
Справа № 222/265/17
Провадження № 2/222/160/2017
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2017 рокусмт. Нікольське
Нікольський районний суд Донецької області у складі:
головуючогосудді Вайновської О.Є.,
при секретарі Гранкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 221451,45 грн., судові витрати, зазначивши, що 17.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №20080007 (надаліКредитний договір), за яким відповідач отримав кредит у розмірі 120000,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 18 % річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення не пізніше 16 січня 2018 року.
Відповідно до умов договору відповідач зобовязався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 1000,00 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом на відповідні рахунки позивача відкриті в банку.
Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, а саме відповідачу було видано кредит у розмірі 120000,00 грн.
Відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 15.12.2016 року становить 221451,45 грн., яка складається з: заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 53841,40 грн., інфляційного збільшення заборгованості в сумі 129311,04 грн., 3 % річних від суми заборгованості в сумі 16492,30 грн. та пені в сумі 21806,71 грн.
Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору, судові витрати у вигляді судового збору.
Відповідач у судове засідання повторно не зявилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена в порядку ч.9ст. 74 ЦПК України, про причини неявки не повідомила, заперечень проти позову не подала.
Відповідно до вимог ч.4ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ст. 197 ЦПК Українифіксування судового процесу технічними засобами аудіо запису не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно дост. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 17.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 20080007 (надаліКредитний договір), за яким відповідач отримав кредит у розмірі 120000,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 18 % річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення не пізніше 16 січня 2018 року. (а.с.7-8).
Відповідно до умов договору відповідач зобовязався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в сумі 1000,00 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, на відповідні рахунки позивача відкриті в банку.
Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, а саме: відповідачу було видано кредит у розмірі 120000,00 грн.
Відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 15.12.2016 року становить 221451,45 грн.
Відповідач взяті на себе зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 15.12.2016 року становить 221451,45 грн., що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.11-13) та складається із:
- заборгованості за нарахованими відсотками 53841,40 грн.;
- інфляційне збільшення заборгованості 129311,04 грн.;
- 3% річних від суми заборгованості 16492,30 грн.;
- пеня -21806,71 грн.
Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2статті 1054 ЦК Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч.1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті10561ЦК Українипередбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст. 610,612 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч.1ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно дост.625 Цивільного кодексу України.
Також, слід зазначити, що 14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст. 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Пунктом 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобовязаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно п. 5 ч. 2 цього Розпорядження смт. Нікольське (Володарського) Нікольського (Володарського) району Донецької області, де зареєстрована та фактично проживає відповідачка ОСОБА_1, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Проте, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).
Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено смт. Нікольське (Володарське) Нікольського (Володарського) району Донецької області.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оскільки на теперішній час смт. Нікольське (Володарське) Нікольського (Володарського) району Донецької області, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідачку ОСОБА_1 і звільняють її від обовязку по оплаті пені на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», з урахуванням положень ст. 5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.
Отже, позивачем безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону нарахована пеня в сумі 21806,71 грн., а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Таким чином, враховуючи, що відповідачці ОСОБА_1 було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобовязань, але ж вона їх належним чином не виконала, суд вважає, що з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 20080007від 17.01.2008 року, яка утворилась станом на 15.12.2016 року в розмірі 199644,74 грн., яка складається з: 53841,40 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 129311,04 грн. - інфляційне збільшення заборгованості, 16492,30 грн. - 3% річних від суми заборгованості по тілу кредиту за період з 03.12.2013 року по 30.11.2016 року, 1502,09 грн. - 3% річних від суми заборгованості, задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.
Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 3321,77 грн.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ст.ст. 6, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054-10561 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 8, 60, 88, 169, 197, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філіїДонецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Люксембург Рози, 54, ЄДРПОУ 09334702) 53841 (пятдесят три тисячі вісімсот сорок одна) гривня 40 копійок заборгованість за нарахованими відсотками за кредитним договором № 20080007 від 17.01.2008 року, яка виникла станом на 15.12.2016 року, 129311 (сто двадцять девять тисяч триста одинадцять) гривень 04 копійки інфляційне збільшення заборгованості, 16492 (шістнадцять тисяч чотириста девяносто дві) гривні 30 копійок 3% річних від суми заборгованості та судові витрати у виді судового збору в розмірі 3321 (три тисячі триста двадцять одна) гривня 77 копійок, а всього 202966 (двісті дві тисячі девятсот шістдесят шість) гривень 51 копійка.
В решті частини позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлений 16.05.2017 року.
Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.Є. Вайновська
Судове рішення № 66579918, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області) було прийнято 10.05.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 222/265/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: