Рішення № 66563472, 12.05.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.2017 Справа №905/609/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Вугледар Донецької області, ЄДРПОУ 33161769,

про стягнення 29807,32 грн.,-

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з вимогою до Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія, м.Вугледар Донецької області, про стягнення 29807,32 грн., у тому числі: суми боргу за активну електроенергію у розмірі 13996,43грн., спожиту з вересня 2014р. по грудень 2014р., суми боргу за реактивну електроенергію у розмірі 294,31грн., спожиту з вересня 2014р. по грудень 2014р., суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за листопад 2014р. у розмірі 4667,56грн., суми пені у розмірі 2915,49грн., нарахованої з 07.10.2014р. по 06.07.2015р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії спожитої за період з вересня 2014р. по грудень 2014р., 3% річних у розмірі 561,05грн., нарахованих у період з 07.10.2014р. по 12.11.2014р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період з вересня 2014р. по грудень 2014р., суми інфляційних у розмірі 7372,48грн., нарахованих у період з 01.10.2014р. по 29.02.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії, спожитої за період з вересня 2014р. по грудень 2014р. (з урахуванням клопотання б/н б/д про уточнення позовних вимог).

Розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору постачання електричної енергії №1572/612 від 01.04.2011р. із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої електроенергії за вересень 2014р. - грудень 2014р., внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання у листопаді 2014р. та його неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу в розмірі 4667,56 грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок ціни позову, у копіях: договір про постачання електричної енергії №1572/612 від 01.04.2011р. з додатками №5 «Порядок розрахунків», додатком №7 «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем», додатком №8 «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2014р., додатковою угодою №б/н від 26.04.2011р., додатковою угодою №б/н від 18.06.2012р., протоколом розбіжностей до нього; рахунок за реактивну енергію №34/1572 за вересень 2014р., рахунки за електроенергію №34/1572 за вересень грудень 2014р., акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вересень-грудень 2014р., рахунок №34/1572.152052 від 22.10.2014р., довіреність на представників відповідача, довіреність на представника позивача, правоустановчі документи позивача, документи, що підтверджують правовий статус підприємства відповідача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 3, 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,174,193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією.

11.05.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано письмові пояснення б/н від 11.05.2017р. щодо встановлення для відповідача тарифу вартості спірної електроенергії в розмірі визначеному у відповідних рахунках та актах прийому-передачі; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог, а також відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство.

До пояснень додано у копіях: акт звірки розрахунків по активній електроенергії за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р., акт звірки розрахунків по реактивній електроенегрії за період з 01.09.2014р. по 30.09.2014р., акт звірки розрахунків по перевищенню лімітів споживання за період з 01.09.2014р. по 31.10.2014р., опис вкладення у цінний лист, датований 25.04.2017р., фіскальний чек ДД ПАТ «Укрпошта» ЦПЗ №11 б/н від 25.04.2017р., виписка по рахунку за 07.05.2014р., опис вкладення у цінний лист, датований 11.05.2017р., фіскальний чек Харківської дирекції ПАТ «Укрпошта» б/н від 11.05.2017р., роздруківка з сайту ВГСУ «Оголошення та повідомлення» про відсутність справ про банкрутство відносно відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 12.05.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 12.05.2017р. не зявився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (нині-Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» та далі-Постачальник) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (далі-Споживач), укладено договір про постачання електричної енергії №1572/612, згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужністю 81,7 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до цього договору (п.2.3.4 договору) та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до цього Договору (п.2.3.5 договору).

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками №5 Порядок розрахунків і №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до цього договору (п.7.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковим вважається період з 00-00 годин двадцять другого числа попереднього місяця до 24-00 годин двадцять першого числа поточного місяця.

Відповідно до п.9 вказаного додатку №5, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до договору. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 оперційних днів з дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем складання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушеннямтермінів, визначених додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За визначенням п.5 означеного додатку до договору сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу, згідно даних оформленого між Постачальником та Споживачем «Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) та/або інших умов договору, з урахуванням сум та призначення платежів, що надійшли від Споживача.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень грудень 2014р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у вересні 2014 року: активна електроенергія - 5353 кВт/год на суму 7923,52 грн., реактивна електроенергія 6309 кВАр/год на суму 294,31 грн.;

- у жовтні 2014 року: активна електроенергія - 4984 кВт/год на суму 7377,31 грн.;

- у листопаді 2014 року: активна електроенергія - 1098 кВт/год на суму 1625,26грн.;

- у грудні 2014 року: активна електроенергія - 1057 кВт/год на суму 1595,90 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №1572/612 від 01.04.2011р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період вересень 2014р. грудень 2014р. активної електричної енергії у обсязі 12492 кВт/год на загальну суму 18521,99 грн. та за вересень 2014р. реактивної електричної енергії в обсязі 6309 кВАр/год на загальну суму 294,31грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунки на оплату:

- спожитої у вересні 2014р. активної електроенергії на суму 3 397,96 грн. (з урахування проведеної оплати за вересень 2014р., що відображено у рахунку №34/1572 за 09.2014. у сумі 4 525,56грн.) та реактивної електроенергії на суму 294,31 грн. отримано відповідачем 22.09.2014р.;

- спожитої у жовтні 2014р. активної електроенергії на суму 7377,31 грн. отримано відповідачем 22.10.2014р.;

- спожитої у листопаді 2014р. активної електроенергії на суму 1625,26 грн. отримано відповідачем 24.11.2014р.;

- спожитої у грудні 2014р. активної електроенергії на суму 1595,90 грн. отримано відповідачем 22.12.2014р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Доказів протилежного суду не надано.

Повноваження особи, що здійснила приймання перелічених документів від імені Державного підприємтсва «Донецька вугільна енергетична компанія» підтверджено довіреністю останнього №9-37 від 25.01.2014р.

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 оперційних днів з дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем складання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, повинно бути вчинено у термін протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням вересня 2014р. повинна бути здійснена: не пізніше 06.10.2014р.;

жовтня 2014р. не пізніше 05.11.2014 р.;

листопада 2014р. не пізніше 08.12.2014р.;

грудня 2014р. не пізніше 09.01.2015 р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач частково розрахувався за спожиту у вересні 2014р. активну електроенергію у розмірі 4525,56 грн., у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у вересні 2014р. у сумі 3397,96 грн.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії протягом вересня - грудня 2014р. та реактивної електроенергії протягом вересня 2014р. за спірним правочином, вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошового зобов'язання з оплати отриманої активної електроенергії у визначений період в загальній сумі 13996,43 грн. та реактивної електроенергії в розмірі 294,31 грн. у встановлені договором строки.

Доказів, що спростовують дане суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 «Порядок розрахунків» до цього договору за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За змістом п.10 додатку №5 Порядок розрахунків до договору про постачання електричної енергії №1572/612 від 01.04.2011р. за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4. 2.3.5. договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 7372,48 грн. (нарахування здійснено загалом у період з 01.10.2014р. по 29.02.2016р. за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії за вересень 2014р.-грудень 2014р. та реактивної електроенергії за вересень 2014р., виходячи з суми боргу (за кожним зобовязанням місяця), що існувала на перший день місяця, в якому платіж мав бути здійснений і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція/дефляція, з урахуванням проведених оплат);

3% річних 561,05 грн. (фактично нараховані загалом за період з 07.10.2014р. по 29.02.2016р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні 2014р.-грудні 2014р., та реактивної електроенергії, наданої у вересні 2014р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 6804,65 грн. та 3% у розмірі 561,15 грн.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» підлягають задоволенню частково щодо стягнення інфляційних витрат у сумі встановленій судом та 3% річних - у межах позовних вимог, тобто у сумі визначеній позивачем, адже за розрахунком суду загальний розмір 3% річних становить суму більшу, ніж заявлено до стягнення, а саме 3% річних у розмірі 561,05 грн., інфляційні витрати - 6804,65 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 2915,49 грн. (фактично нараховано у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України загалом за період з 07.10.2014р. по 06.07.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії, спожитої у вересні 2014р.-грудні 2014р., та за період з 07.10.2014р. по 06.04.2015р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті реактивної електроенергії, наданої у вересні 2014р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі 2911,80 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у жовтні 2014р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 4667,56грн.

За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем до цього договору (п.5.1 договору).

Визначені згідно з пунктом 5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 Договірні величини споживання електричної енергії до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).

Відповідно до додатку №8 Договірні величини споживання електричної енергії на 2014 рік до договору про постачання електричної енергії №1572/612 від 01.04.2011р., узгодженою величиною споживання електричної енергії у жовтні 2014р. є 1200 кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, за жовтень 2014р. відповідач фактично спожив 4984 кВт/год.

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 «Порядок розрахунків».

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику, споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник електричної енергії надає Споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини (п.7 додатку №5 до договору).

Відповідно до п.10 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 оперційних днів з дня отримання рахунку.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунок №34/1572.152052 від 22.10.2014р. за жовтень 2014р. на суму 4667,56грн. (за перевищення договірних величин), про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок отримано відповідачем 22.10.2014р.

Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Вказаний вище рахунок на момент розгляду справи відповідачем не оплачений, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірної величини електроспоживання у жовтні 2014р. в розмірі 4667,56грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 4667,56 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Одночасно, з огляду на встанволене, вбачається помилкове визначення позивачем у резолютивній частині клопотання №б/н б/д про уточнення позовних вимог стягнення суми боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2014р. замість жовтня 2014. Суд вважає допустимим при вирішенні спору по суті визначити у резолютивній частині рішення вимоги, які відповідають дійсності в приведеній частині.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Вугледар Донецької області, про стягнення 29807,32 грн., у тому числі: суму боргу за активну електроенергію у розмірі 13996,43грн., спожиту з вересня 2014р. по грудень 2014р., суму боргу за реактивну електроенергію у розмірі 294,31грн., спожиту з вересня 2014р. по грудень 2014р., суму боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за жовтень 2014р. у розмірі 4667,56грн., суму пені у розмірі 2915,49грн., нараховану з 07.10.2014р. по 06.07.2015р. за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної електроенергії спожитої за період з вересня 2014р. по грудень 2014р., 3% річних у розмірі 561,05грн., нарахованих у період з 07.10.2014р. по 12.11.2014р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з вересня 2014р. по грудень 2014р., суму інфляційних у розмірі 7372,48грн., нарахованих у період з 01.10.2014р. по 29.02.2016р., за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електроенергії спожитої за період з вересня 2014р. по грудень 2014р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (85670, Донецька область, м.Вугледар, код ЄДРПОУ 33161769, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Бахчіванджи, б.72, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 29235,80 грн., у тому числі 13 996,43 грн. суми боргу за активну електроенергію, 294,31 грн. суми боргу за реактивну електроенергію, 4667,56 грн. суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 2911,80 грн. пені, 561,05 грн. 3% річних та 6804,65 грн. суми інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1569,32 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 12.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2017р.

Суддя О.В. Кротінова