Ухвала суду № 66553048, 17.05.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3793/15-к

Провадження № 1-кп/629/18/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 рокуЛозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., суддів: Попова О.Г., Мішуровської С.Т., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013220380000950 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого генеральним директором ТОВ «Ободівка - Агро» (юридична адреса: с. Нова Ободівка, Тростянецького району, Вінницької області, вул. Суворова, 265), на момент вчинення злочину, працюючого генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «СУПІНА АГРО», військовозобовязаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (колишня вул. Леніна), б. 75, який фактично мешкає за адресою: с. Нова Ободівка, Тростянецького району, Вінницької області, вул. Суворова, 263, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4, потерпілого - керівника та підписанта ТОВ «БОТІК» ОСОБА_5,

- захисту обвинуваченого ОСОБА_1, адвокатів: ОСОБА_6, ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220380000950 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 185 КК України.

17 травня 2017 року в судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення.

У відповідності зі зміненим обвинувальним актом від 16 травня 2017 року ОСОБА_1 будучи посадовою особою юридичної особи приватного права, а саме генеральним директором ТОВ СУПІНА АГРО, відповідно до наказу №67-К від 25 травня 2013 року, та, відповідно до своїх посадових обовязків, визначених Статутом Товариства, який затверджено загальними зборами його учасників (протокол № 1 від 04.09.2006), мав право здійснювати оперативне керівництво діяльністю Товариства, а саме діяти від імені Товариства, представляти його у всіх підприємствах, установах та організаціях України та за її межами, без довіреності підписувати від імені Товариства договори, контракти, угоди, домовленості, доручення та інші документи в межах повноважень, визначених Статутом Товариства.

Згідно з п. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідав за організацію обліку та забезпечення фіксування фактів всіх господарських операцій в первинних документах, охорону оброблених документів, регістрів та звітності на протязі встановленого терміну.

У період з 11.09.2013 року по 18.09.2013 року генеральний директор ТОВ «Супіна Агро» ОСОБА_1, маючи умисел на зловживання своїм службовим становищем та незаконне заволодіння майном ТОВ «Компанія Ботік», з метою отримання неправомірної вигоди в інтересах третіх осіб, діючи всупереч інтересам ТОВ «Супіна Агро», перебуваючи у головному офісі ТОВ СУПІНА АГРО за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Перемога, вул.Жовтнева, 5, достовірно знаючи про те, що поля №404, 407, 409, 415, 426, розташовані на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, площею 69,728 га перебували в оренді ТОВ «Компанія «БОТІК», оброблювалися даним підприємством та навесні 2013 року вже були засіяні соняшником, використовуючи своє службове становище, надав вказівку підлеглим йому працівникам ТОВ «СУПІНА АГРО» на збирання зазначеного врожаю соняшника та на перевозку його до зерносховища ТОВ Лозівській елеватор, з яким у ТОВ СУПІНА АГРО був укладений договір на зберігання соняшника.

Поля №404, 407, 409, 415, 426, розташовані на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, площею 69,728 га належали на праві оренди ТОВ «Компанія «БОТІК», згідно договорів оренди, укладених ТОВ «Компанія «БОТІК» з власниками земельних ділянок строком на пять років та які були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про що достовірно було відомо ОСОБА_1

Крім того, ТОВ Компанія БОТІК безпосередньо здійснювала навесні 2013 року сільськогосподарські роботи по посіву соняшника на зазначених полях, розташованих на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, що також достовірно було відомо генеральному директору ТОВ СУПІНА АГРО ОСОБА_1

Відповідно до фінансово-господарських документів ТОВ СУПІНА АГРО, а саме: товаро-транспортних накладних за спеціалізованою формою №1-ст, талонів комбайнера та реєстрів документів на вибуття зерна, працівниками ТОВ СУПІНА АГРО за вказівкою ОСОБА_1 в період з 11.09.2013 року до 18.09.2013 року зібрано соняшника з полів №№ 404, 407, 409, 415, 426 у кількості 467 488 кг соняшнику вартістю 1 541 100 гривень та в подальшому перевезено для зберігання на ТОВ Лозівській елеватор, з яким укладений договір на зберігання соняшника ТОВ СУПІНА АГРО в особі генерального директора ОСОБА_1

В подальшому 24 березня 2014 року ОСОБА_1, як генеральний директор ТОВ «СУПІНА АГРО», діючи в інтересах ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», листом за № 43 від 24 березня 2014 року переоформив зібраний врожай соняшника, що належав ТОВ «Компанія «БОТІК» на ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД».

Таким чином, генеральний директор ТОВ СУПІНА АГРО ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, незаконно заволодів врожаєм соняшника ТОВ «Компанія «БОТІК», спричинивши тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ТОВ «Компанія «БОТІК» у вигляді спричинення матеріальних збитків в особливо великих розмірах на загальну суму 1 541 100 гривень.

В судовому засіданні потерпілий керівник та підписант ТОВ «БОТІК» ОСОБА_5 заявив клопотання в якому просив провадження по справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284, п. 2 ч. 7 ст. 284 КПК України, оскільки він відмовляється від обвинувачення, жодних претензій до нього не має.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники у судовому засіданні не заперечували проти закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Прокурори Сапсай А.В., Іванчак А.О. в судовому засіданні не заперечували проти закриття кримінального провадження.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши змінений обвинувальний акт, дійшла наступного висновку.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 364-1 КК України зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах інших осіб, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, яке завдало тяжких наслідків.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) КК України.

Згідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Дане кримінальне провадження в силу п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.

Відмова потерпілого - керівника та підписанта ТОВ «БОТІК» ОСОБА_5 від обвинувачення під час кримінального провадження, є його усвідомленим вибором (можливістю) згідно до ст. 26 КПК України, як сторони кримінального провадження вільно і на свій розсуд розпоряджатися матеріальним правом щодо обвинувачення, а також процесуальним правом щодо захисту своїх прав, тому така відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, що передбачено положеннями п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, провадження у якому здійснюється у формі приватного обвинувачення, потерпілий - керівник та підписант ТОВ «БОТІК» ОСОБА_5 у судовому засіданні відмовився від підтримання обвинувачення у суді, наслідки відмови від підтримання обвинувачення йому зрозумілі, обвинувачений не заперечував проти закриття провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинувачення, то колегія суддів дійшла висновку, що кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220380000950 від 03.05.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України слід закрити.

Крім цього, колегія суддів, вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони захисту про зняття арешту з майна обвинуваченого, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано частково або повністю ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2015 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1, а саме на нежитлову будівлю гаражу літ. Г-2, огорожу літ. N, розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, буд. 80.

В звязку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закривається в звязку з відмовою потерпілого керівника та підписанта ТОВ «БОТІК» ОСОБА_5 від обвинувачення, вказавши, що йому не було завдано жодної шкоди та що він не має жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 та ТОВ «Супіна Агро», суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому, а тому задовольняє клопотання про зняття арешту.

Також, колегія суддів, вважає за необхідне задовольнити клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, виходячи з наступного.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2015 року задоволено клопотання слідчого ГУМВС України в Харківській області Харченка О.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 97440 гривень та покладено на підозрюваного ряд обовязків, зокрема, прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну місця свого проживання або місце роботи.

Як вбачається з копії квитанції від 26.05.2015 року, кошти в сумі 97 440 гривень надійшли на депозитний рахунок територіального управління № 37318008000164, як сплата застави за ОСОБА_1, платник ОСОБА_8.

Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

ОСОБА_1 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, зазначає, що застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового звязку.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, в якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обовязково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового звязку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про повернення застави, внесеної на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2015 року в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 26, 174, 182, п. 7 ч. 1 ст. 284, ст. 477 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Кримінальне провадження, відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220380000950 від 03.05.2013 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілого - керівника та підписанта ТОВ «БОТІК» ОСОБА_5 від обвинувачення.

Запобіжний захід, застосований ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2015 року до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави у розмірі 97440 гривень скасувати.

Після набрання ухвалою законної сили, заставу в розмірі 97 440 гривень, яка внесена на відповідний депозитний рахунок, повернути особі, яка її внесла, а саме ОСОБА_8 (р/р 29244825509100, код НОМЕР_1, МФО банку 305299, код ОКПО банку 14360570, код ОКПО отримувача 14360570), у відповідності з п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. N 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. N 27).

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.05.2015 року, а саме на нежитлову будівлю гаражу літ. Г-2, огорожу літ. N, розташовані за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, буд. 80.

Судові витрати на залучення експерта, а саме за проведення судово-економічної експертизи від 27.05.2014 року у розмірі 7400 гривень та судово-економічної експертизи від 05.06.2015 року у розмірі 7392 гривні віднести за рахунок держави.

Речові докази по справі: копії документів, вилучені в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів 30.03.2015 року в ТОВ «Лозівський елеватор»; копії договорів складського зберігання з ТОВ «Супіна Агро»; реєстри накладних на прийняте зерно з зазначенням якості по середньодобовому зразку соняшника врожаю 2013 року, що належав ТОВ «Супіна Агро»; копії документів, вилучені в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів 05.06.2015 року в ТОВ «Лозівський елеватор»; копії складських квитанцій; акт зачистки від 04.06.2014 року; наказ на передачу хлібопродуктів; довіреність на переоформлення; наказ на передачу хлібопродуктів; акти приймання-передачі; витяги з журналів ввозу готової продукції щодо прийняття на зберігання та вивіз соняшника врожаю 2013 року, що належав ТОВ «Супіна Агро»; оборотно-сальдові відомості ТОВ «Супіна Агро» з січня по вересень 2013 року; акти накладних; талони комбайнерів; документи про намолот насіння соняшника з 11.09.2013 року по 22.09.2013 рік; товарно-транспортні накладні за спеціалізованою формою № 1-ст зерно ТОВ «Супіна Агро» за 2013 рік, які приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12013220380000950 від 03.05.2013 року, залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Н.А. Смірнова

Судді: О.Г. Попов

ОСОБА_9