Рішення № 66561935, 10.05.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" травня 2017 р. Справа № 906/1275/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Шевчук М.М., службове посвідчення № 038611 від 11.01.2016;

від відповідача-1: не прибув;

від відповідача-2: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Житомирської міської ради (м. Житомир)

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 22.05.2015 №140 та зобов'язати повернути земельну ділянку

Керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Житомирською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 від 22.05.2015 за №140, номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - НОМЕР_3. Також прокурор просить зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути шляхом складання акту прийому-передачі земельну ділянку площею 0,0019 га за нормативно грошовою оцінкою 16 752 грн. (кадастровий номер НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_2 до земель територіальної громади міста Житомира у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому отримано.

Ухвалою господарського суду (суддя Прядко О.В.) від 26.12.2016 прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2017 провадження у справі №906/1275/16 зупинено до вирішення справи №906/1078/15 у Рівненському апеляційному господарському суді.

27.02.2017 Рівненським апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі №906/1078/15, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволено частково; рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2016р. у справі №906/1078/15 скасовано в частині відмови в позові про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2; визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №876 від 20.03.2015, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012. Прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задоволити частково. Визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 р. "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №876 від 20.03.2015 р. "Про розгляд звернення ФОП АДРЕСА_1."

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0019га від 29.12.2012р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Житомирською міською радою.

В частині позовних вимог щодо повернення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0019 га за нормативно грошовою оцінкою 16 752 грн., кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 до земель територіальної громади м. Житомира відмовити."

Також постановою від 27.02.2017 розподілено судові витрати по сплаті судового збору.

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області від 22.03.2017 у зв'язку з перебуванням судді Прядко О.В. у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами здійснено повторний автоматичний розподіл справи №906/1275/16. Справу розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2017 (суддя Кудряшова Ю.В.) справу №906/1275/16 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання уповноважених представників не направили, хоч про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення адресатам (Житомирській міській раді та ФОП АДРЕСА_1.) поштових відправлень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідачі своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористалися, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідачів або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд. -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі №906/1078/15, 30.04.2010 між Житомирською міською радою в особі міського голови Шелуденко В.Т. та ФОП ОСОБА_3 на підставі рішення Житомирської міської ради №1190 від 02.03.2010 був укладений Договір про встановлення особистого строкового сервітуту.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 купила у ФОП ОСОБА_3 кіоск продовольчих товарів (стаціонарний МАФ до 30 кв.м.), розміщений за адресою АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 23.09.2010.

Рішенням Житомирської міської ради від 07.12.2011 №245 "Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для подальшого подання до міської ради та погодження таких проектів на сесії ради.

07.12.2012 Житомирською міською радою прийнято рішення №472 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради", пунктом 4 якого вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надати в оренду та постійне користування земельні ділянки юридичним і фізичним особам відповідно до додатку 2. В додатку 2 до даного рішення за порядковим номером 4 зазначено про передачу ФОП ОСОБА_1 в оренду терміном на 2 роки земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі площею 0,0019 га із земель, не наданих в користування та не переданих у власність.

На підставі вказаного рішення міської ради, 29.12.2012 між Житомирською міською радою (відповідач-1/орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач-2/орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га, за умовами якого орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

У розділі договору "Об'єкт оренди" (пункт 2) вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0019 га, в тому числі під тимчасовою забудовою 0,0019 га.

В послідуючому рішенням Житомирської міської ради від 20.03.2015 №876 "Про розгляд звернення ФОП АДРЕСА_1." вирішено поновити договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2. вказаного рішення попередньо укладений договір оренди земельної ділянки вважати таким, що втратив чинність.

Згідно з п. 3.2. доручено Управлінню регулювання земельних відносин Житомирської міської ради сприяти своєчасному виготовленню договору оренди земельної ділянки та її реєстрації.

22.05.2015 між Житомирською міською радою (відповідач-1/орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач-2/орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га, за умовами якого орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0019 га, в тому числі під будівлями та спорудами - 0,0019 га (п. 2 договору).

Згідно п. 3 договору на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна відсутній, а також наявні інші об'єкти інфраструктури - електромережа.

Відповідно до п. 6 договору останній укладено на 2 роки.

Як зазначалося раніше, 27.02.2017 Рівненським апеляційним господарським судом прийнято постанову у справі №906/1078/15, якою апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задоволено частково; рішення господарського суду Житомирської області від 31.10.2016р. у справі №906/1078/15 скасовано в частині відмови в позові про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2; визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 876 від 20.03.2015 р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,0019 га від 29.12.2012. Прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задоволити частково. Визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради" в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 площею 0,0019 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №876 від 20.03.2015 "Про розгляд звернення ФОП АДРЕСА_1."

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0019га від 29.12.2012, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Житомирською міською радою.

В частині позовних вимог щодо повернення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельної ділянки площею 0,0019 га за нормативно грошовою оцінкою 16 752 грн., кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 до земель територіальної громади м. Житомира відмовити."

Також даною постановою від 27.02.2017 розподілено судові витрати по сплаті судового збору.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення прокурора, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Також ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Як зазначалося раніше, оспорюваний договір оренди землі від 22.05.2015 є договором, укладеним в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку дії попереднього договору від 29.12.2012 ( тобто поновленим договором).

Згідно вимог ч. 1, 2, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього КодексуЗгідно з ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

У відповідності до п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Суд в черговий раз звертає увагу на те, що Рівненським апеляційним господарським судом 27.02.2017 прийнято постанову у справі №906/1078/15, якою визнано незаконним та скасовано рішення Житомирської міської ради №472 від 07.12.2012 щодо затвердження проекту землеустрою та надання в оренду відповдачу-2 на 2 року земельної ділянки площею 0,0019 га, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0019га від 29.12.2012, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Житомирською міською радою, та визнано незаконним та скасовано рішення Житомирської міської ради №876 від 20.03.2015 "Про розгляд звернення ФОП АДРЕСА_1.", з підстав недотримання положень ст. 134 ЗК України.

Враховуючи те, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 22.05.2015 укладений (поновлений) на підставі незаконного рішення Житомирської міської ради №876 від 20.03.2015 та недійсного договору оренди землі від 29.12.2012, суд прийшов до висновку що оспорюваний договір слід визнати недійсним на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до п.п. 2.29. п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним, користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Також згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованою вимогу щодо зобов'язання відповідача-2 повернути предмет оренди до земель територіальної громади міста Житомира.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідачі не подали до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди земельної ділянки площею 0,0019 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Житомирською міською радою (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, ід. код 13576954) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (10009, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) від 22.05.2015 за №140, номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - НОМЕР_3.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (10009, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) повернути шляхом складання акту прийому-передачі земельну ділянку площею 0,0019 га за нормативно грошовою оцінкою 16752 грн. (кадастровий номер НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_2 до земель територіальної громади міста Житомира у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому отримано.

4. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, ід. код 13576954)

- на користь Прокуратури Житомирської області (10014, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (10009, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

- на користь прокуратури Житомирської області (10014, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.05.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - прокурору (рек.);

4.5 - сторонам (рек. з повід.)