Ухвала суду № 66588643, 18.05.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27578/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі прокурора Гладкого А.В., підозрюваного ОСОБА_1., захисника Банах І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу ВП Печерського УП ГУ НП в м. Києві Озерова О.С. погоджене прокурором Гладким А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу ВП Печерського УП ГУ НП в м. Києві Озеров О.С., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100060002208 від 17.02.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за погодженням прокурора Гладкого А.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Закарпатської області, Берегівського району, міста Берегово, громадянина України, угорця, офіційно не одруженого, офіційно не працюючого, без освіти, не маючого постійного місця проживання, не зареєстрованого, раніше не судимого (зі слів), - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Як додатковий альтернативний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 просить обрати у вигляді застави.

Клопотання підтримано прокурором Гладким А.В. та обґрунтовано наступним. В провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12017100060002208 від 17.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше не судимим, вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 17.05.2017, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своєю знайомою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, перебуваючи за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 2 попередньо вступили у змову між собою з метою вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу), з власних корисливих мотивів та особистого незаконного збагачення.

Так, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, вказаного дня, приблизно о 10 год. 55 хв. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 2 побачили раніше невідомого їм чоловіка ОСОБА_6, який проводив обмін грошових коштів в пункті обміну за вказаною вище адресою, після чого у останніх виник умисел на відкрите заволодіння грошовими коштами останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4, з метою здійснення відкритого викрадення чужого майна, підійшли зі спини до ОСОБА_6, який в цей час йшов вниз до ТРЦ «Гулівер» в бік вулиці Басейна в м. Києві.

В подальшому, ОСОБА_4 з метою відвернення уваги ОСОБА_6 та полегшення вчинення злочину ОСОБА_1, штовхнула останнього в бік, після чого ОСОБА_1, користуючись відсутністю уваги ОСОБА_6 різко засунув свою руку останньому в сумку, звідки дістав грошові кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп. номіналом купюр по 100 гривень, які були опечатані банківською стрічкою в пачку.

ОСОБА_1, зрозумівши, що його дії викрито ОСОБА_6, передав грошові кошти ОСОБА_4, яка в цей час знаходилася поруч, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали втікати з місця вчинення злочину вниз в напрямку вулиці Басейна.

В подальшому потерпілим ОСОБА_6 разом із працівниками поліції неподалік від вчинення злочину було затримано ОСОБА_1 та ОСОБА_4, у якої і були виявлені грошові кошти, що належать ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, своїми умисними діями, які виразились у відкритому заволодінні чужим майном, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

17.05.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 17.05.2017, протоколами допитів свідків, протоколом допиту потерпілого, протоколами пред'явлення осіб для впізнання ;

Таким чином є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 покладається необхідність запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки не має постійного місця проживання, реєстрації, працевлаштування, не має міцних соціальних зв'язків, документів, відповідно підтверджуючих особу, схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень, що встановлено з матеріалів досудового розслідування.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали, не зменшилися та виправдовують даний запобіжний захід. Дані ризики виключають можливість зміни міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на більш м'який, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного. Наявний запобіжний захід при обґрунтованій підозрі відповідає характеру, інкримінованого ОСОБА_1 діянню, не надає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Банах І.В. заперечували проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що органом досудового розслідування не вірно визначено правову кваліфікацію щодо події яка відбулась 17 травня 2017 року, оскільки підозрюваний не мав умислу на відкрите заволодіння майном, останнє в свою чергу впливає на тяжкість інкримінованого йому злочину та застосування запобіжного заходу. Також за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_7, яка зазначила, що вони проживають в м. Берегово в Окремому хуторі, в м. Київ приїхали на заробітки разом з ОСОБА_1 Проживають час від часу в різних місцях, скільки часу будуть перебувати в цьому місці не відомо.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності , а з точки зору їх допустимості , тобто можливості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція тяжкого злочину передбачає покарання від чотирьох до шести років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, при цьому не має таких міцних соціальних зв'язків які б забезпечили належне виконання ним обов'язків під час досудового розслідування. Слід врахувати відсутність постійного місця проживання та будь-якого доходу який би забезпечив можливість перебування підозрюваного під час досудового розслідування під час іншого запобіжного заходу.

Зазначене переконує в необхідності застосуванні такого запобіжного заходу як тримання під вартою з визначенням розміру застави у мінімальному розмірі, оскільки наведені обставини свідчать про можливість переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,183,184, 192-194,196,198, 202,205, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, тобто до 15 червня 2017 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 32 000,00грн. (тридцять дві тисячі гривень).

Сума застави у національній грошовій одиниці повинна бути внесена не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р № 37318005112089 Отримувач: ТУДСАУ в місті КиєвіЄДРПОУ: 26268059МФО: 820172Банк: Державна казначейська служба України м.Київ з зазначенням призначення платежу.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона перебуває, тобто м. Київ , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 15 червня 2017 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити підозрюваному, що, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений вище рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосування запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз'яснити застоводавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Л.І. Цокол