Ухвала суду № 66549101, 17.05.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5636/16

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 3-ті особа Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 3-ті особи Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про скасування постанови від 04.10.2016 року та зобовязання виконати судове рішення на підставі виконавчого листа №815/4496/15 виданий 20.07.2016 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 року є незаконною, оскільки за виконавчим листом, відповідач зобовязаний виконати судове рішення, а саме: «Зобовязати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вилучити з відповідного Єдиного реєстру запис про реєстрацію декларації від 23.310.2013 року № ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації», а тому позивач вважає що відповідач не виконав рішення суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року позов задоволено частково. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 року за ВП № 522147005. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак в судове засідання вони не зявилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в позові в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, 04 жовтня 2016 року, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа № 815/4496/15, який був виданий 20.07.2016 року Одеським окружним адміністративним судом про наступне: «зобовязати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вилучити з відповідного Єдиного реєстру запис про реєстрацію декларації від 23.10.2013 року № ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації Реконструкція квартири АДРЕСА_1 замовник ОСОБА_3, яка діяла за згодою матері ОСОБА_4», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, мотивуючи тим, що 30.09.2016 до відділу надійшов лист представника ОСОБА_5 Хорольського та копія наказу від 02.09.2016 № 63 СК про скасування реєстрації декларації від 23.10.2013 року № ОД 142132960384 про скасування декларації про готовність обєкта до експлуатації Реконструкція квартири - АДРЕСА_1 замовник ОСОБА_3, яка діяла за згодою матері ОСОБА_4, відповідно до якого виконавчий документ виконано в повному обсязі.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив, що відповідачем передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки запис з Єдиного реєстру про реєстрацію декларації від 23.10.2013 року № ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації не вилучено, що не є повним фактичним виконанням судового рішення.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим такий висновок суду з огляду на наступні обставини справи.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби.

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до суду.

Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст. 3, 5 цього ж Закону здійснює повноваження щодо примусового виконання виконавчих документів в порядку, передбаченому цим Законом.

Тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 17, ст.ст. 104, 181 КАС України, рішення органу державної виконавчої служби позивач може оскаржити в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження, в редакції на час виникнення спірних відносин, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи встановлено, що за виконавчим листом № 815/4496/15, який був виданий 20.07.2016 року Одеським окружним адміністративним судом, відповідач зобовязаний виконати судове рішення, а саме: «Зобовязати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вилучити з відповідного Єдиного реєстру запис про реєстрацію декларації від 23.310.2013 року № ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації».

Також встановлено, що виконавче провадження закінчене в звязку з тим, що наказом від 02.09.2016 № 63 СК про скасування реєстрації декларації від 23.10.2013 року № ОД 142132960384, скасовано реєстрацію декларації про готовність обєкта до експлуатації, однак відповідний запис з Єдиного реєстру про реєстрацію декларації від 23.10.2013 року № ОД 142132960384 про готовність обєкта до експлуатації не вилучено.

Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі не підтверджують факт вилучення запису про реєстрацію декларації від 23.10.2013 року № ОД 142132960384 про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція квартири - Одеська область, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101 -А/З3, кв.1» замовник ОСОБА_3, яка діяла за згодою матері - ОСОБА_4, з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, на момент прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 року, ВП № 52147005.

Згідно діючого законодавства України сам по собі факт скасування реєстрації декларації (винесення органом ДАБК відповідного наказу) не може бути свідченням факту вилучення запису про реєстрацію декларації, оскільки є лише підставою для внесення ОСОБА_5 поданих органом Державного архітектурно-будівельного контролю відповідних данних до вищезазначеного реєстру, у відповідності до п. 8 Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об 'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 24.06.2011 р. № 92.

Підставою ж прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 року, ВП № 52147005 послугував лише наказ Департаменту ДАБІ в Одеській області від 02.09.2015 р. № 63 "СК" про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, тому постанова про закінчення виконавчого провадження №52147005 від 04.10.2016 року є безпідставною,

Таким чином обгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 04.10.2016 року за ВП № 522147005, оскільки рішення суду фактично не виконано.

З огляду на викладене постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Щодо вимог департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення надмірно сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2017 року зобовязано апелянта сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року у розмірі 1212,64 грн. Згідно платіжного доручення №455 від 01.03.2017 року апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн. та заявлено клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Згідно п.1 ч.1 ст 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч.2 цієї статті у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином судова колегія вважає за можливе задовольнити клопотання департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та повернути апелянту надмірно сплачений судовий збір у розмірі 387,36 грн.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року без змін.

Повернути з Державного бюджету України на користь департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України /код отримувача 00015622, рахунок отримувача 35225103000177, код банку 820172, банк отримувача Державна казначейська служба України, Київ/ надмірно сплачений судовий збір по справі за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 року у розмірі 387,36 грн. (триста вісімдесят сім гривень тридцять шість копійок) відповідно до платіжного доручення №455 від 01.03.2017 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик