Рішення № 66562197, 17.05.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Справа № 915/216/17

м. Миколаїв

за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001), код 02910048 в інтересах держави в особі

1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017), код 20917284

2. Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” (вул. Нікольська, 11-А. м. Миколаїв, 54030), код 20915954

до відповідача: ОСОБА_1 навчального закладу “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехника” (Спаський узвіз, 13, м. Миколаїв, 54015, фактичне місцезнаходження: вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв), код 32819640

про: стягнення 40577,74 грн.

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

Від позивача-1 - представник не з’явився

Від позивача-2 - ОСОБА_2 довіреність №292/1 від 01.08.2016

Від відповідача - ОСОБА_3 довіреність №4 від 14.04.2017

- ОСОБА_4 довіреність №3 від 14.04.2017

Прокурор – Тищенко А.М. посвідчення №037290 від 23.12.2015

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” до відповідача ОСОБА_1 навчального закладу “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехника” про стягнення 40577,74 грн. заборгованості, у тому числі 4469,12 грн. – комунальні витрати та земельний податок та 36 108 грн. 55 коп. – експлуатаційних витрат, орендної плати, ПДВ, пені, 3% річних, інфляційних витрат, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

14 квітня 2017 року від прокурора до суду надійшла заява №(15-31)6614вих17, якою заявник виклав позовні вимоги в новій редакції та просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача-2 Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” заборгованість за договором №РОФ-237 від 01.10.2014 оренди державного нерухомого майна, укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_1

навчальним закладом “Миколаївський політехнічний інститут”, в розмірі 23 190 грн. 37 коп.;

- стягнути з відповідача на користь позивача-2 Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” заборгованість за договором про відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг від 05.01.2015 в розмірі 17 765 грн. 00 коп.

17 травня 2017 року від позивача-2 Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” надійшла заява про зміну предмету позову в якій просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 навчального закладу “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехника” на користь позивача-2 - Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” заборгованість в розмірі 21 140 грн. 85 коп., з яких: 12 166 грн. 51 коп. – орендна плата за червень 2015 року, 4 866 грн. 60 коп. – ПДВ нарахований на орендну плату, 878 грн. 00 коп. – 3 % річних, 3 229 грн. 74 коп. – інфляційні нарахування.

Представник позивача-2 та прокурор підтримали вищевказану заяву від 17.05.2017 в повному обсязі.

Заява Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” від 17.05.2017 є заявою про зміну предмета позову. Оскільки, позивач подав дану заяву до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність прийняття поданої заяви до розгляду. Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням вказаної заяви.

Прокурор та представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в відзиві №63 від 14.04.2017 на позовну заяву (а.с.110-111) посилаючись на відсутність зобов’язання відповідача оплати орендованого майна після припинення договору оренди майна та до моменту підписання акту приймання-передачі майна в зв’язку з простроченням кредитора, який не вжив необхідних дій для приймання орендованого майна, фактично звільненого відповідачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов наступного висновку.

01 жовтня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_1 навчальним закладом “Миколаївський політехнічний інститут” укладено договір № РОФ-237 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 1, що знаходиться на балансі Миколаївського політехнічного технікуму, яким передбачено, що позивач-1 за участю позивача-2 передає, а відповідач приймає у строкове платне користування державне нерухоме майна - нежитлових приміщень загальною площею 1020 кв. м, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11, що знаходиться на балансі державного вищого навчального закладу «Миколаївський політехнічний коледж» (далі -ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж»).

У подальшому, 30.06.2010 до вказаного договору внесено зміни та викладено його у новій редакції: зокрема, згідно з пунктом 1.1 РВ ФДМ України по Миколаївській області передає, а ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут» приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення учбового корпусу та гуртожитку площею 987,30 кв. м, розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 11, що знаходиться на балансі ДВНЗ «Миколаївський політехнічний коледж», строком на 2 роки - з 02.06.2010 до 01.06.2012 включно, який було пролонговано.

Пункту 10.1 договору від 01.06.2012 №1 про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 01.10.2004 №РОФ-237 в редакції договору про внесення змін від 30.06.2010 передбачено, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з

01.06.2012 до 30.05.2015 включно.

Згідно з пунктом 10.1 договору від 13.05.2014 №2 про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна від 01.10.2004 №РОФ-237 в редакції договору про внесення змін від 01.06.2012 у зв'язку зі зміною назви суб'єкта господарювання у вказаному договорі слова ВНЗ «Миколаївський політехнічний інститут» замінено на вищий навчальний заклад «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» (далі - ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка») у відповідних відмінках.

На виконання умов договору від 01.10.2004 №РОФ-237 сторонами 01.10.2004 підписано акт приймання передачі державного нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 1, що знаходиться на балансі Миколаївського політехнічного технікуму (а.с.26).

Відповідно до пункту 3.3 договору від 01.10.2004 №РОФ-237 зі змінами та доповненнями орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.4 вказаного договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Орендна плата перераховується до Державного бюджету України та позивачу-2 у співвідношенні 50% до 50 % щомісячно не пізніше 12 числа відповідно до пропорцій розділу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Відповідач самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до державного бюджету та позивачу-2 (п.3.6 договору із змінами).

Відповідно до пункту 3.10 договору оренди (у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно; закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та позивачу-2).

У зв’язку з закінченням терміну дії договору 30.06.2015 року сторонами остаточно підписано акт приймання передачі, відповідно до якого відповідач передає, а позивач-1 за участю позивача-2 приймає із строкового платного користування державне нерухоме майно (а.с.48).

Умови пункту 3.6 договору відносно позивача-1 відповідачем виконані в повному обсязі та перераховано 27.07.2015 до Державного бюджету України 12 166 грн. 55 коп., що підтверджено також сторонами та представником відповідача в судових засіданнях.

Однак, рахунок №НК-0000311 від 09.07.2015 позивача-2 за орендну плату за червень 2015 року в сумі 12 166 грн. 51 коп. відповідачем залишився неоплачем. У зв’язку з чим за відповідачем перед позивачем-2 утворилась заборгованість в розмірі 12 166 грн. 51 коп.

На час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не погашена.

У зв’язку з ухиленням відповідача від виконання своїх договірних зобов’язань прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з даним позовом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинно виконуватись належним чином, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору оренди, відповідачем не погашено заборгованість по орендній платі за червень 2015 року в сумі 12166 грн. 51 коп.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості зі сплати орендних платежів, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 3.7 договору оренди від 01.10.2004 №РОФ-237 зі змінами та доповненнями орендна плата, перерахована до Державного бюджету та позивачу-2 несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та позивачу-2 у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на ОСОБА_2 нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день

оплати.

Так позивачем нараховані Відповідачу 4 866 грн. 60 коп. – ПДВ нараховані на орендну плату, 878 грн. 00 коп. – 3 % річних, 3 229 грн. 74 коп. – інфляційні нарахування, які підтверджена розрахунком позивача, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 21 140 грн. 85 коп., з яких: 12 166 грн. 51 коп. – орендна плата за червень 2015 року, 4 866 грн. 60 коп. – ПДВ нарахований на орендну плату, 878 грн. 00 коп. – 3 % річних, 3 229 грн. 74 коп. – інфляційні нарахування, матеріалами справи підтверджений, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

В судовому засіданні 17 травня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 навчального закладу “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехника” (Спаський узвіз, 13, м. Миколаїв, 54015, фактичне місцезнаходження: вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, код 32819640) на користь Державного вищого навчального закладу “Миколаївський політехнічних коледж” (вул. Нікольська, 11-А. м. Миколаїв, 54030, код 20915954) заборгованість в розмірі 21 140 грн. 85 коп., з яких: 12 166 грн. 51 коп. – орендна плата за червень 2015 року, 4 866 грн. 60 коп. – ПДВ нарахований на орендну плату, 878 грн. 00 коп. – 3 % річних, 3 229 грн. 74 коп. – інфляційні нарахування.

3. Стягнути з ОСОБА_1 навчального закладу “Міжнародний технологічний університет “Миколаївська політехника” (Спаський узвіз, 13, м. Миколаїв, 54015, фактичне місцезнаходження: вул. Робоча, 2-а, м. Миколаїв, код 32819640) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, код 02910048; р/р 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1 600 грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 травня 2017 року.

Суддя В.Д. Фролов