
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
15 травня 2017 року м. Київ К/800/16207/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацію, ліквідаторів), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, з пропуском строку касаційного оскарження.
Частиною другою статті 212 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Відповідно до частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Із матеріалів касаційної скарги видно, що судом апеляційної інстанції справу розглянуто у відкритому судовому засіданні 20 квітня 2017 року, за участю представника відповідача Глєбова С.В., повний текст ухвали апеляційного суду складено 21 квітня 2017 року, а скаргу подано 11 травня 2017 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
Вважаючи, що строк касаційного оскарження не пропущено, особа, що подає касаційну скаргу, не порушує питання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження рішення суду, не зазначає обставини, які перешкоджали їй подати касаційну скаргу в межах строків, встановлених частиною другою статті 212 КАС України та не надає доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку касаційного оскарження рішення суду.
Частиною 4 статті 214 КАС України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до скарги додано роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень тексти рішень судів першої та апеляційної інстанції та не додано документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого збору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду позову розмір судового збору за вимоги немайнового характеру складав 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378,00 гривень.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 120 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги складає 661,44 грн.
Особа, яка подала касаційну скаргу заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що на сьогоднішній день Департаментом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку цей збір не сплачено з технічних причин.
Розглянувши клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання третьої особи про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
При цьому, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року мають бути належним чином завірені, як це передбачено Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174.
За таких обставин, у відповідності з частиною третьою статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
1. Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без руху.
3. Надати Міністерству юстиції України строк тридцять днів з моменту отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
4. Повідомити Міністерство юстиції України про необхідність сплатити судовий збір у сумі 661,44 грн за реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)» та надання до суду оригіналу документу про його сплату.
5. Попередити Міністерство юстиції України, що в разі не усунення недоліків скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук
Судове рішення № 66549675, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/15511/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: