Ухвала суду № 66556937, 15.05.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження 11-кп/792/172/17

Справа № 686/16931/15-к Головуючий в 1-й інстанції Баєв С. М.

Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач Матущак М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Матущака М.С.,

суддів Бондар В.В., Барчука В.М.,

за участю секретаря Кашевської-Колос Т.В.

прокурора Павлишина В.І., Леськіва В.О.,

представника потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015240010003929 від 08 липня 2015 року, за апеляційними скаргами прокурора та представника потерпілої ОСОБА_1 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 10 листопада 2015 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, несудимий, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, установлено іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній особисте зобовязання.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ Страхова Компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_4 10 376 грн. 66 коп. у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 518 грн. 83 коп. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 10 895 грн. 49 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 59 481 грн. 17 коп. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Цивільний позов прокурора прокуратури міста Хмельницького задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Хмельницького обласного бюджету (р/р 35422301031504 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 02004717) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 у сумі 4 081 грн. 36 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 441 грн. 94 коп.

Речовий доказ автомобіль «ZAZ 110558», номерний знак НОМЕР_2, залишено за належністю ОСОБА_5

За вироком суду, 08 липня 2015 року близько 20-ї години ОСОБА_3 керував автомобілем "ZAZ 110558", номерний знак НОМЕР_2, та рухався в місті Хмельницькому по вулиці Зарічанській з боку вулиці ОСОБА_5 у напрямку вулиці ОСОБА_6. У районі зупинки громадського транспорту «Перемоги», в порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода або небезпека, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину вулиці Зарічанської на нерегульованому пішохідному переході справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді набряків мяких тканин лобної ділянки голови, лівої навколоочної ділянки обличчя, рани мяких тканин лівої половини лобної ділянки голови, масивної гематоми під апоневроз черепа в проекції лівої половини лобної ділянки голови, закритого перелому лобної кістки склепіння черепа з переходом на надбрівну дугу та верхню стінку лівої орбіти, крововиливу мяких тканин лівої навколоочної ділянки обличчя, крововиливу під конюнктиву лівого ока, саден шкіри обличчя, повіки лівого ока, забою головного мозку середньої тяжкості з проявами геморагічного забою лівої лобної частки, правої лобної та тімяної часток головного мозку, крововиливу під мякі мозкові оболонки головного мозку, крововиливів в навколоносові пазухи, атрофії правого зорового нерву, що викликала сліпоту правого ока, часткової атрофії лівого зорового нерву, які за своїм характером відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, а також у вигляді набряку мяких тканин лівого колінного суглобу, поверхневих ран мяких тканин лівої гомілки, закритого перелому верхньої третини тіла (діафізу) лівої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоровя.

Дані наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному звязку з вищевказаними порушеннями правил безпеки дорожнього руху, допущеними ОСОБА_3

В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_1 просив оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Цивільний позов про відшкодування шкоди в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 140000 грн. задовольнити повністю. Вказував, що застосування до обвинуваченого ст.75 КК України є незаконним. Уважав, що судом помилково враховано як обставини, що помякшують покарання: часткове визнання обвинуваченим вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки показання ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження були спрямовані на уникнення відповідальності.

Також, вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4, суд не в повній мірі врахував глибину її фізичних та душевних страждань, які вона пережила та продовжує переживати через дії ОСОБА_3 Судом не було враховано, що потерпіла на сьогодні відчуває постійні болі від одержаних травм, потребує постійної допомоги та догляду, вимушена продовжувати лікування.

Крім того, через похилий вік лікування залишається тривалим і повернення потерпілої до звичайного способу життя є неможливим, обвинувачений цивільний позов відшкодував частково.

В апеляційній скарзі прокурор просив вирок відносно ОСОБА_3 скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через мякість покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Наполягав на повторному дослідженні даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_3

Уважав, що судом першої інстанції не в повній мірі враховано, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, завдану протиправними діями майнову шкоду відшкодував частково та вину визнав частково. Зазначав, що призначене покарання є недостатнім для виправлення та попередження нових злочинів та виправлення обвинуваченого.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області від 02 березня 2016 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року стосовно ОСОБА_3 залишено без змін, а апеляційні скарги прокурора, захисника адвоката ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_1 без задоволення.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від першого заступника прокурора Хмельницької області Кахнія Р.С. була подана касаційна скарга на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 10 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 березня 2016 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2017 року касаційну скаргу прокурора було задоволено частково ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 березня 2016 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскарженого судового рішення та доводів апеляційних скарг; пояснення представника потерпілої ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора на підтримання доводів поданої ним апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2, які заперечили проти апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої ОСОБА_1; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника потерпілої підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні вимог правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження є обґрунтованим та в апеляційних скаргах не оспорюється.

Згідно зі ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, на підставі ст.65 КК України та розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року (з подальшими змінами) "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та помякшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Водночас засудженому має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише в тому випадку, якщо, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, належно вмотивувавши свій висновок.

Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті розяснено, що при призначенні покарання за ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Зазначені вимоги судом були дотримані. Так, при призначенні ОСОБА_3 покарання, суд у повній мірі врахував обставини, що впливають на призначення покарання, зокрема: тяжкість злочину та обставини його вчинення; наслідки, що настали; поведінку обвинуваченого до і після вчинення злочину.

ОСОБА_3 позитивно характеризується, раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психоневропатолога не перебуває, не працює, одружений.

Як обставини, що помякшують покарання судом ураховано, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, частково визнав вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. На час апеляційного розгляду відшкодував моральну шкоду в розмірі, визначеному вироком місцевого суду, а саме 64482 грн.

Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнано вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та призначення покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнив з випробовуванням на підставі ст.75 КК України.

Таке покарання за своїм видом і розміром відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, і не може бути визнано явно несправедливим внаслідок надмірної м'якості.

У звязку з цим не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора та представника потерпілої про те, що часткове визнання обвинуваченим вини, щире каяття та відшкодування завданого збитку лише характеризують особу ОСОБА_3 та не свідчать про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Згідно з ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Таким чином, колегія суддів уважає, що висновок суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання належним чином умотивований та відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Тому підстав для скасування вироку у звязку з необхідністю призначення реального покарання у виді позбавлення волі, ухвалення вироку апеляційним судом, про що ставиться питання в апеляційних скаргах прокурора та представника потерпілої, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_1 про збільшення розміру моральної шкоди заслуговують на увагу.

Так, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 65 000 грн., що підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_4, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вказаних вимог ч.1 ст.1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з подальшими змінами. Зокрема, суд визначив такий розмір моральної шкоди без урахування глибини страждань потерпілої, їх тривалості та наслідків, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Потерпіла ОСОБА_4 на сьогодні відчуває постійні болі від одержаних травм, не може самостійно пересуватись у звязку з чим потребує постійної допомоги та догляду, вимушена продовжувати лікування, яке через похилий вік, залишається тривалим.

В силу ст.26-1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому моральна шкода в розмірі 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоровю, а тому місцевий суд обґрунтовано прийняв рішення про стягнення з ПАТ Страхова компанія «ПЗУ України» моральної шкоди в сумі 518 грн. 83 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що розмір моральної шкоди підлягає збільшенню до 100000 грн. з обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.404, 407, 408, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2015 року в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 змінити.

Збільшити розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 моральної шкоди до 100 000 грн.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду М.С.Матушак