Рішення № 66582824, 16.05.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

16.05.2017 Справа № 2/337/746/2017

ЄУН 337/1052/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2017 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Салтан Л.Г.

при секретарі Гальцевій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства Оборони України про відшкодування моральної шкоди, який обґрунтував тим, що проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан у період з 17.12.1982 року по 07.02.1985 року. При виконанні службового обов'язку в ДРА, внаслідок обстрілу, отримав контузію головного мозку, поранення голови, спини, грудей та кінцівок, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2711/ж від 16.11.2016 року, виданим Київським міським клінічним бюро СМЕ. У зв'язку з травмою, отриманою під час проходження військової служби, порушено його нормальний життєвий стан, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої нормальні життєві функції, звички та бажання. Постійно виникає постійне збільшення артеріального тиску, щоденні головні болі, запаморочення, шум в голові, який збільшується при ходінні та виконанні фізичних навантаженнях. Він не може вільно пересуватися, оскільки болі в спині затримують рухи, внаслідок чого встановлено діагноз остеохондроз шийного та поперекового відділу хребта в стадії загострення, після ходіння відчуває сильну біль в хребті, яка носить давлючий характер, що призводить до больового і мязового тонічного синдрому, хода є хиткою та не стійкою. Не має можливості працювати, оскільки пересуватися на велику відстань (до місця роботи) без сторонньої допомоги не може, а особистого транспорту не має. Змушений витрачати кошти на відновлення здоровя, ліки, а не забезпечувати сімю. Не може вести повноцінний образ життя, постійно відчуває страждання, психологічний дискомфорт, порушена душевна рівновага, виражена у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху. Все це постійно і негативно позначається сьогодні на його душевному стані. Відчуває себе втраченим для суспільства та родини людиною, оскільки не може допомогти своїй родині як матеріально, так і фізично, повноцінно виконувати свої обовязки по господарству. Тривале лікування позначилося не тільки на його здоровї, а також і на психіці, він втратив свої друзів та знайомих, внаслідок психологічно-емоціональною нестійкістю. Постійно виникають проблеми з придбанням ліків, які є занадто дорогими. Порушено його нормальні життєві функції, доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Значну частину пенсії, яку він отримує, витрачає на придбання ліків та оздоровлення, постійні медичні огляди, госпіталізацію та санаторне лікування. Посилаючись на наведене, просить відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., яка була завдана в результаті ушкодження здоров'я при виконанні обов'язків військової служби. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, позивач виходить із тривалості й глибини своїх душевних страждань, чисельності негативних наслідків, що викликані внаслідок травми, а також з фізичного та фактичного значного погіршення стану здоров'я, оскільки ушкодження здоровя позивач зазнав проходячи військову службу.

Сторони у судове засідання не зявилися, причину відсутності суду не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. Від відповідача повідомлень щодо причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та заперечень проти позову до суду не надходило.

Представник позивача надав суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність, зазначивши, що не заперечує проти розгляду заочного розгляду справи.

Оскільки представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача, на підставі документів наявних у матеріалах справи з ухваленням заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, відповідно з ч.4 ст.169 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі по наступним підставам.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, 18.06.964 року народження, проходив військову службу на території Демократичної республіки Афганістан у період з 17.12.1982 року по 07.02.1985 року.

При виконанні службового обов'язку в ДРА, внаслідок обстрілу, отримав контузію головного мозку, поранення голови, спини, грудей та кінцівок, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2711/ж від 16.11.2016 року, виданим Київським міським клінічним бюро СМЕ, згідно якого рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих під час виконання бойових дій в 1983 році. Витягом Центральної військово-лікарської комісії МО України № 4880 від 28.11.2016 року встановлено, що поранення, контузія, захворювання повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи. Встановлення групи повязано з виконанням обовязків військової служби. Зазначені обставини підтверджуються випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральноїі матеріальної шкоди проводиться в установленому законодавством порядку.

Згідно із вимогамист. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зіст. 1167 Цивільного кодексу Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» торозмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), якихзазнавпозивач,характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи зазверненнямпотерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином,керуючись положеннямст. 23 ЦК Українипри визначенні розміру компенсації моральної шкоди, яка була заподіяна позивачу в результаті ушкодження здоров'я, суд має враховати глибину фізичних страждань позивача, який втратив працездатність у результаті травми, і дотримуватись принципів розумності та справедливості прийти до правильного висновку.

Ст. 170 ЦК Українипередбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України»передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім цього, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1600 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст..23, 170, 1167 ЦК України, ст..17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст.10,11,57,60,88,212-215,218 ЦПК України, 224-227 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

Стягнути з Міністерства Оборони України на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Л.Г. Салтан