
Справа № 318/69/17
Номер провадження №2/318/184/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" травня 2017 р. м. Камянка-Дніпровська
Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Комишньої Н.І.,
при секретарі Борисенко П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Камянка-Дніпровська Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на будинок та надвірні споруди в порядку спадкування,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 вернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області про визнання права власності на будинок та надвірні споруди в порядку спадкування.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12 жовтня 2009 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина за законом, що складається із будинку № 150 по вул. Московська в с. В. Знамянка Камянсько-Дніпровського району З апорізької області, яку вона прийняла як спадкоємець за законом, та як на момент смерті чоловіка постійно проживала з ним, однак нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, а тому виникла необхідність у судовому захисті цивільних прав, просить визнати за нею право власності на спадкове нерухоме майно у вигляді будинку з господарськими спорудами № 150 по вул. Московська в с. В. Знамянка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. На задоволенні позовних вимог наполягає.
Представник позивача ОСОБА_4 також надала заяву про розгляд справи за її відстуності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з"явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, письмовою заявою просить розглядати справу у відсутності їх представника, щодо задоволення позову не заперечує.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.
ОСОБА_3 помер 12 жовтня 2009 року (актовий запис №127) згідно свідоцтва про смерть серія І-ЖС № 150892, виданого ОСОБА_2 сільською радою Камянсько-Дніпровського району Запорізької області 19 жовтня 2009 року(а.с.8).
Згідно свідоцтва про одруження серія ЯУ № 711798, 27 травня 1958 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с. Велика Знамянка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, уклав шлюб з громадянкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що на родилась в ІНФОРМАЦІЯ_3. Після реєстрації одруження присвоєно прізвище дружині «Акимова» (а.с. 6).
Постановою державного нотаріуса ОСОБА_6 від 22 квітня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно, що підтверджує право власності померлого на зазначений будинок з надвірними спорудами.
Згідно свідоцтва на забудівлю земельної ділянки в сільських населених пунктах Української РСР земельна ділянка площею 0,10 га виділена з земель радгоспу «Знамянський» на підставі проекту від 8.VІ. 74 р. для будівництва жилого будинку на три кімнати, фундамент бутовий, стіни ракушняк, кровля шифер, надвірні будівлі господарський сарай, туалет. Строк початку будівництва 16.10.74 р., закінчення 16.10.1977 року (а.с.11).
Згідно рішення № 10 виконкому ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів від 15 жовтня 1996 року, громадянину ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,19 га для присадибної ділянки за адресою: Запорізька область Кам"янсько-Дніпровський район с. Великазнам"янка вул. Московська, 150, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія І-ЗП № 008297 виданого 03 березня 1997 року (а.с.10).
Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області від 12.05.2017 № 2565, наданої по записам в погосподарської книги за № 14а (сторінка 236) на 1974-1976 р.р., ОСОБА_7 разом з сімєю мешкала по вул. Московській, буд. 144, в будинку, що належав матері ОСОБА_3 ОСОБА_8 За вказаним будинком була закріплена земельна ділянка, розміром 0,40 га. В 1974 році ОСОБА_8 відмовилась від частини ділянки розміром 0,10 га., яку надали ОСОБА_3, надавши цю землю для будівництва жилого будинку. Таким чином, ОСОБА_3 побудував будинок між будинками № 144 та № 146. Під час оформлення технічної документації на будинки по вул. Московській, належний ОСОБА_8 будинок № 144 отримав № 148, відповідно, збудованому ОСОБА_3 будинку було присвоєно № 150.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок по вул. Московській, 150, від 13 березня 1990 року, спірне домоволодіння належить направі власності ОСОБА_3.
Із технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду вбачається, що будинок по вул. Московській, 150, 1977 року забудови, прийнятий в експлуатацію та зареєстрований за спадкодавцем ОСОБА_3.
Згідно роз"яснень п.3.1 ОСОБА_9 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" - відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державнуреєстраціюречових прав на нерухоме майно та їх обтяжень "права на нерухомемайно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом Українивід 07 грудня 1990 року N 553-XII "Про місцеві Ради народнихдепутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом Українивід 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради МіністрівУкраїнської РСР від 11 березня 1985 року N 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за N 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року N 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом МіністраюстиціїУкраїнської РСР від 31 жовтня 1975 року N 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року N 1/5, та іншими нормативними актами.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра мунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Судом достовірно встановлено, що спірне будинковолодіння в с. Велика Знамянка Камянсько-Дніпровського району дійсно на праві особистої власності належало ОСОБА_3, який в 1990році провів інвентаризацію домоволодіння у відповідності до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра коммунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, що вбачається із технічного паспорту від13 березня 1990 року.
Таким чином, ОСОБА_3 , належним чином виконав вимоги законодавства, що діяло на той час, маючи дозвіл на будування, проект забудівлі та ввівши будинок в експлуатацію, оскільки до 19.01.1996 року згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.66 року Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, розташовані в населених пунктах. Обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об'єкти нерухомості введено лише з 29.06.98 року. Саме цього дня набрала чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.98 року №121. Таким чином, на час виникнення у спадкодавця права власності на побудований житловий будинок обов'язкова реєстрація права власності на нерухоме майно не була передбачена.
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (зокрема й право власності на нерухоме майно - частина 1 статті 4 Закону).
Згідно із частиною 4 тієї ж статті права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Оскільки, на момент створення будинковолодіння в цілому у 1977 році (до 29.06.98 року) законодавством не було передбачено обов'язкової реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому будинковолодіння, набуте ОСОБА_3 у власність з дотриманням установленого порядку набуття. Спадкодавець мав усі права та ніс усі обов'язки власника будинку, підтримував його у придатному для користування та проживання стані, сплачував усі необхідні платежі. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу іншим шляхом, ніж судовим, встановлення факту володіння будинком ОСОБА_3 на праві власності, неможливе, у звязку з його смертю.
Також, відповідно до довідки ОСОБА_2 сільської ради Камянсько-Дніпровського району Запорізької області від 25.10.2013 № 3402, ОСОБА_7 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1976 року «по теперішній час», таким чином, вона дійсно прийняла спадщину за законом у виді спірного будинковолодіння, так як проживала постійно зі спадкодавцем на момент його смерті, спадкодавець фактично мав у власності будинковолодіння, а тому позовні вимоги, які є законними та обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.. 328 Цивільного кодексу України, право власності на майно може бути придбане або набуте на підставах, не заборонених законом.
Крім цього, п.10 додатку 1 до п.2.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року(із останньою зміною №49,5 від 19.05.2005) встановлено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна. За даним переліком визнання права власності на обєкти нерухомого майна проводиться за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 392, 1216, 1223, 1233, 1234,1235,1268 ЦК України, п.3.1Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", ст.ст.3,4 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 5, 6, 212-215, 256 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на будинок та надвірні споруди в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії СА 049663, виданий Камянсько-Дніпровським РВ УМВС України в Запорізькій області 21 серпня 1995 року, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_6, - право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди біля будинку № 150 по вул.. Московській в с. Знамянка Камянсько-Дніпровського району Запорізької області, після смерті спадкодавця чоловіка ОСОБА_3, померлого 12 жовтня 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 10-ти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Камянсько-Дніпровський районний суд Запорізької області.
Суддя:ОСОБА_10
Судове рішення № 66570930, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області було прийнято 12.05.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 318/69/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: