Ухвала суду № 66559042, 16.05.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1640/16-к Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 11-кп/780/598/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 51 16.05.2017

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Габрієля В.О.

суддів Говорухи В.І., Полосенка В.С.

при секретарі Загорулько О.В.

з участю прокурора Бурої В.О.

захисника ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 06 квітня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016110000000044 від 22.01.2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, повернуто прокурору.

Задоволено клопотання захисника ОСОБА_2, змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_4, обраний йому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 року, із застави на особисте зобовязання та покладено на ОСОБА_4 обов'язки: прибувати за кожною вимогою до групи слідчого управління прокуратури Київської області у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання. Постановлено повернути заставу, внесену відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2016 року, в розмірі 41340 грн., заставодавцю.

Своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції мотивував тим, що викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України ідентичне як ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, в ньому відсутнє розмежування дій кожного з обвинувачених. Пред'являючи обвинувачення за ч.3 ст.368 КК України, орган досудового розслідування повинен чітко вказати, які саме дії, відповідно до диспозиції вказаних норм закону, виконала кожна особа, в разі, якщо дії охоплюються єдиним умислом, оскільки саме неухильне дотримання вимог закону щодо складання обвинувального акта, дає можливість обвинуваченому розуміти в чому саме він обвинувачується та ефективно захищатись від висунутого обвинувачення, а суду за результатами розгляду провадження прийняти законне та обґрунтоване рішення. Крім цього, в обвинувальному акті зазначені витрати на залучення експерта, однак не зазначено, яка саме експертиза проводилась і що вона встановила. Також не зрозумілим є наявність постанови про закриття кримінального провадження №42016110000000044 від 22.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 06 квітня 2017 року скасувати, у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314, 315 КПК України.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідає приписам ст.291 КПК України, містить виклад формулювання обвинувачення стосовно кожного з обвинувачених. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб, доводи районного суду про відсутність розмежування їхніх дій є безпідставними. Крім того, посилання суду першої інстанції на відсутність найменування експертизи та викладу її результатів, на думку апелянта, не є предметом розгляду підготовчого судового засідання. Постанова про закриття кримінального провадження №42016110000000044 від 22.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, прийнята в частині закриття кримінального за вказаним епізодом злочинної діяльності, а в іншій частині з обвинувальним актом направлена до суду. Також, апелянт зазначає, що районним судом безпідставно було змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_4 із застави на особисте зобовязання, оскільки не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, на підтримку поданої апеляційної скарги, думку обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та вважали ухвалу районного суду правильною, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема п.5 ч.2 ст.291 КПК України, передбачено, що обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору суд першої інстанції вказував на його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, проте із такими висновками погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, обвинувальний акт, який складений прокурором другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Київської області юристом 1 класу ОСОБА_6 щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.291 КПК України, та містить: фактичні обставини кримінального правопорушення, які, на думку прокурора, є встановленими, окреме формулювання обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України та правову кваліфікацію їхніх дій з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Також в ньому зазначені анкетні дані обвинувачених, найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора; відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір витрат на залучення експерта. Обвинувальний акт підписаний прокурором, який його склав. До обвинувального акту додані реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинувачених та їхніх захисників про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Також, у відповідності до п.8 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містить дані про розмір витрат на залучення експерта (проведення експертизи під час досудового розслідування).

Із огляду на це посилання суду першої інстанції на відсутність найменування експертизи та викладу її результатів, є необґрунтованими та передчасними, оскільки не можуть бути предметом розгляду підготовчого судового засідання.

Також, колегією суддів встановлено, що постанова про закриття кримінального провадження №42016110000000044 від 22.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, прийнята в частині закриття кримінального лише за іншим епізодом злочинної діяльності, а в іншій частині з обвинувальним актом направлена до суду.

На думку колегії суддів, вказана обставина не свідчить про наявність протиріч в обвинувальному акті чи неконкретність предявлення обвинувачення, а питання правильності кваліфікації дій обвинувачених не є предметом підготовчого судового засідання.

Із огляду на зазначене вище, колегія суддів визнає слушними доводи прокурора про необґрунтованість повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016110000000044 від 22.01.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, як такого, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги про необґрунтованість зміни запобіжного заходу колегія суддів виходить із того, що матеріали за предявленим обвинуваченням вказують на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та понятих.

Колегія суддів враховує і тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих правопорушень, характер та обставини обвинувачення, зокрема те, що він обвинувачується у вчиненні корупційного правопорушення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.370 КПК України щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Київської області ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 06 квітня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016110000000044 від 22.01.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, повернуто прокурору скасувати.

Направити обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42016110000000044 від 22.01.2016 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Обухівського районного суду Київської області для виконання вимог ст.ст.314-316 КПК України.

Головуючий:

Судді: