Рішення № 66588847, 18.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.

при секретарі Синявському Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року,

встановила:

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 14 517,31 доларів США, а саме : заборгованість за кредитом - 13 239,81 доларів США; по відсотках - 1 277,50 доларів США та судових витрат по сплаті судового збору.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 05 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №490075376, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит у розмірі 19 401,69 доларів США строком повернення до 05 червня 2014 року зі сплатою 10,2 % річних.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, в результаті чого станом на 30.12.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом - 13 239,81 доларів США, за відсотками - 1 277,50 доларів США.

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про внесення змін та доповнень до кредитного договору №490075376 від 05 червня 2008 року, а саме: у п.2.3 слова і цифри «05.06.2014 року» замінити на слова і цифри «06.08.2017», у п.2.2 слова та цифри «10,2% річних» замінити на слова і цифри «5% річних», доповнити п.2.8 договору наступним: «Банк надає позичальникові відстрочку в оплаті тіла кредиту та відсотків терміном на 12 місяців на строк з 30 травня 2016 року до 30 травня 2017 року без нараховування пені, штрафних санкцій за користування кредитом».

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у 2010 році відбулась істотна зміна обставин, він отримав 2 групу інвалідності, що потягло за собою звільнення з роботи, зменшення доходів, несення додаткових грошових витрат на придбання ліків.

Враховуючи наявність істотної зміни обставин, у відповідності до положень ст. 651, 652 ЦК України просив позов задовольнити.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року первісний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №490075376 від 05 червня 2008 року у розмірі 14 517,31 доларів США та судові витрати у розмірі 5 638,38 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року та задовольнити зустрічний позов.

Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Так, судом не враховано, що банк ініціював вилучення автотранспортного засобу марки CHERY ТІGGO, легковий універсал, 2008 року випуску, що був придбаний за кредитні кошти. При визначенні суми боргу не було враховано грошові кошти від продажу вказаного автомобіля.

Крім цього, внаслідок включення до кредитного договору несправедливих умов, починаючи з січня 2010 року через девальвацію гривні та підвищення у декілька разів курсу долара його витрати за вказаним договором зросли до непомірних розмірів.

Оскільки у 2010 році відбулась істотна зміна обставин, він не має можливості вносити щомісячно фінансові платежі в розмірі 360 доларів США в якості погашення кредитного зобов'язання.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник ПАТ «Альфа-Банк» просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 червня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №490075376, за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит у розмірі 19 401,69 доларів США строком повернення до 05 червня 2014 року зі сплатою 10,2 % річних.

У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав, в результаті чого станом на 30.12.2015 року виникла заборгованість за кредитом - 13 239,81 доларів США та за відсотками - 1 277,50 доларів США.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ "Альфа-Банк", суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків у повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим станом на 30.12.2015 року утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що при визначенні суми заборгованості судом не було враховано грошові кошти, отримані від реалізації автотранспортного засобу відповідача, що був придбаний за кредитні кошти, є необґрунтованими.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 18.09.2013 р. державним виконавцем ВДВС Оболонського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 28.01.2013 р., складено акт опису й арешту майна №38452641 (а.с.77-78).

Відповідно до вказаного акту, автомобіль марки CHERY ТІGGO, легковий універсал, 2008 року випуску, було передано особі на відповідальне зберігання без права відчуження.

Доказів реалізації вказаного автомобіля матеріали справи не містять.

Крім цього, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14 грудня 2015 р. рішення Постійно діючого третейського суду при Всеуцкраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 26.10.2011 р. у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано.

Підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги й в частині неврахування судом першої інстанції несправедливості умов кредитного договору щодо визначення зобов'язання в іноземній валюті, оскільки сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,- змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідачем не доведе наявності всіх чотирьох умов, необхідних для зміни кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Вирішуючи спір у вказаній частині суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що погіршення стану здоров'я у відповідача були виявлені ще у 2005 році та останній при укладенні кредитного договору міг передбачити можливі наслідки внаслідок наявного у нього захворювання.

Передбачене п. 12 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" право кредитодавця на проведення реструктуризації заборгованості за договором про надання споживчого кредиту не є обставиною, що впливає на можливість змін умов договору за рішенням суду у зв'язку з істотною зміною обставин.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судового збору.

Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 06.05.2014 р. ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати , повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 9 ч. 1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ групи, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.88 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України (частина друга цієї статті).

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 1 березня 2017 року у справі №6-152цс17.

Суд першої інстанції на наведене належної уваги не звернув та безпідставно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення судового збору у розмірі 5638 грн. 38 коп. з відповідача, який є інвалідом ІІ групи та відповідно до Закону України "Про судовий збір" відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення судових витрат є незаконним.

Оскільки неправильне застосування судом першої інстанції зазначених норм матеріального права призвело до її неправильного вирішення, відповідно до ст.309 ЦПК України ухвалене судове рішення в частині позовних вимог про стягнення судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в стягненні судового збору.

В решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 317 ЦПК України колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 грудня 2016 року в частині стягнення із ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 5638,38 грн. скасувати.

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» у стягненні з ОСОБА_1 судових витрат.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Справа №756/1559/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/6059/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Маринченко М.М.

Головуючий у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.