Ухвала суду № 66590030, 17.05.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7134/17

н/п 1-кс/640/3712/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

при секретарі - Гайфутдіновій Б.О.,

за участю слідчого - Коломойця К.В.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12017220000000648 від «13» травня 2017 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2017 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_3, шляхом заборони його відчуження, продажу та керування.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні відділу слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12017220000000648 від 13.05.2017 року за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13.05.2017.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 13.05.2017 року близько о 01 год. 00 хв. керував технічно справним автомобілем ГАЗ 33104 р.н.з. АХ 4389 АМ, на якому рухався по вул. Сумський шлях м. Дергачі, Харківської області зі швидкістю близько 60 км/г.

Під час руху в районі будинку № 129 по вул. Сумський шлях м. Дергачі Харківської області ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України згідно з якими: п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди», та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу руху автомобіля ГАЗ 33104 р.н.з. АХ 4389 АМ, суб'єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого ОСОБА_5 в небезпечне для життя становище, нехтуючи моральними і правовими нормами, які передбачають надання допомоги людині, що перебуває у небезпечному для життя стані, та маючи можливість надати таку допомогу, зник з місця дорожньо-транспортної події, свідомо залишивши потерпілого ОСОБА_5 в небезпечному для життя становищі де для останнього наступила смерть.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження та загинув на місці пригоди.

Слідчий вважає, що в діях ОСОБА_4, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_5, а також ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан де наступила смерть особи.

13.05.2017 року слідчим відділу СУ ГУ НП України в Харківській області під час складання протоколу дорожньо-транспортної пригоди було проведено огляд автомобіля НОМЕР_1 на якому зафіксовано ушкодження кузову, що може містити на собі додаткову слідову інформацію, яку необхідно дослідити при проведенні ряду судових експертиз.

Крім того, враховуючи положення ст.98 КПК України, автомобіль НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС №000113, встановлено, що власником вказаного автомобіля НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску, є ОСОБА_3, який проживає за адресою: Харків, АДРЕСА_1.

Слідчий вказує, що зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний судовому експерту для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, автотехнічної експертизи та трасологічної експертизи з метою зясування параметрів механізму дорожньо-транспортної події, дій учасників пригоди.

Таким чином, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене або зумовить труднощі в частині забезпечення можливого цивільного позову.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання не заперечує.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

В провадженні СУ ГУ Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220000000648 від «13» травня 2017 року, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст. 135 КК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АХС №000113, встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску, є ОСОБА_3, який проживає за адресою: Харків, АДРЕСА_1.

Вилучений автомобіль НОМЕР_1, відповідає критеріям, зазначеним в п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, так як є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберіг на собі його сліди, а тому слідчий суддя накладає арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1.

Згідно із вимогами ст. 100 КПК України та п. 20 постанови КМУ № 1104 від 19.11.2012 не передбачено можливість передачі речових доказів транспортних засобів на відповідальне зберігання учасникам кримінального провадження та іншим особам.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою слідчого не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12017220000000648 від «13» травня 2017 року про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме - автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, який проживає за адресою: Харків, АДРЕСА_1,шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.

Визначити місце зберігання транспортного засобу «ГАЗ-33104» р.н. НОМЕР_3 на спеціальному майданчику тимчасового зберігання автомототранспорту розташованого за адресою: м. Харків, пров. Ващенківський, 28-Б.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя - Божко В.В.