Ухвала суду № 66548401, 17.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/4553/17

Суддя доповідач Губська О.А.

У Х В А Л А

17 травня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Губська О.А., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року подання повернуто позивачеві у зв’язку із не усуненням його недоліків у встановлений судом строк.

На вказане судове рішення контролюючим органом подано апеляційну скаргу, у якій позивач ставить питання про скасування названої ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва та направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Перевіривши зазначену скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом не додано документа про сплату судового збору.

Контролюючий орган просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на свій незадовільний майновий стан у зв'язку з тим, що відповідного фінансування на сплату судового збору не було здійснено.

Приписами ч. 1 ст. 88 КАС України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Проте, наведені апелянтом доводи не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкового органу пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Слід звернути увагу, що таку ж позицію підтримує Верховний Суд України у своїх ухвалах від 3, 4 травня 2017 року та від 28 квітня 2017 року у справах 2а-18403/11/2670, 826/9308/16, 826/7524/16 відповідно, та ін.

Поряд з цим, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» акцентував увагу на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Варто також наголосити на тому, що звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, які у силу закону не віднесені до кола осіб для яких установлено пільги щодо його сплати, може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.

Враховуючи наведене, не вбачаю підстав для задоволення клопотання скаржника щодо звільнення його від сплати судового збору з огляду на необґрунтованість такої вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600 грн., то скаржникові, за подання апеляційної скарги належить сплатити судовий збір у сумі 1600 грн. та надати апеляційному суду оригінал відповідного платіжного документа.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Оскільки подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, при цьому вимоги про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованими, вважаю, що її слід залишити без руху та надати скаржникові строк для усунення недоліків.

Недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1600 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897; Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; Код банку отримувача (МФО) 820019; Рахунок отримувача 31211206781007; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2017 року у справі за поданням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – залишити без руху.

Надати апелянту п’ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Роз’яснити скаржникові, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернена особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.А. Губська