Постанова № 66555475, 17.05.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.05.2017

Справа № 320/2651/17

П О С Т А Н О В А

17 травня 2017 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Урупа І.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1, 07.021984 року народження, що мешкає за адресою смт Мирне, Мелітопольського району Запорізької області, вул.Південна, 7 б кв. 16, не працюючого,

за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В

12.04.2016 року о 00 год.55 хв., ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 21110 державний номер АР 63-31ЕА по вул. Паскова п. Мирне Мелітопольського району Запорізької області в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В судове засідання, призначене на 17.05.2016 ОСОБА_1 не зявився, про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання ним судової повістки. 16.05.2017 ОСОБА_2 надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на знаходження у відрядженні. Однак, будь-яких документів, що свідчать про знаходження у відрядженні (наказ, посвідчення про відрядження тощо) суду не надав. Отже, неявку ОСОБА_1 в судове засідання визнаю з неповажної причини, його клопотання про відкладення розгляду справи розцінюю як затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення з тим, щоб сплинув строк притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому вважаю, що справу можливо розглянути у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з урахуванням пояснень, викладених ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.05.2017.

Будучи допитаний в судовому засіданні 04.05.2017 ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що автомобілем в стані алкогольного спяніння він не керував, а сидів на пасажирському сидінні. 11.04.2017 він допомагав своєму другу, ОСОБА_3, ремонтувати належний останньому автомобіль ВАЗ 21110 державний номер АР 63-31ЕА, після чого він вживав спиртні напої. Коли поверталися з гаражу, в період часу з 00 год.01 год. 12.04.2017, він знаходився на пасажирському сидінні, а автомобілем керував ОСОБА_3 Вони здійснювали рух по вул. Парковій, де висадили їхнього друга Романа, який також допомагав ремонтувати автомобіль, потім виїхали на вул. Алексенка та звернули на вул. Паркова, де ОСОБА_3 заїхав до своєї знайомої, яка проживає в одному із будинків. Він залишився чекати ОСОБА_3 на пасажирському сидінні. Приблизно через 10-15 хвилин після зупинки підїхали працівники поліції, які запропонували проїхати в наркологію для медичного огляду на стан алкогольного спяніння. Він пояснив співробітникам поліції, що автомобілем не керував, а чекав в ньому свого друга. Разом з робітниками поліції він поїхав в наркологію, а автомобіль залишився на вулиці Паркова смт ОСОБА_3 незачиненим, так як додзвонитися ОСОБА_3 він не міг, оскільки у нього розрядився телефон. Факт перебування у стані алкогольного спяніння він не заперечує, але автомобілем не керував. В протоколі про адміністративне правопорушення ці обставини він не зазначав, оскільки розгубився, тому зазначив що його не було ознайомлено з правами. Коли його відвозили в наркологію робітники поліції застосовували до нього фізичне насильство.

Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення підтверджується наступними доказами:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 172175 від 12.04.2017 року (а.с.5)

Актом та висновком № 208 від 12.04.2017 КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно яких ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння (а.с.6, 28-30)

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим інспектором ДН Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. З 08 год. 11.04.2017 до 08 год. 12.04.2017 він разом з інспектором поліції ОСОБА_5 ніс службу за дорожнім наглядом та оформленням ДТП по маршруту патрулювання місто Мелітополь-Мелітопольський район. Вночі вони здійснювали патрулювання на території смт ОСОБА_4. Після 00 год. 12.04.21017, під час патрулювання, вони помітили, що з дворів одного з будинків виїхав автомобіль ВАЗ 21110, номерний знак якого не освітлювався, а тому прийняли рішення щодо переслідування цього автомобіля, у звязку з чим розвернулися, та включив проблискові маяки почали рухатися за цим автомобілем, щоб здогнати. Автомобіль ВАЗ 21110 почав набирати швидкість. Коли вони виїхали на вул. Паркова, водій автомобіля ВАЗ 21110 виключив світло та зупинився на протилежній стороні руху, ліворуч. Він разом з інспектором Петренко О.А., який керував службовим автомобілем, також зупинилися за цим автомобілем та підійшли до водія, який в цей час з водійського сидіння перелазив на пасажирське сидіння. Він запропонував всім вийти з автомобіля. За допомогою ліхтаря оглянули салон автомобіля та впевнилися, що в ньому, крім водія, більше нікого не було. На його запитання ОСОБА_1 назвав своє прізвище та імя, при цьому повідомив, що автомобілем він не керував, а чекає знайомого. Але будь-яких осіб в автомобілі ВАЗ 21110 виявлено не було, при цьому патрульний автомобіль зупинився зразу же після зупинки автомобіля ВАЗ 21110. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до наркології на медичний огляд. При посадки у службовий автомобіль останньому було запропоновано надати заборонені речі. ОСОБА_1 сказав, що таких речей у нього немає і витяг з карману ключі від автомобіля. Зачинив автомобіль, та поставив його на сигналізацію вони поїхали до наркології де ОСОБА_1 був оглянутий. В результаті огляду було встановлено наявність у останнього алкоголю 0,82%. Оскільки ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного спяніння і ними був встановлений факт керування останнім транспортним засобом, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП та одночасно винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 за керування транспортним засобом без посвідчення водія. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 їм надав, воно знаходилося під козирком.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення.

Пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю підтверджуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписом подій, з якого вбачається, що патрульний автомобіль дійсно здійснював рух за автомобілем НОМЕР_1, який зупинився ліворуч від дороги, особі, яка знаходилася в автомобілі було запропоновано вийти з автомобілю і ця особа представився ОСОБА_1 Інших осіб в автомобілі не було.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем, а сидів на пасажирському сидінні є необґрунтованими та спростовуються зібраними у справі доказами, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які узгоджуються з відеозаписом подій.

К поясненням свідка ОСОБА_3 про те, що автомобілем НОМЕР_1, що знаходиться у його користуванні, керував він, а не ОСОБА_1, та останній чекав його в салоні автомобіля на пасажирському сидінні поки він відлучався до своєї знайомої на імя «Валентина», суд відноситься критично. Ці показання суперечать встановленим в судовому засіданні обставинам та спростовуються іншими дослідженими доказами, а саме: відеозаписом подій, з якого вбачається, що автомобіль НОМЕР_1, який здійснював рух, переслідував службовий автомобіль поліції, цей автомобіль зупинився з лівої сторони дороги по ходу руху та в салоні автомобіля знаходився лише ОСОБА_1, що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що вони переслідували саме автомобіль НОМЕР_1, після зупинки якого в салоні знаходився лише ОСОБА_1, який намагався пересісти на пасажирське сидіння, що свідчить про те, що саме ОСОБА_1 керував цим транспортним засобом.

Посилання ОСОБА_1 про застосування до нього співробітниками поліції фізичного насильства не знайшли підтвердження в судовому засіданні, будь-яких обєктивних даних на підтвердження цих обставин суду не надано.

Безпідставними є посилання ОСОБА_2 і на те, що йому не було розяснено його права. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що засвідчено особистим підписом останнього. Крім того, інспектором поліції було розяснено права і при встановленні особи ОСОБА_1, коли останньому було запропоновано проїхати до медичного закладу для огляду, що підтверджується відеозаписом подій.

При визначенні виду та міри адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховуються обставини вчиненого правопорушення, тяжкість скоєного, особу правопорушника, обставини що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та обставини справи, вважаю необхідним ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст. 33, 130 ч.1, 221,283,284,307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті ) гривень у держбюджет (на р/р 31113149700001, код ЄДРПОУ 37941997, МФО 813015, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, призначення платежу «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 320 грн. 00 коп. на доходний рахунок: рахунок отримувача 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір», призначення платежу: судовий збір, п. 5. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її вручення.

Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіцього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк предявлення постанови до виконання до 17.08.2017.

Суддя: