Рішення № 66592169, 10.05.2017, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/644/17

Провадження № 2/362/1121/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

при секретарі Яренко Н.М.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 р. позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивував тим, що 20.12.2012 р. між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачем отримано кредит у сумі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки. Позичальник не надав своєчасно Банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, у звязку з чим станом на 31.12.2016 р. має заборгованість 43792,24 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та стягнути із відповідача 43792,24 грн. боргу.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечили проти позову, зазначивши, що, починаючи з часу закінчення дії договору (20.12.2011 р.) впродовж більше ніж 5-ти років позивач в жодний спосіб до відповідача не звертався, так само як і не звертався до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, позивач жодного разу з моменту оформлення кредиту не сплачував будь-яких платежів за кредитом. Щоправда, навпроти дати 30.0.12013 р. в розрахунку заборгованості зазначено один платіж в сумі 06 грн. 29 коп., ніби-то сума за погашення за наданим кредитом, яка нічим не підтверджена. У позивача виникло право на позов 20.01.2011 р., відповідно до статті 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому строк позовної давності закінчився в січні 2014 р., а тому просив застосувати наслідки спливу позовної давності

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне

20.12.2012 р. року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом прямої і безумовної згоди позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 р., та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між сторонами Договір, що підписується підписом у заяві.

Як вбачається з довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», базова відсоткова ставка 2,5 % в місяць, розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних засобів) - 7% від заборгованості, штраф при порушенні строків платежів 500 грн. + 5% від суми позову.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором б/н від 20.12.2012 р. станом на 31.12.2016 р. за відповідачем значиться заборгованість за кредитом 1962,14 грн., заборгованість за процентами 35018,56 грн., заборгованість за пенею та комісією 4250,00 грн., а також штрафи 500,00грн. - штраф (фіксована частка), 2061,53 грн. штраф (процентна складова), а всього заборгованість ОСОБА_2 складає 43792,24 грн.

Згідно з ч.1ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.ст.10,60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст.57,59 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.212 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, слід зазначити, що відносини між сторонами спору виникли на підставі Кредитного договору № б/н від 20.12.2012 р.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позивач жодного разу з моменту оформлення кредиту не сплачував будь-яких платежів за кредитом. Навпроти дати 30.01.2013 р. зазначено сплату платежу в сумі 06 грн. 29 коп. погашення суми кредиту, яка відповідачем заперечується, а позивачем не надано доказів на підтвердження факту сплати вказаної суми відповідачем.

Згідно п.1.1.7.12. вищезазначеного Договору, його дія встановлена протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо в цей строк жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на той же термін.

Умовами п. 1.1.1.50, п. 1.1.7.4 договору встановлено, що погашення заборгованості здійснюється щомісячно; в разі наявності перевитрат платіжного ліміту по карті і непогашення його клієнтом протягом 6 місяців карта закривається, наступне відновлення дії картки можливо лише після повного погашення заборгованості клієнтом.

Тобто, картковий рахунок мав бути закритим через шість місяців з моменту перевитрат платіжого ліміту.

Матеріали справи не містять відомостей того, що була проведена пролонгація кредитного договору, а також, що кредитна картка перевипускалася на новий строк та була отримана відповідачем.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК Україникредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Оскільки умовами договорів передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка в силу вимог статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Останнє зарахування за кредитним договором за розрахунком наданим позивачем відбулося 31.01.2013 р., тобто за чотири роки до звернення позивача до суду, попри те, що відповідач стверджує, що не вносив будь-яких платежів за кредитом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правиламист. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК Українивизначено порядок переривання перебігу позовної давності. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За приписамист. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заяву відповідача та його представника про застосування строку позовної давності, та висновок суду щодо пропуску ПАТ «КБ «ПриватБанк» строку позовної давності у вказаній справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно дост. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, у зв'язку ухваленням судом рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.526,551,589,612,615,625,1050,1054 ЦК України, ст.ст.1,4,10,11,58,60,208,212-215,218,257,261, 264, 267 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Кравченко Л.М.