Рішення № 66562436, 16.05.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р.Справа № 922/1059/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про стягнення 37.620,92 грн. за участю представників:

позивача - Табарча Г.О., довіреність від 08.08.2016р. №40-3273/138;

відповідач - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2017 року Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 37.620,92 грн. В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що на підставі Розпорядження про початок опалювальних сезонів 2014-2015р.р., 2015-2016р.р. здійснювалось постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, що розташовані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2. Факт споживання теплової енергії підтверджується актами на включення та актами на відключення опалення у приміщенні відповідача. В якості правових підстав вказує на норми ст.ст.530, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 16 травня 2017 року позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові та просить суд їх задовольнити. На виконання вимог ухвали суду супровідним листом від 13.05.2017 р. вих. №367/юр (вх. №15236 від 13.05.2017 р.) надав докази надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу залученої третьої особи, а також копії листів на адресу відповідача із пропозицією укладення договору купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача правом на участь представників в судовому засіданні 16 травня 2017 року не скористались, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займає нежитлові приміщення 1-го поверху №66-1, 66-5-:66-8 загальною площею 47,8 кв. м в житловому будинку, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на підставі Договору оренди №918 від 17 жовтня 2014 року (т. I, арк. с. 20-23), укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Пунктом 4.10. даного договору передбачений обов'язок відповідача укласти договір на постачання теплової енергії. Однак відповідачем на даний час такий договір з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" укладений не був.

Як свідчать матеріали справи, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії на підставі Розпоряджень про початок та кінець опалювальних сезонів 2014-2015 р.р., 2015-2016 р.р., 2016-2017 р.р. у будинок за адресою: АДРЕСА_2, , в якому розташоване приміщення, орендоване відповідачем, яке він використовує під перукарню.

Факт користування тепловою енергією підтверджується Актами на включення опалення №№171/1103 від 22 жовтня 2014 року, 171/3869 від 14 жовтня 2015 року, 171/5622 від 26 жовтня 2016 року та Актами на відключення опалення №№171/2931 від 14 квітня 2015 року, 171/4439 від 05 квітня 2016 року (т. I, арк. с. 12-14). Зазначені акти підписані та скріплені печатками представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.

Відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання об'єкту №171/592 від 22 лютого 2016 року система опалення нежитлові приміщення 1-го поверху, орендовані відповідачем, за адресою: АДРЕСА_2, єдині із системою опалення житлового будинку (т. I, арк. с. 15). Даний акт підписаний представниками Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", відповідач від підпису акут відмовився.

Позивач направив відповідачу лист-вимогу №130/юр від 10 березня 2017 року, в якому просив відповідача у семиденний строк сплатити вартість безпідставно спожитої теплової енергії в сумі 37.620,92 грн., яка утворилась з жовтня 2014 року по лютий 2017 року. Проте, відповідач відповіді на вказаний лист-вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

У статті 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Зазначені положення кореспондуються з п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила), якими передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи тепло споживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Господарським судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами, в яких пропонував укласти відповідний договір на поставчання теплоенергії (т. I, арк. с. 46-47), однак відповіді від отримав, що не спростовується матеріалами справи.

Так, у п. 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Однак, з аналізу положень Правил, зокрема, п. 44, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, факт відпуску теплової енергії в спірне приміщення підтверджується, зокрема, Актами на включення опалення №№171/1103 від 22 жовтня 2014 року, 171/3869 від 14 жовтня 2015 року, 171/5622 від 26 жовтня 2016 року та Актами на відключення опалення №№171/2931 від 14 квітня 2015 року, 171/4439 від 05 квітня 2016 року (т. I, арк. с. 12-14).

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України у своїй постанові від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13.

З огляду на зазначене, а також враховуючи обов'язок відповідача оплачувати поставлену теплову енергію у спірне приміщення і за умови відсутності відповідного договору, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі".

Докази відключення будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку в матеріалах справи відсутні. Аналогічні висновки про те, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання викладено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15.

З позовної заяви вбачається, що позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення безпідставно спожитої відповідачем теплової енергії заявлено з посиланням на положення статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах від 24.09.14 у справі № 6-122 цс14, від 25.02.2015 у справі № 3-11гс15.

Так, зазначена норма застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

У постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 по справі № 6-582цс15 зазначено, що позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини.

Враховуючи те, що в даному випадку між сторонами склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи, позов про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії підлягає задоволенню на підставі частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України.

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі, що складаються з 1.600,00 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статею 11, Цивільного кодексу України, статтями 174, 275 Господарського кодексу України, статтями 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61018, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії у сумі 37.620,92 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.600,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.05.2017 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/1059/17/