Постанова № 66547761, 18.05.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/372/17

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі по тексту - Управління, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради (надалі по тексту - УЖКГ виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради, відповідач) про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, у розмірі 5863,57 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року закрито провадження у справі № 816/372/17 за адміністративним позовом Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в частині позовних вимог про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 за період вересень 2015 року - січень 2016 року у розмірі 3281,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, надав до суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що УЖКГ виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради не є правонаступником ліквідованого Житлово-експлуатаційного об'єднання Полтавського міськвиконкому. А відтак, оскільки право на отримання пільгової пенсії у гр. ОСОБА_2 виникло у зв'язку з роботою газозварювальником на дільницях № 4, 6, 11 Житлово-експлуатаційного об'єднання Полтавського міськвиконкому, у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної вказаному громадянину /а.с. 43-50/.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 11 травня 2017 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 03365854), перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 07 березня 1991 року.

Відповідно до матеріалів справи, пільгова пенсія ОСОБА_2 призначена Управлінням відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" разом з повідомленням № 69 від 08 лютого 2016 року /а.с. 21/, № 133 від 09 березня 2016 року /а.с. 23/, № 12 від 06 квітня 2016 року /а.с. 25/, № 78 від 06 травня 2016 року /а.с. 28/, які отримані відповідачем відповідно 12 лютого 2016 року /а.с. 22/, 15 березня 2016 року /а.с. 24/, 15 квітня 2016 року /а.с. 26/, 13 травня 2016 року /а.с. 29/.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями пункту 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на Житлово-експлуатаційній дільниці № 4, № 11, № 6 ЖЕО міськвиконкому в період з 16 квітня 1985 року по 01 липня 1990 року на посаді газозварника 5 розряду.

Відповідно до наказу виконавчого комітету ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів від 23 квітня 1990 року № 99 реорганізовано структуру управління міського житлового господарства, Житлово-експлуатаційне об'єднання Полтавського міськвиконкому ліквідовано та створено Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради /а.с 70-71/.

Слід зазначити, що вказаним наказом відповідача не визначено правонаступником Житлово-експлуатаційного об'єднання Полтавського міськвиконкому.

За таких обставин, зважаючи на приписи пункту 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 гр. ОСОБА_2

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Управлінням не надано суду доказів, які б свідчили про правонаступництво відповідача від Житлово-експлуатаційного об'єднання Полтавського міськвиконкому.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко