Ухвала суду № 66588877, 18.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Провадження №22-ц/796/4081/2017 Головуючий у 1 інстанції - Сенько М.Ф.

Справа №759/2967/15-ц Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу ДВС Святошинського РУЮ ЄвпатоваТ.Г. про примусове проникнення до житла,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року подання головного державного виконавця відділу ДВС Святошинського РУЮ Євпатова Т.Г. задоволено. Дозволено державним виконавцям відділу ДВС Святошинського РУЮ примусове проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1, для виконання необхідних виконавчих дій.

Не погодившись з ухвалою суду, представник боржника подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у дозволі на примусове проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначив, що державним виконавцем не надано суду належних та допустимих доказів належності боржнику квартири або майна в ній, а також не надано доказів, що боржник був належним чином повідомлений про проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1, та доказів про склад осіб, що на даний час приживають у зазначеній квартирі, права яких, зокрема власників, порушуються оскаржуваною ухвалою. При цьому зазначив, що боржник не проживає за вказаною адресою та його майна в ній немає. В даному помешканні проживають його батьки пенсійного віку, він лише там зареєстрований. Крім того, суд не звернув увагу на те, що борг забезпечений договором застави транспортного засобу, а подання державного виконавця не містить посилань на обставини, які унеможливлюють виконання рішення суду в інший спосіб.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 26.02.2016 року відкрито виконавче провадження ВП №50315459 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу 18 999,05 дол. США та 278623,65 грн. на підставі виконавчого листа, виданого 13.11.2015 року Святошинським районним судом м. Києва. Встановлено 7-денний термін для добровільного виконання.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві від 17.08.2016 року оголошено в розшук майно боржника: ТЗ SuzukiSX4, 2008 р.в., номер: НОМЕР_1, днз: НОМЕР_2, для подальшої реалізації в рахунок погашення боргу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 68087088 від 14.09.2016 року ј частина квартири АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 23.03.1998 року.

Згідно з відповіддю Київського БТІ від 26.10.2016 року відповідно до даних Київського БТІ ј частина АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.03.1998 р.

Згідно з довідкою форма № 3 від 25.10.2016 року ОСОБА_2 дійсно зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 з 17.11.2011 року та є співвласником.

Згідно з актами від 29.09.2016 року, 04.10.2016 року державний виконавець Святошинського РУЮ у м. Києві здійснювалися виходи за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі ст.ст. 20, 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходженням його майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 даної норми визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища (п.4); звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання (п.10).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Разом із тим, задовольняючи подання державного виконався , суд першої інстанції не перевірив, хто є співвласниками квартири, куди примусово має намір проникнути державний виконавець, та чи не будуть порушені права цих співвласників при примусовому проникненні до житла боржника, та передчасно прийшов до висновку про необхідність такого проникнення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню , а питання повинно бути передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року скасувати, а питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді