Ухвала суду № 66558659, 10.05.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3898/17

Провадження № 1-кс/369/905/17

УХВАЛА

Іменем України

10.05.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Пилипець А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» на постанову старшого слідчого СУ ФР Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100040000143 від 04.06.2014 року щодо доведення до банкрутства ВАТ «СБК-Прогрес» (код ЄДРПОУ 4054607) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області із даною скаргою, мотивуючи її тим, що в провадженні СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській обл. перебуває кримінальне провадження № 4201410004000143 від 04.06.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України за фактом доведення до банкрутства ВАТ «СБК-Прогрес».

29 березня 2017 року старшим слідчим Гуріним В.О. СУ ФР Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області винесено постанову про закриття кримінального провадження кримінального провадження №42014100040000143.

Постанова старшого слідчого Гуріна В.О. від 30.06.2016 р. винесена з порушенням норм процесуального права, при цьому слідчий не повно зясував усі фактичні обставини та не дослідив і не надав належної оцінки доданим до заяви доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин викладених в заяві, що потягло за собою необґрунтоване та упереджене винесення Постанови, котра не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

У оскаржувані Постанові слідчий стверджує, що в ході досудового розслідування було встановлено, що угоди які були укладені ВАТ «СБК-Прогрес» з ТОВ «ТРМ Дніпро-Плаза», ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були укладені згідно вимог чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 червня 2015 року у справі №911/1012/13 визнано недійсним договір міни земельної ділянки від 24.11.2012 р. укладений між відкритим акціонерним товариством «СБК-Прогрес» та ОСОБА_5.

В матеріалах кримінального провадження знаходиться постанова Київського апеляційного господарського суду від 19 травня 2015 року у справі №911/1012/13 якою визнано недійсним договір міни земельної ділянки від 24.11.2012 р. укладений між відкритим акціонерним товариством ВАТ «СБК-Прогрес» та ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Справа з приводу укладених договорів ВАТ «СБК-Прогрес» з ТОВ «ТРМ Дніпро- Плаза» знаходиться на розгляді господарського суду Київської області та на даний час призначена повторна експертиза вартості земельних ділянок.

Таким чином, слідчий дійшов хибного висновку про законність укладених угод щодо відчуження земельних ділянок. Одночасно, слідчий жодним чином не аналізує той факт, що новостворене підприємство ТОВ «ГДК-СБК» засновниками якого є ВАТ «СБК-Прогрес» та ПрАТ з ІІ «СБК» отримала вищезазначені ділянки шляхом купівлі їх у фізичних осіб та ТОВ «ТРМ Дніпро-Плаза».

В оскаржуваній постанові слідчий посилається на відсутність ознак умисних дій, направлених на проведення операцій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності у звязку з незначною різницею ціни земельних ділянок за договорами відчуження та вартістю земельних ділянок, яка була встановлена експертами. Такий висновок слідчого є неспроможний та передчасним з наступних причин.

Слідчим під час здійснення досудового розслідування не було прийнято до уваги, що земельні ділянки які були відчужені на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають призначення для ведення сільськогосподарської діяльності, що унеможливлює визначення вартості та можливість їх реалізації. Також, експертом не було встановлено вартість двох земельних ділянок, які були відчужені на користь ТОВ «ТРМ Дніпро-Плаза» у звязку не можливістю встановити якісні показники та місця розташування даної земельної ділянки.

В оскаржувані постанові слідчий посилається на покази директора ТОВ «ТРМ Дніпро-Плаза» ОСОБА_8, котрий зазначив про те що земельні ділянки, які були придбані у ВАТ «СБК-Прогрес» мали у майбутньому використовуватись для підприємницької діяльності. Однак слідчим не було належним чином проаналізовано дані покази, оскільки такий аналіз виявив той факт, що вищезазначені земельні ділянки були реалізовані на користь ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК», а ТОВ «ТРМ Дніпро-Плаза» було ліквідовано.

Таким чином, висновок слідчого про загальну вартість відчужених земельних є передчасним та не відповідає дійсності, оскільки ВАТ «СБК-Прогрес» здійснювала видобування корисних копалин на частині ділянок, а частина ділянок слугувала для зберігання відвалів (породи поверхневого шару ґрунту).

Слідчий мав взяти до уваги можливість отримання прибутку від здійснення добування корисних копалин аж ні як від вартості землі. Оскільки, ВАТ «СБК- Прогрес» здійснювала розробку нового карєру котрий знаходився в межах відчужених земельних ділянок з метою наступного видобутку корисних копалин. Однак, здійснивши розробку карєру і отримавши значну заборгованість керівництво та акціонери прийняли рішення про відчуження земельних ділянок на користь новоствореного підприємства за значно заниженими цінами.

Також, слідчим не було надано належної оцінки діям (або умисній бездіяльності) керівництва ВАТ «СБК» та ПрАТ з II «СБК» спрямованих на суттєве зменшення розміру частки ВАТ «СБК» у статутному капіталі ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК».

22 лютого 2012 року ВАТ «СБК-Прогрес» та ПрАТ з II «СБК» створили нову компанію ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» у якій Боржнику належало 51% статутного капіталу.

Через деякий час засновниками ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства. Згідно пункту 8.4. статуту ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» збільшення статного капіталу товариства проводиться за рішенням вищого органу товариства. Отже, ВАТ «СБК-Прогрес» погодило збільшення статутного капіталу ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» без додаткового внесення вкладу, що призвело до значного зменшення частки ВАТ «СБК-Прогрес».

В свою чергу слідчим не було в комплексі дослідження той факт, що саме ТОВ «Гірничодобувна компанія - СБК» отримало всі земельні ділянки, які знаходились у власності ВАТ «СБК-Прогрес» на яких здійснювалось добування корисних копалин.

06.07.2012 р. ВАТ «СБК-Прогрес» та ПрАТ з II «СБК» уклали договір про відступлення майнових прав №356-2012 житлової площі в житловому будинку м. Ірпінь по вул. Полтавська буд. 69. За даним договором ВАТ «СБК-Прогрес на платній основі відступило ПрАТ з II «СБК» житлові приміщення, а ПрАТ з П «СБК» сплатила 1 994 540,00 грн.

Згідно звіту про незалежну оцінку вартості 5 (пяти) квартир загальною проектною площею 382,9 м. кв. загальна ринкова вартість складає 2 846 793,00 грн. В оскаржуваній постанові слідчий жодним чином не описує дану операцію та не надає оцінку значної різниці між договірною ціною та ціною згідно звіту про оцінку.

Слідчий суддя Києво-Святошинського районну суд Київської області ОСОБА_9 скасовуючи попередню постанову про кримінальне провадження зазначила про не дослідження слідчим висновку про фінансово-господарської діяльності № 02-49/100 від 24.03.2016року ліквідатора ВАТ «СБК-Прогрес» та не допит ОСОБА_10 в якості свідка.

Однак, слідчий підійшов формально до дослідження висновку про фінансово- господарської діяльності № 02-49/100 від 24.03.2016 року ліквідатора ВАТ «СБК- Прогрес».

Також, слідчий посилається на пояснення ліквідатора ВАТ «СБК-Прогрес» ОСОБА_11, котрий зазначив, що комітет кредиторів без здійснення фінансового аналізу Банкрута перейшов в ліквідаційну процедуру.

Однак, такі пояснення спростовуються ти що фінансовий аналіз Банкрута здійснюється на стадії розпорядження майна. На час проведення процедури розпорядження майна МЮК «ОСОБА_1 і партнери» не мали у своєму розпорядженні договорів купівлі-продажу земельних ділянок та відступлення майнових прав на квартири, що позбавляє здійснити аналіз

таких угод та загалом всієї діяльності.

Найбільшим кредитором є акціонер ВАТ «СБК-Прогрес», який постійно заперечую проти намагань інших кредиторів повернути незаконно відчужене майно.

24.01.2017 р. представник ТОВ «МЮК «ОСОБА_1 і партнери» заявив клопотання про здійснення повторного запиту, щодо перетину державного кордону ОСОБА_12 та допит останнього в якості свідка.

Згідно довідки Державної прикордонної служби України ОСОБА_12 20.04.2013 р. вїхав на територію України через пункт пропуску Кучурган, що свідчить про перебування останнього на території України.

Отже, слідчий не вчинив всіх необхідних дій з метою допиту важливого свідка директора ВАТ «СБК-Прогрес» ОСОБА_12

Таким чином, слідчий СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській обл. в не повному обсязі дослідив всі обставини кримінального провадження та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення необгрунтованої та передчасної постанови.

Тому особа що подала скаргу просила скасувати постанову старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській обл. ОСОБА_2 від 29.03.2017 р. про закриття кримінального провадження.

В судовому засіданні представник особи що подала скаргу її вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

Старший слідчий СУ ФР Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції ОСОБА_2 в судовому засіданні проти вимог скарги заперечував та просив у її вимогах відмовити.

Суд, вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку осіб що брали участь у розгляді скарги, приходить до наступних висновків.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, ст.ст. 303-308 цього Кодексу.

Статтею 55 Конституції України, кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Главою 26 КПК визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.

Статтею 303 КПК встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді. Інші рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які не визначені в ст. 303 КПК не можуть бути предметом розгляду в суді.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Частиною 2 статті 9 визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. ст.2,284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положеньст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З нормст. 26 КПК Українивипливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положеньст. 83 КПК Українислідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В той же час, відповідно до вимогст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття,що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положеньст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Згідно ч. 2ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за фактом доведення до банкрутства ВАТ «СБК-Прогрес» (код ЄДРПОУ 04054607), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України.

Підставою для внесення відомостей про вчинення службовими особами ПрАТ з ІІ «СБК» та ВАТ «СБК-Прогрес» кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали матеріали заяви про злочин президента ТОВ «МЮК «ОСОБА_1 і партнери» ОСОБА_1, щодо неправомірних дій службових осіб ПрАТ з ІІ «Слобожанська будівельна кераміка» (код ЄДРПОУ 21129873) та ВАТ «СБК-Прогрес» (код ЄДРПОУ 04054607) під час ведення господарської діяльності.

29 березня 2017 року старшим слідчим СУ ФР Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лейтенантом податкової міліції ОСОБА_2 прийнято постанову про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100040000143 від 04.06.2014 року щодо доведення до банкрутства ВАТ «СБК-Прогрес» (код ЄДРПОУ 4054607) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, у звязку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час проведення досудового розслідування, слідчим було призначено ряд слідчих дій висновки яких покладені в основу відповідної оскаржуваної постанови. В тому числі слідчим було здійснено допити свідків, здійснено аналіз господарських операцій та руху коштів, досліджено законність договорів купівлі продажу та міни земельних ділянок.

В той же час, ст. 219 КК України визначає що, доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Склад злочину це сукупність установлених законом обєктивних і субєктивних ознак, притаманних даному, конкретному злочину, описаному в диспозиції Особливої частини Кримінального кодексу.

Склад злочину - це завжди повна сукупність його ознак.Неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує відсутність цього злочину.

Об'єктом цього злочину є встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині забезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю (стійкою фінансовою неспроможністю) суб'єктів господарської діяльності, яка юридичне фіксується під час розгляду справ про банкрутство такого суб'єкта.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні дій, які призводять до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, і заподіянні внаслідок цього великої матеріальної шкоди державі чи кредитору.

Спільною рисою таких дій є їх спрямованість проти інтересів відповідної юридичної особи і спричинення ними відповідної матеріальної шкоди. Це, зокрема, можуть бути; а) укладення свідомо невигідних для даної юридичної особи (у т.ч. удаваних) угод; б) безпідставна виплата на користь інших осіб грошових коштів, безпідставна передача третім особам майна чи уступка належного даній юридичній особі права вимоги до інших осіб; в) прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно відбиваються на виробничій, торговельній, іншій статутній діяльності підприємства, ведуть до виникнення фінансових втрат та збитків; г) заплутування звітності та обліку, знищення, пошкодження документів чи інформації. внаслідок яких стає неможливою ефективна робота відповідного підприємства, установи чи організації.

З суб'єктивної сторони доведення до банкрутства є умисним злочином. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є також мотив - корислива чи інша особиста заінтересованість винної особи або її бажання задовольнити ті чи інші інтереси третіх осіб.

Згідно п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається при встановлені відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

За результатами проведеного досудового розслідування, слідчим не було встановлено фактів вчинення службовими особами ПрАТ з ІІ «Слобожанська будівельна кераміка» та ВАТ «СБК-Прогрес» злочину, передбаченого ст. 219 КК України, оскільки відсутні факти, які призводять до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, і заподіянні внаслідок цього великої матеріальної шкоди кредитору, тому факт умисного доведення до банкрутства не підтверджується, що виключає в діяннях об'єктивної та суб'єктивної сторін складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне врахувати практику Європейського суду з прав людини, а саме те що що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, під час винесення оскаржуваної постанови, слідчим було всебічного, повного та об'єктивного досліджено всі обставин кримінального провадження, здійснено безпосереднє дослідження та оцінка доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Оскаржувана постанова відповідає зазначеним вимогамст.110 КПК України, а отже вимоги скарги є такими що не підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 55 Конституції України ст.ст. 9, 110, 284, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична компанія «ОСОБА_1 і партнери» на постанову старшого слідчого СУ ФР Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області лейтенант податкової міліції ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100040000143 від 04.06.2014 року щодо доведення до банкрутства ВАТ «СБК-Прогрес» (код ЄДРПОУ 4054607) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяПінкевич Н.С.