Ухвала суду № 66570349, 17.05.2017, Городоцький районний суд Львівської області

441/545/17

1-кп/441/115/2017

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

17.05.2017 р. Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Яворської Н.І.

за участю секретаря Цап І.М.

за участю прокурора Гаврилів О.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1 його адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду клопотання прокурора Городоцької місцевої прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140180000319 від 30 квітня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, одруженого, уродженця та зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ст.395 КК України, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187, ст.395 КК України та ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Оскільки термін перебування обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 22.05.2017р., а розгляд даної кримінальної справи триває, прокурором внесено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано овинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ст.395 КК України, раніше був неодноразово судимий, останній раз 14.03.2012р. Мостиським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст.70 КК України, після відбуття покарання, перебуваючи під адміністративним наглядом, всупереч застосованих до нього обмежень на шлях виправлення не став, а знову вчинив кримінальне правопорушення. При цьому ризики, які слугували підставою для обрання йому такого запобіжного заходу як тримання під вартою на даний час продовжують існувати, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що він знову вчинить нові злочини. Враховуючи те, що ОСОБА_1 з дружиною не проживає, участі в утриманні та вихованні дітей не приймає, тобто в нього відсутні міцні соціальні зв»язки, а тому з урахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, за найтяжчий із яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, раніше неодноразово вчиняв злочини, відбував покарання в місцях позбавлення волі, розбійний напад на потерпілого вчинив перебуваючи під адміністративним наглядом, понад 5 місяців перебував у розшуку, є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений буде надалі переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за вчинений ним злочин, а також незаконно впливатиме на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні. Крім цього, ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово вчиняв корисливі злочини, що свідчить про те, що обвинувачений у разі не продовження запобіжного заходу буде вчиняти нові корисливі та насильницькі злочини. Відтак жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зазначених вище.

ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 заперечують проти задоволення клопотання та продовження терміну перебування обвинуваченого під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження утримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхіднимзапобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу суд бере до уваги те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, має непогашену судимість за вчинення іншого злочину, не має постійного джерела доходу, роботи, з дружиною не проживає, що підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та можливість вчинення ним нових злочинів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вищевказані обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України, а саме: продовжити вчинення кримінальних правопорушень, впливати на потерпілого та свідків та ухилитися від суду. Таким чином, ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження не зменшилися, що виправдовує тримання особи під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а, отже, не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції та практиці ЄСПЛ.

Із цих підстав суд приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе створити тих умов, за яких у ОСОБА_1 буде відсутня можливість ухилитися від явки до суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, тому клопотання прокурора стосовно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 177, 178, 197, 205, 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Городоцької місцевої прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, 11 грудня 1980 р.н, уродженця та зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 15 липня 2017 року включно.

Копію ухвали надіслати для відома начальнику ЛУВП УДПтСУ у Львівській області.

Контроль за зверненням ухвали до виконання покласти на прокурора Городоцької місцевої прокуратури ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Городоцький районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Н.І.Яворська