Ухвала суду № 66589555, 18.05.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6371/17

Провадження № 1-кс/344/1715/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурорів Книш П.І. та Солдатов О.С., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42016090780000090 від 03.05.2017 р., -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017090780000090 від 03.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що командир військової частини А3892 підполковник ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, з метою незаконного збагачення, керуючись єдиним злочинним наміром на одержання неправомірної вигоди, вимагав та, перебуваючи у приміщенні піцерії «Фелічі-Ту», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, смт Делятин, вул. 16 Липня, 301а, приблизно о 15 год. 10 хв. 16.05.2017, одержав від громадянина України ОСОБА_3 неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 10 000 грн. за видачу письмової згоди для оформлення особової справи кандидата на військову службу за контрактом у формі відношень до Івано-Франківського міського військового комісаріату №202 від 16.05.2017 (відносно ОСОБА_4.) та № 203 від 16.05.2017 (відносно ОСОБА_3М.), чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

16 травня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтверджується протоколом огляду місця події від 16.05.2017, протоколом освідування від 16.05.2017, допитами свідків, а також іншими зібраними у провадженні доказами.

Таким чином, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява № 42310/04) від 21.07.2011 в пункті 175 зазначив, що «…термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення...».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній, будучи військовослужбовцем, систематично змінює своє фактичне місце перебування.

Так, встановлено, що підполковник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, військова частина А3283. Однак, за місцем реєстрації ОСОБА_1 не проживає, а перебуває в розташуванні військової частини А3892, яка з 21.12.2016 дислокується в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, або ж в зоні проведення АТО.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 не має постійного місця проживання.

Підозрюваний знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні являються його підлеглими.

Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, затягуючи хід досудового розслідування.

Підполковник ОСОБА_1, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме незявлення на військову службу понад десять діб або дезертирство, так як останній проходить військову службу за контрактом, і у разі застосування до нього запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою, підполковник ОСОБА_1 зобовязаний продовжити проходження військової служби.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що підполковник ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій корупційного характеру, поєднаних із вимаганням, що підриває авторитет Збройних Сил України та призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на потерпілих та свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, вчиняти дії для знищення речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу, а також враховуючи той факт, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби та відсутності в останнього постійного місця проживання..

Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_1 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального провадження, із яких випливає, що підполковник ОСОБА_1 вчинив дії, направлені на одержання неправомірної вигоди для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а також майновий та сімейний стан останнього, вбачається необхідність у разі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурори в судовому засіданні клопотання підтримали, з підстав викладених в ньому обставини, просили клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, оскільки, вважає підозру необґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, просив врахувати характеризуючі дані (трудовий стаж становить 23 роки, два останніх роки брав участь у АТО, відсутні порушення дисципліни, характеристика з місця проходження служби позитивна, має на утриманні двох малолітніх дітей) та застосувати до підозрюваного такий запобіжний захід як взяття на поруки офіцерського колективу. У випадку обрання запобіжного заходу тримання під вартою, зменшити розмір застави до 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурорів, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 16.05.2017р. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та 16.05.2017р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину відповідальність за які передбачено ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1. злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_1, що не стосується питань даного судового розгляду.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній будучи військовослужбовцем систематично змінює своє фактичне місце перебування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

В той же час обставини, які зазначені стороною захисту, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки, такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1. за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обовязків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, із зареєстрованим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, військова частина А3283, раніше не судимого, одруженого, який проходить військову службу за контрактом на посаді командира військової частини А3892 у військовому званні «підполковник», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 14 липня 2017 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 96 000 (девяносто шість тисяч) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 14 липня 2017 року включно обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Івано-Франківська, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю, -

та розяснити, що в разі невиконання таких обовязків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розяснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_5.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.