Ухвала суду № 66562128, 17.05.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

УХВАЛА

"17" травня 2017 р.Справа № 916/2718/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

Від позивача (скаржника): ОСОБА_2 за довіреністю №303/22/2/113 від 30.03.2017р.

Від відповідача: не зявився.

Від відділу ДВС: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (вх. № 2-1957/17 від 06.04.2017р.) на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, по справі за позовом Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до товариства з обмеженою відповідальністю „Домоград про стягнення 286 883,73 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. по даній справі позов Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління до товариства з обмеженою відповідальністю „Домоград задоволено повністю, присуджено до стягнення на користь позивача грошові кошти у розмірі 286 883,73 грн., судовий збір у розмірі 4 303,26 грн.

23.12.2016р. господарським судом у порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідні накази.

06.04.2017р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга (вх. № 2-1957/17) від Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у відповідності до якої заявник просить суд:

визнати незаконним рішення старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.03.2017р. про повернення виконавчого документа наказу №916/2718/16, виданого 23.12.2016р. господарським судом Одеської області про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Домоград на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління грошових коштів у розмірі 286 883,73 грн., судового збору у розмірі 4 303,26 грн.;

визнати недійсним повідомлення від 28.03.2017р. №6666 старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

зобовязати Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області у встановленому порядку розпочати примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. у справі №916/2718/16.

Приписами п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що за змістом статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Керуючись положеннями ст. 121-2 ГПК України, господарським судом було призначено до розгляду скаргу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, про що повідомлено зацікавлених осіб.

28.04.2017р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області були подані до господарського суду заперечення (вх. №9916/17) на скаргу Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, у відповідності до яких орган державної виконавчої служби просив суд відмовити позивачу у задоволенні скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби з підстав, наведених по тесту заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2017р. Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням було подано до Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області заяву про примусове виконання рішення господарського суду від 05.12.2016р. по даній справі, на виконання якого 23.12.2016р. судом було видано відповідний наказ. До вказаної заяви скаржником було додано оригінал наказу від 23.12.2016р., копію довідки з ЄДРПОУ на стягувача та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача.

Повідомленням від 28.03.2017р. за №6666 державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області з посилання на п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у звязку з несплатою позивачем по справі авансового внеску, було повернуло виконавчий документа без прийняття до виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року N 1404-VIII ( з наступними змінами та доповненнями; далі Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Звертаючись до господарського суду із скаргою на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Південне територіальне квартирно-експлуатаційного управління зазначало, що, в силу положень Закону України «Про виконавче провадження», останній є звільненим від сплати авансового внеску, а, отже, державний виконавець був зобовязаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження, чого останнім зроблено не було.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної скарги вимог, суд виходить із наступного.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями ст. 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Приписами ч. ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України від 09.11.2016р. за №129/16 Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління є державною організацію, яка здійснює діяльність у сфері оборони.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про Збройні Сили України від 6 грудня 1991 року N 1934-XII (з наступними змінами та доповненнями) Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про Міністерство оборони України від 26 листопада 2014 р. N 671 Міністерство оборони України відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, в установленому порядку здійснює затвердження положень про них (їх статутів), призначення на посаду та звільнення з посади їх керівників, укладення і розірвання з ними контрактів та контроль за дотриманням ними вимог контрактів.

Наказом Міністерства оборони України „Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України від 03.07.2013 за № 448 встановлено, що організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном. Основними завданнями квартирно-експлуатаційного забезпечення є: забезпечення військових частин фондами військового містечка, територією та земельними ділянками; утримання і експлуатація фондів військового містечка, які знаходяться в користуванні військових частин; забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями; участь в організації забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями; забезпечення військових частин квартирним майном; здійснення функцій замовника з будівництва, реконструкції, капітального ремонту фондів військового містечка, а також виконання технічного нагляду за ходом проведення у військових частинах робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об'єктів; здійснення організації квартирно-експлуатаційного забезпечення в особливий період; організація навчання і підвищення кваліфікації військовослужбовців та працівників квартирно-експлуатаційних органів; планування витрат та організація фінансування заходів квартирно-експлуатаційного забезпечення. Квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин здійснюється квартирно-експлуатаційними органами ЗС України, до яких відносяться, зокрема територіальні квартирно-експлуатаційні управління та Київське квартирно-експлуатаційне управління КЕУ (п. 1.1, 1.3, 2.1 Наказу №448).

Відповідно до п. п. 2.3, 14.1 наказу Міністерства оборони України „Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України КЕУ є територіальним органом військового управління ЗС України і призначене для реалізації у військах (силах), дислокованих у межах відповідальності територіального квартирно-експлуатаційного управління, державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ (сил) у стані високої бойової та мобілізаційної готовності. КЕУ підпорядковується Головному КЕУ ЗС України. Фінансування квартирно-експлуатаційних витрат здійснюється відповідними розпорядниками коштів у межах асигнувань, затверджених кошторисами та планами асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету України, за схемою: Департамент фінансів МО України - КЕУ - КЕВ (КЕЧ), Департамент фінансів МО України - КЕУ (КЕВ, КЕЧ, військові частини) або Департамент фінансів МО України - ГШ ЗС України, види Збройних Сил України - військові частини.

Крім того, господарський суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України „Про затвердження переліків органів військового управління, в яких передбачено посади державної служби від 20.05.2016р. за N 270 відповідно до положень Закону України „Про державну службу", "Про оборону України" було визначено територіальні квартирно-експлуатаційні управління як орган військового управління, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя.

Господарський суд зазначає, що належність субєкта публічного права до державного органу визначається, зокрема покладенням на такий орган функцій держави та його фінансування за рахунок державного бюджету, що з урахуванням вище наведених приписів чинного законодавства, а саме реалізація квартирно-експлуатаційними управліннями державної військово-технічної політики та його фінансування за рахунок державного бюджету, свідчить про необхідність застосування в даному випадку п. 3 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 23.12.2016р. по справі №916/2718/16.

При цьому, господарський суд відхиляє посилання Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на невідповідність наказу господарського суду вимогами Закону України «Про виконавче провадження» як на підставу повернення виконавчого документу без виконання, оскільки повідомлення від 28.03.2017р. про повернення виконавчого документу було винесено останнім із застосуванням п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав неподання стягувачем документів на підтвердження сплати авансового внеску.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17 жовтня 2012 року N 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вище викладене, господарський суд доходить висновку про необхідність визнати недійсним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.03.2017р. за №6666 та зобовязати останнього вчинити відповідні виконавчі дії. Господарський суд зазначає, що в даному випадку вимога позивача в частині визнання повідомлення незаконним є тотожною вимозі про визнання такого повідомлення недійсним, оскільки правовим наслідком встановлення невідповідності рішення державного виконавця вимогам закону, тобто встановлення його незаконності, є необхідність визнання такого рішення недійсним.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, оскільки господарським судом було встановлено порушення з боку органу державної виконавчої служби приписів Закону України «Про виконавче провадження» при винесення повідомлення від 28.03.2017р. за №6666 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення скарги Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Скаргу (вх. № 2-1957/17 від 06.04.2017р.) Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області задовольнити.

2.Визнати недійсним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 28.03.2017р. за №6666 про повернення виконавчого документа наказу №916/2718/16, виданого 23.12.2016р. господарським судом Одеської області про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Домоград на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління грошових коштів у розмірі 286 883,73 грн., судового збору у розмірі 4 303,26 грн.

3.Зобовязати Жовтневий відділ державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області здійснити дії з відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 23.12.2016р. у справі №916/2718/16, яким було стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю „Домоград /65005, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 120/2, ідентифікаційний код 32894728/ на користь Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління /65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, ідентифікаційний код 24981994/ грошові кошти у розмірі 286 883 грн. 73 коп. /двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят три грн. 73 коп./, судовий збір у розмірі 4 303 грн. 26 коп. /чотири тисячі триста три грн. 26 коп./.

Відповідно до ст. 106, 121-2 ГПК України ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна