Ухвала суду № 66587975, 19.05.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21795/14-ц

У Х В А Л А

19 травня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Остапчук Т.В.,

при секретарі - Медведєвій М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві об'єднані в одне провадження скарги ОСОБА_1 нарішення та дії державного виконавця ВДВС Печерського ГУЮ у м.Києві у справі №2-3997/11 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ "Київенерго" про визнання дій неправомірними та незаконними, скасування наряду та вимоги, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця та начальника ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві та просила визнати незаконним і протиправним лист №51/1 начальника ВДВС складений 24.06.2014 року; визнати незаконними рішення і дії начальника ВДВС про передачу виконавчого провадження; визнати незаконними і протиправними рішення і бездіяльність головного державного виконавця Кущ В.В. до боржника ПАТ «Київенерго» у зв'язку з невиконанням в семиденний строк рішення, бездіяльність у виконавчому провадженні №32775509 і неприєднанням до нього виконавчого провадження №36625505 про стягнення з ПАТ «Київенерго» судового збору на користь держави; визнати незаконною постанову від 26.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження заступником начальника ВДВС ОСОБА_5; визнати протиправними і незаконними рішення і бездіяльність заступника начальника ВДВС щодо неповідомлення заявника 23.07.2014 року про лист начальника ВДВС від 24.06.2014р. і закінчення виконавчого провадження 26.06.2014 р.; визнати незаконною і протиправною відмову державного виконавця видати на ознайомлення виконавче провадження і заборону видати постанову від 26.06.2014р.. В обґрунтування скарги зазначала, що 23.07.2014 року вона за викликом з`явилася до державного виконавця та у виконавчому провадженні документи про закінчення виконавчого провадження були відсутні, постанова їй не направлялася. Проте, з ухвали суду від 13.08.2014 року вона дізналася, що виконавче провадження закінчено. Вважає таку постанову незаконною, оскільки про заміну державного виконавця її не повідомляли та заступник начальника виконавчої служби не мала повноважень на винесення такої постанови, кошти не отримала , ніяки листи про отримання коштів та надання рахунків також не надходило, а сама постанова винесена «заднім» числом. У судове засідання заявник не з'явилась про розгляд справи повідомлялась належним чином, просила розглядати справу у її відсутність. Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку, виходячи з наступного. Згідно з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року зобов'язано ПАТ «Київенерго» поновити електропостачання у квартирі АДРЕСА_1. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 39 грн. судового збору та 376, 40 грн. судового збору на користь держави. В решті позовних вимог відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28.03.2012 року, рішення Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2011 року в частині відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення залишено без змін. 28.05.2012 року на виконання до державного виконавця надійшов виконавчий лист № 2- 3997/11від 25.04.12 Печерського районного суду м. Києва про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 39,00грн. 30.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВПЖ32775509). Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи -підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Відповідно до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у

виконавчому документі. Згідно статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок виплати стягнутих грошових сум, а саме: Грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи чи його представника (за наявності відповідних повноважень) стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи

надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми

перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на

визначені стягувачем належні йому рахунки. Грошові суми, стягнуті державним виконавцем до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної фінансової політики.Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 54 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати

на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за

виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці

суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником у іншому виконавчому провадженні). У разі якщо державному виконавцю відомий рахунок стягувача, на який необхідно перерахувати стягнуті з боржника кошти, або якщо відповідно до частини другої цієї статті кошти підлягають перерахуванню на адресу стягувача поштовим переказом, то сума виконавчого збору, пропорційна стягнутій сумі, перераховується після перерахування стягувачу належної йому суми. В іншому разі сума виконавчого збору, пропорційна стягнутій сумі, перераховується після надходження стягувачу повідомлення про наявність на відповідному рахунку органу державної виконавчої служби суми коштів, що підлягає виплаті стягувачу. У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, ці суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідно до ст..49 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Згідно ст. 51 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець посилається на те що Постанова від 26.06.2014р. винесена на підставі ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону' України «Про виконавче провадження». 15.05.2013 року боржником добровільно перераховано кошти в сумі 39,00 грн на рахунок Відділу. У зв'язку з тим, що стягувач не надав реквізити для перерахування коштів, 01.02.2013 на адресу стягувача - ОСОБА_1 направлено лист щодо повідомлення реквізитів для перерахування коштів. В матеріалах виконавчого провадження містяться листи 11.03.2013, 24.04.2013, 10.07.2013, 10.10.2013, 12.12.2013 та 04.04.2014, які адресовані стягувану щодо повідомлення реквізитів для перерахування коштів. Відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для перерахунку грошових коштів є заява стягувача. Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується. Згідно зі статтею 19 Конституції України,України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У силу статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів влади, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Частина 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Крім того, з копії супровідного листа ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві вбачається, що копія постанови від 26.06.2014 року направлялася сторонам виконавчого провадження та до суду раніше її винесення, тобто 24.06.2014 року (а.с.88 т.3). Журнал реєстрації вихідної кореспонденції суду не наданий , а відтак доводи скарги в цій частині приймаються судом. Судом також не встановлено вручення стягувачу повідомлення про надходження коштів від боржника на рахунок ДВС, оскільки з виписки з рахунку вбачається, що кошти від боржника надійшли до ДВС 15.05.2013 року (а.с. 66 т. 3), проте повідомлення про надходження коштів стягувачу направлені 01.02.2013 року та 11.03.2013 року (а.с. 67,68 т. 3), однак підтвердження суду не надано. 04.09.2014 року кошти в сумі 39,00грн були перераховані до Держаного бюджету України на підставі п. 7 ст 45 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені в порушення вимог закону, не в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, а права чи свободи заявника було порушено, суд приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві від 26.06.2014 року про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 у розмірі 39,00 грн., є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена в порушення Закону України «Про виконавче провадження» , крім того виконавче провадження виконувалось в понад встановлений строк та фактично не виконано. В іншій частині вимоги скарги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтується на вимогах закону про виконавче провадження.

Керуючись ст. 387 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу об'єднані в одне провадження скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця ВДВС Печерського ГУЮ у м.Києві у справі №2-3997/11 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ "Київенерго" про визнання дій неправомірними та незаконними, скасування наряду та вимоги, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково. Визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві від 26.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження . В іншій частині скарга не підлягає задоволенню. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п"яти днів з дня отримання копії.

Суддя Остапчук Т.В.