Ухвала суду № 66550859, 18.05.2017, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2378/17

Провадження № 2-о/0182/114/2017

У Х В А Л А

Іменем України

18.05.2017 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Нікопольська міська рада про визнання спадщини відумерлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся із заявою до суду та просить визнати спадщину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 19 квітня 2016 року у м. Нікополі та складається з житлового будинку №17 по вулиці Чайковського в м. Нікополі, Дніпропетровської області та квартири АДРЕСА_1 (Патріотів України) в місті Нікополі, Дніпропетровської області відмерлою та передати її у власність територіальної громади міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради, посилаючись на те, що він є кредитором померлої, яка має борг перед ним згідно розписки.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до статті 274 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Статтею 275 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання спадщини відумерлою повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Відповідно до статті 1277 ЦК України передбачено, що „ у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Особи, які мають право або зобов'язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

Проаналізувавши випадки встановлені в Цивільному кодексі України за яких встановлено осіб, якими подається зава про визнання спадщини відумерлою вбачається, що із заявою до суду про визнання спадщини відмерлою зобовязаний звернутись орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а також така заява може бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. Статтею 1277 ч.4 ЦК України визначає, що територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Статтею 1231 ЦК Передбачено, що „до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.

До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину.

У спадкових відносинах може приймати участь територіальна громада. При цьому аналіз норм, які регулюють дане питання, дозволяють стверджувати про подвійність її правового статусу. На підставі норм ст. 2, ч. 2 ст. 1222, ст. ст. 1235, 1277 ЦК можна стверджувати, що територіальна громада може виступати і як спадкоємиця за заповітом, і правонаступниця в порядку відумерлості.

Аналіз вище наведених норм ЦК України означає, що майно, що переходить у власність територіальної громади у порядку відумерлості, обтяжується лише зобов'язаннями спадкодавця щодо відшкодування майнових збитків та моральної шкоди, а також щодо сплати неустойки (ст. 1231). Тому громада що отримує майно у власність територіальної громади у порядку відумерлості не є зобов'язаною по боргах спадкодавця в розумінні статей 1281, 1282 ЦК України .

Заявник зазначає в заяві, що є кредитором померлої ОСОБА_2 згідно боргової розписки про що Нікопольським міськрайонним судом розглядається справа за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у звязку з невиконанням зобовязання.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право або зобов'язана подавати заяву про визнання спадщини відумерлою відповідно до статті 1277 ЦК України та ст.ст. 234, 274 ЦПК України, оскільки не є кредитором спадкодавця відповідно до статті 1231 цього Кодексу.

Керуючись ст. 1277 ЦК України, ст.ст. 274, 275 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Нікопольська міська рада про визнання спадщини відумерлою.

Копію ухвали суду разом з заявою та всіма доданими до неї документами направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_3