Рішення № 66589267, 18.05.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/9585/16-ц

Провадження № 2-др/520/23/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017 року

Київський районний суд м.Одеси в складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.

при секретарі Нефедової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додатного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі за участю третьої особи ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 про визнання особи такою, що перебувала на утриманні та зобовязання виплатити одноразову допомогу особі, що перебуває на утриманні та одноразової допомоги на сімю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі за участю третьої особи ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 про визнання особи такою, що перебувала на утриманні та зобовязання виплатити одноразову допомогу особі, що перебуває на утриманні та одноразової допомоги на сімю, яким просила суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування такої заяви ОСОБА_1 вказувала на те, що раніше на вирішенні суду перебував її позов про визнання особи такою, що перебувала на утриманні та зобовязання виплатити одноразову допомогу особі, що перебуває на утриманні та одноразової допомоги на сімю, за наслідком розгляду якого 22 березня 2017 року було ухвалено рішення про часткове задоволення вимог позову, однак вирішивши спір по суті суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, які були понесені сторонами.

Таким чином заявник, посилаючись на норми цивільно-процесуального законодавства, просила суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію судових витрат пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Учасники справи у судове засідання не зявились, про час та місце її розгляду повідомлені належним чином, жодних заяв, клопотань чи заперечень не подали.

Відповідно до положень ч.2 ст. 220 ЦПК України неявка належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення суду.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи №520/9585/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Одесі за участю третьої особи ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 про визнання особи такою, що перебувала на утриманні та зобовязання виплатити одноразову допомогу особі, що перебуває на утриманні та одноразової допомоги на сімю, суд встановив що 22 березня 2017 року у вказаній справі було ухвалено рішення про часткове задоволення позову, - зобовязано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі здійснити виплату одноразової допомоги ОСОБА_1 як члену сімї ОСОБА_4, померлого 10.03.16 року в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, а в задоволенні вимог позову у іншій частині відмовлено.

14.04.2017 року судом було постановлено ухвалу про виправлення описки у вказаному рішенні, помилково вказане у другому абзаці резолютивної частини рішення «право на страхування» було змінено на «право на страхову виплату».

При цьому питання про розподіл судових витрат між сторонами у визначеному ст.88 ЦПК України порядку вирішено не було.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України не вирішення судом питання про судові витрати є підставою для ухвалення додаткового рішення.

У звязку з викладеним суд зазначає, що судовими витратами згідно положень ст. 79 визнаються витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що повязані з явкою до суду; витрати повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати повязані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

При цьому відповідно до положень ч.1 ст. 88 ЦПК України, відшкодуванню підлягають лише документально підтверджені судові витрати у частині, пропорційній до тієї частини позовних вимог, які було задоволено.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач понесла судові витрати в розмірі 1102,42 грн. (згідно квитанції №32 від 10.08.2016 року, а.с. 4).

Звертаючись до суду позивач просила стягнути з відповідача на її користь одноразову допомогу, як особі що перебувала на утриманні, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день настання права на страхову виплату та одноразову допомогу на сімю в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та за наслідком розгляду таких вимог суд задовольнив позов частково, та ухвалив стягнути з відповідача на користь позивача одноразову допомогу на сім'ю в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у іншій частині вимог позову відмовив.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день настання права на страхову виплату складав 1399,00 грн.

Таким чином позивачем було заявлено про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 167880,00 грн. (120*1399,00), а задоволено вимоги на суму 139900,00 грн., що складає 83% від заявленої вимоги.

Таким чином понесені позивачем судові витрати підлягають компенсації в сумі 915,00 грн. (1102,42*0,83) за рахунок відповідача шляхом стягнення вказаної суми з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі на користь позивача.

На підставі викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, та необхідність його задоволення.

З викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 79, 88, 208, 213-215, 220 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додатного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі за участю третьої особи ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 про визнання особи такою, що перебувала на утриманні та зобовязання виплатити одноразову допомогу особі, що перебуває на утриманні та одноразової допомоги на сімю задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №520/9585/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі за участю третьої особи ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3 про визнання особи такою, що перебувала на утриманні та зобовязання виплатити одноразову допомогу особі, що перебуває на утриманні та одноразової допомоги на сімю, яким вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Одесі на користь ОСОБА_1 ( ІНН1531005882) компенсацію понесених нею судових витрат в розмірі 915,00 гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Луняченко В. О.