Ухвала суду № 66580449, 19.05.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 234/2580/17

1-кс/219/708/2017

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2017 року м. Бахмут

Слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Давидовська Т.В., за участю секретаря судового засідання Бібік Н.М., заявника ОСОБА_1, слідчого Гончарова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії слідчого,

встановив:

22 березня 2017 року до слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1М.) в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) на дії слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_2 Скарга мотивована тим, що постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_2 відмовлено йому у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42016050000000365 від 12 травня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.365 КК України, яка на думку заявника є передчасною, не вмотивованою та такою, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 55 і ч. 5 ст. 110 КПК України, тому просить її скасувати, зобовязати винести постанову про визнання потерпілим, визнати його потерпілим.

У судовому засіданні заявник підтримав скаргу у повному обсязі і просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Слідчий слідчого відділу Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3 пояснив, що кримінальне провадження №42016050000000365 від 12 травня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.365 КК України постановою прокурора Донецької області від 24 лютого 2017 року передано за підслідністю до Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області. Проти задоволення скарги заперечував та пояснив, що ОСОБА_1 декілька разів був допитаний в якості свідка у кримінальному провадженні №42016050000000365 не зважаючи на те, що слідчим надавалось доручення працівникам виправної колонії, де останній відбуває довічне покарання, допитати його в якості потерпілого, будь-яких зауважень з його боку заявника не було. У звязку з чим, вважає дії слідчого Юрченко В.В. правомірними.

Заслухавши заявника та слідчого, розглянувши додані до скарги документи, які стосуються предмета оскарження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1ст.303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.5 ч.1ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені дії слідчого, прокурора, яка полягає у рішенні про відмову у визнанні потерпілим.

У судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_2 від 16 січня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42016050000000365 від 12 травня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.365 КК України.

Зазначена заява (клопотання) ОСОБА_1 про дотримання його прав як потерпілого від 19 грудня 2016 року надійшла до канцелярії прокуратури Донецької області 03 січня 2017 року т а 12 січня передана уповноважені особі для розгляду.

Постановою прокурора прокуратури Донецької області від 24 лютого 2017 року визначено підслідність за зазначеним кримінальним провадженням за слідчими Головного управління Національної поліції в Донецькій області та передано до Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Будь-яких доказів перегляду питання щодо визначення статусу ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42016050000000365 від 12 травня 2016 року зі свідка на потерпілого в матеріалах провадження відсутні і слідчим не надані.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Згідно ч.5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

З огляду на положення КПК України органом досудового розслідування повинно бути вирішено питання щодо участі заявника у кримінальному провадженні після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, оскільки на це вказує ч.5 ст.55 КПК України.

Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з, зокрема, мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Із постанови слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_2 від 16 січня 2017 року вбачається, що слідчий відмовив у визнанні заявника ОСОБА_1 потерпілим з огляду на те, що відсутні докази спричинення останньому матеріальної або моральної шкоди.

Проте, за диспозицією ст.365 КК України перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, передбачає існування завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Отже, кваліфікація за ч. 2 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні №42016050000000365 від 12 травня 2016 року, презюмує наявність шкоди.

З огляду на зазначене слідчий необґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання особи потерпілим, не з'ясував обставини за яких заявник звернувся до слідчого та не мотивував своє рішення, як це передбачено ст.110 КПК України. В той же час із наданих матеріалів та встановлених обставин вбачається достатність даних про те, що кримінальним правопорушенням ОСОБА_1М може бути завдана шкода, яка підлягає встановленню під час кримінального провадження.

За таких обставин, а також ураховуючи, що розгляд справи у відповідності до положеньст.22 КПК Українивідбувається на засадах змагальності, оскільки заявник представив слідчому судді належні докази щодо неправомірних дій слідчого, а слідчий не надав жодних доказів для спростування доводів заявника, з метою відновлення законних прав заявника, що гарантовані Конституцією України та нормами кримінального процесуального законодавства, вважаю, що наявні обґрунтовані підстави для часткового задоволення скарги.

На підставі викладеного, керуючись 303,306,307,369-372КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_2 від 16 січня 2017 року у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016050000000365 від 12 травня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.365 КК України.

Зобов'язати слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016050000000365 від 12 травня 2016 року вручити ОСОБА_1 пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.В.Давидовська