Постанова № 66581852, 17.05.2017, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/338/17

Провадження № 2-а/316/91/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2017 року м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Вільямовської Н.О.,

за участю секретаря Таран І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому, уточнивши вимоги, просив визнати протиправними дії Енергодарського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови в перерахуванні пенсії за віком у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Енергодарське обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області перерахувати йому пенсію за віком відповідно до ст. 27, 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.08.2016 року з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, стягнути понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 1500,00грн.

В судове засідання позивач не звився, зазначивши у позові про розгляд справи у його відсутності у порядку письмового провадження (а.с. 3).

Представник відповідача надав письмову заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 35-39).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

ОСОБА_1 є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія Б № 303189 від 03.10.2011 року (а.с. 5), перебуває на обліку в УПФ у м. Енергодар, Запорізької області та з 16.03.2005 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон №1058), як постраждалий від наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

27.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ у м. Енергодар, Запорізької області з проханням перерахувати йому пенсію з моменту призначення, відповідно до п.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796), за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку (а.с. 11).

Листом № 17/П-1 від 21.02.2017 року управління ПФУ у м. Енергодарі Запорізької області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться відповідно до норм Закону № 1058 та розрахована відповідно до статей 27, 28 цього Закону (а.с. 12).

Вважає дії відповідача неправомірні, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону № 1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 2статті 19 Конституції Україниоргани, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Законом № 796-XIIвизначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІпередбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другоїстатті 27 Закону № 1058-IVза бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цьогоЗакону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальнимЗаконом № 1058-IVабо спеціальнимЗаконом№ 796-ХІІ.

Відповідно до частини 2статті 56 Закону № 796-XIIправо на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв'язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині 2статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 1058-IVслідує, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії зокрема і відповідно доЗакону № 796-ХІІ, їй призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно достатті 71 Закону № 796-ХІІ дія положень цьогоЗаконуне може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цьогоЗакону.

Частиною 3статті 55 Закону № 796-ХІІвстановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і цьогоЗакону.

З урахуванням положень частини 2 статті56, статті57 Закону № 796-ХІІта частини 1статті 28 Закону № 1058-IV, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Крім цього, починаючи з 01 січня 2004 року, з впровадженням в Україні пенсійної реформи, призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставіЗакону № 796-ХІІбез врахування положеньЗакону № 1058-IVє неможливим; і навпаки- застосування окремих положеньЗакону№ 1058-IV не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсіїЗакону № 796-ХІІ. При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку-Закон № 796-ХІІ.

Таким чином, потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи особа має право на одержання пенсії на умовах, визначенихЗаконом № 796-ХІІ, яким чином фінансується пенсія (Державний бюджет, бюджет Пенсійного фонду тощо) юридичного значення не має.

При цьому, правильність нарахування пенсій, уникнення помилок, подвійних виплат відповідно до затвердженогоУказом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011Положення про Пенсійний фонд України, Закону № 1788-XII,Закону № 1058-IVє обов'язком саме відповідача.

Таким чином, адміністративний позов позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з дати її звернення до відповідача з заявою про обрання умов пенсійного забезпечення відповідно доЗакону№ 796-ХІІ, тобто з 27.01.2017 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 06 грудня 2016 року (справа № К/800/41876/15) та Верховним Судом України відповідно до постанови від 20 вересня 2016 року (справа 1601/12900/12).

Однак, суд вважає, що відсутні підстави задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, у звязку з наступним.

Відповідно дост. 94 КАС Україниякщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 1 ч. 3ст. 87 КАС Українивстановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, віднесено витрати на правову допомогу.

Відповідно до частин 1, 3ст. 90 КАС Українивитрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20 грудня 2011 рокупередбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах- суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Із наведеного випливає, що компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.

На підтвердження факту надання вказаних видів правової допомоги, обсягу наданих послуг, часу участі особи, яка надавала правову допомогу, у цих заходах, та розміру відшкодування повинні бути надані суду відповідні докази.

Водночас, позивач просив відшкодувати витрати, понесені у зв'язку зі складанням адміністративного позову (а.с.14), що не передбачено чинним законодавством, оскільки перелічені дії не є окремою процесуальною дією.

Поряд з цим, суд приймає до уваги й те, що згідно зістаттею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VIгонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження судових витрат на правову допомогу в сумі 1500,00 грн. позивач надавав суду акт надання юридичних послуг № 446 від 27.02.2017 року (а.с. 16), договір про надання юридичних послуг № 446 від 26.02.2017р. (а.с. 13) та копію квитанції (а.с. 15), розрахунок витрат на правову допомогу (а.с. 14).

Однак, документу, який би свідчив про оплату гонорару оформленого у встановленому законом порядку (платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) не надано.

Розрахунок витрат на правову допомогу складається зі складання адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником.

Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 55, 57, п.2 ст. 56, 70, 71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ст.ст. 159-163КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Енергодарського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Енергодарського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Енергодарське обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 27, 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.08.2016 року з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Енергодарський міський суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги- відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. О. Вільямовська