Постанова № 66549202, 16.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 р.м. ОдесаСправа № 821/293/17

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого- Яковлєва О.В.,

суддів- Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонського обєднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року, у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" до Херсонського обєднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з додатковою відповідальністю "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги управлінню Пенсійного фонду України в місті Херсоні про визнання протиправним та скасувати рішення № 001 від 08 лютого 2017 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини даної справи, а як наслідок помилково задоволено позовні вимоги, так як спірне зобовязання зі сплати страхових внесків у позивача виникло на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року, у справі № 9/394-АП-07, несплата якого стала підставою для прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкції та застосування пені, відповідно до вимог ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" зареєстроване виконавчим комітетом Херсонської міської ради, як юридична особа з 10 червня 1997 року.

При цьому, товариством несвоєчасно здійснювалась сплата страхових внесків, в результаті чого у нього виникла відповідна заборгованість.

Так, ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду, у справі № 9/394-АП-07 від 07 травня 2012 року, розстрочено сплату боргу по страховим внескам, шляхом розподілу суми сплати на 24 календарні місяці з помісячним платежем по 2750,00 грн.

В свою чергу, 08 лютого 2017 року пенсійним органом прийнято рішення № 001 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, вказаним рішенням товариству нараховано пеню, за період з 30 грудня 2011 року по 26 травня 2015 року, у розмірі 33 832,60.

Не погоджуючись з отриманим рішенням товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як нарахування пені, за період з 30.12.2011 року по 26.05.2015 року, на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним, з чим не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 01 січня 2011 року), суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2011 року, виключено ч.1-9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, як передбачено абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до абз. 6 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності оскаржуваного рішення пенсійного органу про нарахування товариству пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків.

Так, з вищевказаних норм вбачається, що пенсійний орган після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, підставою для скасування оскаржуваного рішення пенсійного органу став висновок суду першої інстанції, що заборгованість товариства зі сплати страхових внесків, в розмірі 49030,97 грн., на яку нараховано пеню оскаржуваним рішенням, виникла 30 грудня 2011 року, а тому пенсійним органом протиправно застосовано ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для нарахування спірної пені.

В даному випадку, в обґрунтування заявлених позовних вимог товариством надано до суду ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року, у справі № 9/394-АП-07, якою розстрочено виконання постанови Господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року, шляхом розподілу сплати суми боргу, у сумі 66 000,00 грн. помісячно на 24 календарних місяці.

Крім того, в поданій апеляційній скарзі пенсійним органом наголошено, що боргові зобовязання позивача зі сплати страхових внесків виникли саме на підставі вказаного рішення Господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року.

В свою чергу, відповідно до зібраних в матеріалах справи доказів, а саме розрахунків суми нарахованої пені товариству вбачається, що за останнім рахувався борг зі сплати страхових внесків станом на 31 грудня 2011 року, який виник у попередніх періодах.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та зроблено помилковий висновок про формування суми боргу товариства зі сплати страхових внесків після 01 січня 2011 року, на яку нараховано пеню оскаржуваним рішенням, а як наслідок передчасно задоволено позовні вимоги та скасовано оскаржуване рішення пенсійного органу.

В свою чергу, колегія суддів вважає протиправним оскаржуване рішення, з огляду на наступне.

Так, рішенням Господарського суду Херсонської області від 11 вересня 2007 року стягнуто з АТП на користь пенсійного органу суму боргу зі сплати страхових внесків, у розмірі 143 097,35 грн.

При цьому, пенсійним органом наголошено, що борг товариства зі сплати страхових внесків виник саме на підставі вказаного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В свою чергу, згідно ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В даному випадку, колегія суддів вважає, що нарахування пенсійним органом пені за невчасну сплату суми боргу зі страхових внесків, що стягнутий на підставі судового рішення, суперечить положенням ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як такий борг вже рахується стягнутим судом.

В свою чергу, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, у спірному періоді регулювались ЗУ «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

При цьому, враховуючи, що пенсійним органом обрано судовий порядок захисту своїх порушених інтересів, шляхом стягнення відповідної суми боргу, він позбавляється можливості нарахування пені за невчасну сплату такого боргу, так як щодо виконання судових рішень встановлений інший порядок вирішення спірних питань.

Внаслідок чого, оскаржуване рішення пенсійного органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Херсонського обєднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2017 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" до Херсонського обєднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 001 від 08 лютого 2017 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Херсонського обєднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Херсонське автотранспортне підприємство 16563" сплачений судовий збір за подання адміністративного позову, у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий:О.В. Яковлєв

Судді:А.В. Бойко

ОСОБА_1