Ухвала суду № 66550011, 16.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 року м. Київ К/800/23239/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Приходько І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі №820/10192/15 за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2015 року №0000132202.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями податкового органу проведена документальна планова перевірка позивача в період з 18.05.2015 року до 07.07.2015 року. У період проведення перевірки відповідачем 01.07.2015 року направлено на адресу позивача лист про надання пояснень та їх документального підтвердження №663/10/28-09-22-02-12, в якому інспекція просила надати наступну інформацію: перелік членів Клубу, яким надавались знижки з виказанням ПІБ, ідентифікаційного номеру, номеру картки, переліку придбаної продукції із зазначенням розміру знижки за 2013-2014 роки в розрізі місяців; по кожному члену Клубу надати обґрунтування розміру наданої знижки; надати в електронному вигляді щомісячні регістри бухгалтерського обліку по рахунку 282 «товари в торгівлі» із зазначенням номенклатури товару, кількості та вартості товару, залишків на початок та кінець місяця, дебетових та кредитових оборотів в розрізі бухгалтерських проводок; затверджені прейскуранти роздрібних цін в магазинах роздрібної мережі та для членів клубу, накази або інші документи, якими затверджено розмір знижок для членів клубу та інших покупців.

Підставою для надіслання письмового запиту від 01.07.2015 року №663/10/28-09-22-02-12 слугували положення пп.20.1.2, пп. 20.1.6 п.20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Листом від 03.07.2015 року №1301 позивач повідомив відповідача, що регістри та прейскуранти, які просив надати контролюючий орган, вже надані позивачем 30.06.2015 року та 02.07.2015 року. Також, у своєму листі позивач зазначив, що перелік членів Клубу становить зведену базу персональних даних, яка не є первинним документом, та на підставі Закону України «Про захист персональних даних» не може бути розголошеною без згоди суб'єкта персональних даних.

На підставі надісланого запиту від 01.07.2015 року та отриманої відповіді від 03.07.2015 року від позивача, контролюючим органом складено акт від 14.07.2015 року №14/28-09-22-02-04/30881083 про ненадання документів Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, яким зафіксовано порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, та на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №000132202 від 30.07.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем листом від 09.07.2015 року №1345 надавались додаткові документи та пояснення.

На запит відповідача від 13.07.2015 року №1148/10/28-09-22-02-12 позивач листом від 20.07.2015 року №1451 надав відповідь, в якій зазначив, що витребувані у Клубу належним чином завірені копії документів потребують значного часу та коштів, та враховуючи, що надані документи перевірялись відповідачем під час планової перевірки в період з 18.05.2015 року по 07.07.2015 року, позивач вважає безпідставним надання до інспекції документів, які вже перевірялись відповідачем під час виїзної перевірки.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Лист відповідача від 01.07.2015 року №663/10/28-09-22-02-12, не може вважатись письмовим запитом в розумінні п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки він не містить передбачених даним пунктом підстав для надіслання такого запиту, строк для надання відповіді встановлений до 02.07.2015 року, тобто не в місячний строк, як то передбачено даною нормою. Крім того, даний лист надіслано позивачу в період проведення виїзної планової перевірки, а не до початку її проведення.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно до п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу, така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта, в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1 ст. 9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, перелік членів Клубу, яким надавались знижки із зазначенням ПІБ, ідентифікаційного номеру, номеру картки, переліку придбаної продукції з зазначенням розміру знижки за 2013-2014 роки в розрізі місяців та обґрунтування по кожному члену Клубу щодо розміру наданої йому знижки не є первинним документом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року №2297-VI персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця; суб'єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються.

Згідно до ст. 10 вищевказаного Закону використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Таким чином, запитувана контролюючим органом в листі від 01.07.2015 року інформація щодо членів Клубу є персональною інформацією, розголошення якої допустимо лише за згодою суб'єкта персональних даних та у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, а тому позивач, відмовляючи відповідачу в наданні даної інформації, діяв в межах закону, при цьому, не порушуючи охоронюваних прав та інтересів членів Клубу.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Суди правомірно дійшли висновку, що санкція даної статті не може бути застосована до позивача, оскільки вказане порушення не мало місця в діях Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі №820/10192/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Приходько І.В. підпис Юрченко В.П.