Рішення № 66573318, 16.05.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8109/13-ц 16.05.2017 16.05.2017 16.05.2017

Провадження №22-ц/784/984/17

Справа №487/8109/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Корнешова Т.В.

Провадження № 22ц-784/984/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 27

Рішення

Іменем України

16 травня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Гавор В.Б.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач зазначав, що 19 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № ML-400/229/2007, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 35000 доларів США строком до 19 липня 2022 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки, відповідно до якого Банку передано в іпотеку квартиру № 44, що знаходиться по вул.. Крилова 46-а в м. Миколаєві.

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого останній набув право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором № ML-400/229/2007.

Позичальник порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 30 травня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 43021, 78 доларів США, що еквівалентно 343873 грн. 09 коп.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_3 вказану кредитну заборгованість еквівалентно станом на день ухвалення рішення у справі, а також в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_4

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2014 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» 43021,78 доларів США заборгованості за кредитним договором №ML-400/229/2007 від 19 липня 2007 року.

В рахунок погашення заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по кредитному договору №ML-400/229/2007 від 19 липня 2007 року, що утворилася станом на 30 травня 2013 року і складовими частинами якої є: 34125,52 доларів США, що еквівалентно 405308,80 грн - кредиту; 3827,32доларів США, що еквівалентно 45457,08грн - процентів та 5068,94 доларів США, що еквівалентно 60203,80 грн пені, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 , шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною відповідно до оцінки майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності в рамках виконавчого провадження.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № ML-400/229/2007, згідно з умовами якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 35000 доларів США строком до 19 липня 2022 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки, відповідно до якого банку передано в іпотеку квартиру № 44, що знаходиться по вул.. Крилова 46-а в м. Миколаєві.

ЗАТ «ОТП Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_3 кредит у розмірі 35000 дол. США.

Відповідно до підпункту 1.1 кредитного договору позичальник зобов?язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з пунктом 1.9.1 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту в цілому або у визначеній Банком частині, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов кредитного договору. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

10 грудня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого останній набув право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором № ML-400/229/2007.

20 лютого 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі п. 1.9 кредитного договору пред'явив письмові вимоги до позичальника та поручителя про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги.

Зазначена вимога відповідачами не виконана.

Згідно наданого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» розрахунку, заборгованість ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором станом на 30 травня 2013 року становить 43021, 78 доларів США, що еквівалентно 343873 грн. 09 коп., з яких: 34125, 52 дол. США, що еквівалентно 272765 грн. 28 коп. заборгованість за кредитом; 3827, 32 дол. США, що еквівалентно 30591 грн. 76 коп. заборгованість по відсоткам за період з 19 серпня 2008 року по 30 травня 2013 року; 5068, 94 дол. США, що еквівалентно 40516 грн. 04 коп. пеня.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ? відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідачів є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, які визначені кредитним договором.

Встановивши порушення ОСОБА_3 умов кредитного договору, суд з урахуванням положеньст. ст. 526, 554, ч.2 ст. 651, 1054 ЦК України дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про дострокове стягнення з відповідачки заборгованості за цим кредитним договором.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що позивач не довів наявність заборгованості за кредитним договором не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються розрахунком, який підписаний позивачем, виписками по особовому рахунку позичальника, відкритому Банком на імя ОСОБА_3 у звязку з отриманням кредиту. Доказів, які спростовували б наявність заборгованості або свідчили б про інший її розмір, відповідачка не надала.

Доводи ОСОБА_3 стосовно того, що вона не отримувала вимогу Банку про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором також не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються копією реєстру відправлення рекомендованих листів від 20 лютого 2013 року, із якої видно, що така вимога направлялася відповідачам.

До того ж, неотримання боржником письмового повідомлення не є перешкодою для реалізації права Банку звернутись за захистом своїх порушених прав до суду, а боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог Банку, що відповідає положенням ст..124 Конституції України та не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань взагалі.

Щодо стягнення коштів в іноземній валюті, то такі доводи апелянта, є безпідставними.

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав позичальнику ОСОБА_3 кредитні кошти в іноземній валюті, а остання зобов'язалася повернути цей кредит в іноземній валюті.

Тому, з оглядуна положення ст.ст. 526 , 533, 627, 1049, 1054 ЦК Українив разі, коли за умовами кредитного договору позичальник одержав кредит у вигляді грошових коштів в іноземній валюті, він зобов'язаний повернути кредитодавцю на вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самій сумі і в тій самій валюті, що булиним одержані. Якщо у договорі визначеногрошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано поклав на відповідачку обов'язок щодо повернення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, що відповідає положенням ч. 3 ст. 533 ЦК України та умовам кредитного договору.

Водночас, суд може стягнути в іноземній валюті лише суму заборгованості та відсотки, тоді як пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання стягується в іноземній валюті з переведенням в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Таким чином, рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України в частині визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача та в рахунок якої слід звернути стягненняпідлягає зміні, а з ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість за кредитом урозмірі 34125, 52 дол. США; заборгованість по відсоткам за період з 19 серпня 2008 року по 30 травня 2013 року у розмірі 3827, 32 дол. США, а також 60203 грн.80 коп. пені за несвоєчасне виконання зобовязань.

Рішення в частині наявності (відсутності) правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки не оскаржувалося, тому не було предметом апеляційного перегляду.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 червня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 37952,84 доларів США заборгованості за кредитним договором № ML-400/229/2007, укладеним 19 липня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, яка складається з заборгованості по кредиту- 34125, 52 дол. США; заборгованість по відсоткам за період з 19 серпня 2008 року по 30 травня 2013 року у розмірі 3827, 32 дол. США, а також 60203 грн.80 коп. пені за несвоєчасне виконання зобовязань.

В іншій частині вказане судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді :