Ухвала суду № 66549879, 15.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"15" травня 2017 р. К/800/22320/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,

розглянувши заяву Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про роз'яснення ухвали Вищого адміністравтиного суду України від 09.09.2016 р.

у справі № 808/434/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу -

В С Т А Н О В И В :

Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області направила до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Однак, у зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України остання була залишена без руху із встановленням строку для усунення недоліків касаційної скарги про що постановлено ухвалу від 16.08.2016 р.

В межах встановлено строку для усунення недоліків касаційної скарги скаржником було сплачено судовий збір у розмірі меншому ніж встановлено Законом. В зв'язку з чим ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.09.2016 р. податковому органу було повернуто касаційну скаргу.

Скаржник звернувся до суду з заявою про роз'яснення ухвали Вищого адміністравтиного суду України від 09.09.2016 р.

Розглянувши заяву Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області суддя-доповідач приходить до висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

З огляду на невідповідність заяви про роз'яснення судового рішення вимогам статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України в роз'ясненні ухвали Вищого адміністравтиного суду України від 16.08.2016 р. слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 13.07.2016 р.

Керуючись статтями 160, 165, 170, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання про роз'яснення ухвали Вищого адміністравтиного суду України від 16.08.2016 р. у справі № 808/434/16.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення.

Суддя Вищого адміністративного

суду України (підпис) І.В. Приходько