поданих позивачем документів не зазначено. У листі №Н-1485/0-2570/6-17 від 01.03.2017 відповідач не вказує на недоліки поданих позивачем документів.

З огляду на викладене суд вважає, що надані заявником документи містять всю необхідну інформацію, а відмову в листі №Н-1483/0-4796/6-17 від 17.05.2017 суд розцінює, як зловживання з боку суб'єкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог, в яких позивач просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, суд зазначає наступне.

У Постанові Верховного суду України від 24.11.2015 у справі №816/1229/14 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи підтверджену матеріалами справи протиправність дій відповідача, а також встановлені постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 року обставини щодо надання позивачем заяви з вичерпним переліком документів, встановлених Земельним Кодексом України (а.с. 19), з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо повторної відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, оформленої листами №Н-1485/0-2570/6-17 від 01.03.2017 та № Н -1483/0-4796/6-17 від 17.05.2017.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у власність за межами населеного пункту на території Бехівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1280,00 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович