Ухвала суду № 66593202, 17.05.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4299/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 травня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву представника позивача публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про звільнення майна з під арешту та зоборону вчиняти певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про звільнення майна з під арешту та зоборону вчиняти певні дії.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Водночас, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: позовна заява, її копія, заява про витребування доказів не підписана представником позивача; до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Вимогами ч. 5 ст. 119 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідно-му розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду заяви про забезпечення доказів, яку подано юридичною особою або фізичною особою підприємцем 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а також в матеріалах справи міститься заява про витребування доказів.

Отже, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов'язковою.

Всупереч вказаних вимог закону позивачем не сплачено суму судового збору за подання вказаної позовної заяви до суду.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінали квитанцій про оплату за дві вимоги немайнового характеру та за заяву про забезпечення доказів.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст. 119,120 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.119-121,208-210 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про звільнення майна з під арешту арешту та зоборону вчиняти певні дії залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Розяснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3