Постанова № 66547133, 16.05.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 р. Справа №805/900/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12-55

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання Маковецькій О.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Донецькій області,

Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просить суд (з урахуванням уточнень):

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо проведення атестації позивача;

- визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 19 грудня 2016 року № 17;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 5 січня 2017 року № 12 о/с По особовому складу щодо звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського батальйону патрульно-постової служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 5 січня 2017 року;

- поновити позивача на службі в поліції на посаді поліцейського батальйону патрульно-постової служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 27 грудня 2016 року по день винесення рішення у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

3 березня 1993 року позивач був прийнятий на службу до Державтоінспекції, де й пропрацював на різних посадах до листопада 2015 року.

Після реорганізації у листопаді 2016 року міліції в поліцію був зачислений до штату поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, де пропрацював до моменту звільнення, до 5 січня 2017 року.

Наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Донецькій області № 12 о/с від 5 січня 2017 року був звільнений з посади на підставі рішення атестаційної комісії від 19 грудня 2016 року, як не відповідаючий займаній посаді.

10 січня 2017 року був ознайомлений з наказом про звільнення, але копію наказу не отримав, за поясненням позивача йому довели, що на той час наказ ще не підписаний начальником ГУНП України в Донецькій області. При цьому його зобовязали поставити свій підпис про отримання копії трудової книжки, а саму трудову книжку не надали, пояснивши, що вона разом із особовою справою була вивезена до Дніпропетровської області; також не повернули (не видали) військовий білет.

Позивач не згодний з наказом про його звільнення та з висновками атестаційної комісії на підставі яких його було звільнено, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року № 4312-VI атестації не підлягають: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.

Хоча ОСОБА_1 не є батьком-одинаком, але має на своєму утриманні сина ОСОБА_3 народження 3 жовтня 2014 року, та дружину ОСОБА_4, яка є інвалідом 3 групи. Крім цього, він та члени його родини є особами, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, які вимушені були залишити своє житло та майно на тимчасово окупованій території.

Відповідачі, приймаючи рішення про звільнення позивача, не взяли вищенаведені обставини до уваги.

Як вбачається з атестаційного листа позивача, складеного начальником УПД ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_5, позивач за період проходження служби в поліції зарекомендував себе посередньо, ініціативу не проявляв, працює менше своїх здібностей; має показники: 28 виявлених порушень ПДР, з яких 2 - керування транспортними засобами у стані спяніння.

Позивач не погоджується з цим, так як згідно звіту щодо роботи підрозділу за підписом т.в.о командира взводу ОСОБА_6, ним за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року було складено 130 протоколів, розкрито 4 злочини і це при тому, що позивач отримав ушкодження здоровя при виконанні службових обов'язків і перебував на лікарняному у 2016 році 144 дня. Зазначив, що критеріїв оцінки показників роботи не існує, бо передбачити кількість адміністративних порушень учасниками дорожнього руху неможливо, як неможливо й передбачити показники злочинів у роботі. Вважає некоректним проводити оцінювання роботи виходячи з кількості складених протоколів про адміністративні правопорушення - якщо під час несення служби учасники дорожнього руху не порушували правил дорожнього руху, то виходить, що позивач мав би вишукувати ці правопорушення.

З наказами про догани позивач не ознайомлювався, вважає згадування про такі накази неправдивим.

В рішенні атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, оформленому протоколом № 17 від 19 грудня 2016 року, зазначено, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди, головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через невідповідність»: за 4, проти - 0.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 27 грудня 2016 року № 12 о/с позивача - старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського батальйону дорожньої - патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 5 січня 2017 року звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність) на підставі висновку атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19 грудня 2016 року.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 77 цього ж Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Як видно з атестаційного листа позивача він пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 26 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 26 балів із 60 можливих), тобто, набрав більше, ніж мінімальну кількість балів за професійними тестом, встановлену п. 15 розділу IV Інструкції № 1465 (Порядок організації, підготовки, проведення атестування).

З рішення атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції у Донецькій області, оформленого протоколом № 17 від 19 грудня 2016 року, вбачається, що за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення «4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке підтримано за результатами голосування: за 4, проти 0.

Разом з тим, у протоколі № 17 від 19 грудня 2016 року взагалі не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення, а також не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. При цьому атестаційна комісія не брала до уваги, що позивач є єдиним утримувачем родини, на утриманні має малолітнього сина та дружину інваліда; за рік перебував на лікарняному 144 дні, бо мав ушкодження здоровя при виконанні службових обовязків.

При атестуванні позивача, як поліцейського, не були дотримані вимоги пункту 2 розділу 1 Інструкції № 1465, відповідно до якого керівники всіх рівнів зобовязані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установленнях законом) та обєктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Також зауважив, що 19 грудня 2016 року перед початком проведення атестування позивачу не був оголошений персональний склад комісії, що не давало йому можливості скористатись своїм правом на відвід голові, секретарю чи членам атестаційної комісії (а.с. 3-8, 69 том 1).

Позивач та його представник в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник першого відповідача в судове засідання 16 травня не зявився, про дату, місце та час розгляду справи ГУНП в Донецькій області повідомлялось судом належним чином.

В матеріалах справи міститься заява представника першого відповідача ОСОБА_7 про розгляд справи без участі представника ГУНП (а.с. 24 том 2).

У судовому засіданні 10 квітня, 27 квітня 2017 року представник ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог позивача, зазначивши наступне.

Позивач проходив службу з 7 листопада 2016 року на посаді поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, має спеціальне звання старший сержант поліції.

З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенню на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, начальником ГУНП в Донецькій області було прийнято рішення про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про що 26 листопада 2016 року був виданий відповідний наказ № 1945. Зазначеним наказом, крім іншого, наказано керівникам структурних підрозділів, відділів та відділень поліції ГУНП в Донецькій області скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню з підстав, визначених Інструкцією, та атестаційні листи на підлеглих, які направляються на атестування.

Наказом ГУНП в області від 28 листопада 2016 року № 1949 «Про організацію атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області» списки поліцейських структурних підрозділів, відділів та відділень Головного управління, які підлягають атестуванню, затверджені. Позивач був внесений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, як особа, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції. Зазначений висновок наведений і у атестаційному листі, складеному безпосереднім начальником позивача та переданому для подальшого розгляду атестаційній комісії.

За результатом тестування, проведеного відповідною атестаційною комісією, позивач набрав 52 бали.

19 грудня 2016 року позивач пройшов співбесіду з атестаційною комісією.

За результатами атестування атестаційна комісія ГУНП в Донецькій області прийняла висновок про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, про що зроблено відповідний запис в атестаційному листі позивача та складений протокол від 19 грудня 2016 року № 17.

Позивач ознайомився з висновком атестаційної комісії 21 грудня 2016 року, однак з ним не погодився, виявив бажання подати заяву до апеляційної атестаційної комісії, про що зробив відповідний запис в атестаційному листі.

Зазначено, що враховуючи, що позивач за результатами тестування набрав 52 бали, права на подання скарги до апеляційної атестаційної комісії він не набув.

Відповідно до п. 28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських (далі Інструкція), керівник органу поліції, якому надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобовязаний забезпечити виконання атестаційного листа з висновками, визначеними пп. 3 або 4 п. 15 цього розділу, шляхом видання відповідного наказу. Прийняття керівником альтернативного рішення законодавством не передбачено.

На виконання зазначеної норми, після отримання атестаційного листа з висновком атестаційної комісії Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області виданий наказ від 5 січня 2017 року № 12 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність.

Відповідачем за посиланнями його представника правомірно включено позивача до списку поліцейський, які підлягають атестуванню, оскільки наявні підстави для його атестування повністю відповідають ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Атестаційною комісією рішення за наслідком проведення атестації щодо позивача приймалось на підставі всебічного вивчення результатів тестування, оцінок з професійної та фізичної підготовки, рівня теоретичних знань та професійних якостей, результатів співбесіди, воно є обґрунтованим та законним, не порушує права позивача.

Зазначено, що за результатами атестування голосування комісією, відповідно до протоколу, здійснювалось чотирма її членами, якими одноголосно винесено рішення про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Інструкція не містить норм, які б передбачали занесення висновків, що зазначені в протоколі атестаційної комісії, до атестаційного листа поліцейського в цей же день співбесіди з ним.

Таким чином, рішення комісії прийнято виходячи з низького рівня теоретичних знань позивача та рівня мотивації.

Також зазначено, що, враховуючи, що рішення комісії є законним та обґрунтованим, наказ про звільнення позивача, прийнятий на підстав рішення комісіє, також є законним та скасуванню не підлягає, а, отже, позивач не підлягає поновленню на посаді та не може претендувати на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Крім цього, посада, на якій перебував позивач, скорочена.

В матеріалах справи містяться письмові заперечення відповідача аналогічного змісту (а.с. 86-97, 128-133, 153-158, 197-202 том 1, 25-26 том 2).

Представник другого відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи атестаційна комісія повідомлялась судом належним чином. Причини неявки представника комісії суду не повідомлені.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 1 березня 2012 року по 6 листопада 2015 року; з 7 листопада 2015 року перебував на службі в органах Національної поліції на посаді поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, останнє присвоєне спеціальне звання старший сержант поліції. (а.с. 12, 19, 25-26, 123-124 том 1). Зареєстрований як внутрішньо переміщена особа в м. Курахове (а.с. 28 том 1). Має на утриманні малолітню (ІНФОРМАЦІЯ_2, а.с. 30 том 1) дитину та дружину-інваліда третьої групи (а.с. 31 том 1).

У період з 28 жовтня по 26 листопада 2016 року на підставі наказу ГУНП області від 28 жовтня 2016 року № 1776 перебував у відрядженні у м. Світлодарську Донецької області (а.с. 29 том 1).

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 26 листопада 2016 року № 1945 «Про призначення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенню на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890 вирішено призначити з 5 грудня 2016 року атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області; відділу комунікацій ГУНП доручено розмістити на офіційному веб-сайті ГУНП оголошення про набір до атестаційних комісій, поточної інформації для поліцейських про проведення атестування, в тому числі про час та місце проведення тестування та співбесід з атестаційними комісіями. Також зазначеним наказом, крім іншого, доручено керівникам структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області скласти атестаційні листи на підлеглих, які направляються на атестування, скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, та подати ці списки до УКЗ ГУНП у строк до 30 листопада 2016 року; забезпечити вчасне доведення до відома поліцейських інформації про час та місце проведення засідань атестаційної комісії та забезпечити їх прибуття у разі необхідності (а.с. 23-24 том 1).

На виконання цього наказу до ГУНП подані відповідні списки, де позивач включений як такий, що підлягає звільненню.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 листопада 2016 року № 1949 «Про організацію атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області» затверджено списки поліцейських структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Донецькій області, які підлягають атестуванню (а.с. 119, 122, 137-138, 206-207 том 1). Як вбачається з матеріалів справи, позивач був включений до списку осіб, поліцейських батальйону ДПС ГУНП в Донецькій області, які займаній посаді не відповідають та підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Доказів ознайомлення позивача з наказом, яким його включено до зазначеного списку, суду не надано.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 2 грудня 2016 року № 1984 «Про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Донецькій області та його територіальних органів» з метою забезпечення проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області створено атестаційні комісії ГУНП в Донецькій області, в тому числі комісії № 1, яка проводила атестування позивача, та затверджений їх персональний склад (а.с. 21-22, 208-209 том 1), який, за поясненням представника першого відповідача, у той же день, 2 грудня 2016 року був погоджений з т.в.о. голови Національної поліції України полковником поліції ОСОБА_8

Доказів на підтвердження погодження суду не надано.

Протоколом від 5 грудня 2016 року № 1 Атестаційною комісією затверджено склад робочої групи для проведення тестування поліцейських в Краматорському ВП ГУНП в Донецькій області (а.с. 191-192 том 1).

Як вбачається з інформаційної довідки, підписаної начальником УКЗ ГУНП в Донецькій області підполковником поліції ОСОБА_9 та переданої до атестаційної комісії, позивач за час служби до дисциплінарної відповідальності притягувався два рази, має діюче дисциплінарне стягнення догану, застосовану до нього у звязку із неналежним виконанням функціональних обовязків при попередженні та розкритті злочинів, контролю за дотриманням учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів діючих у сфері безпеки дорожнього руху; заохочувався 5 разів, підсумкові заліки не здавав у звязку із відрядженням (а.с. 103, 141 том 1).

Відповідно до протоколу Атестаційної комісії № 1 від 5 грудня 2016 року визначено склад робочої групи (а.с. 191-192 том 1, 11 том 2).

Відповідно до атестаційного листа, складеного та підписаного начальником УПД ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_5 позивач за час служби в Національній поліції на займаній посаді зарекомендував себе посередньо; до виконання службових обовязкові ставиться посередньо; у діяльності не завжди дотримується вимог нормативно-правових документів, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ та поліції; рівень професійної підготовки та особисті здібності не дозволяють йому успішно виконувати покладені на нього обовязки; ініціативу не проявляє; працює менш своїх можливостей; здатний працювати краще; практично не націлює свою роботу на профілактику аварійності; за період перебування на займаній посаді при нагляді за дорожнім рухом ним виявлено лише 28 порушень ПДР, з яких: 2 керування транспортними засобами у стані спяніння, 1 оформлення ДТП; за неналежне виконання службових обовязків щодо участі у попередженні та розкритті злочинів наказом ГУНП в області від 17 листопада 2016 року № 1883 позивачу оголошено догану; у вирішенні службових питань не є принциповим. Висновок: займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 14, 99, 117-118, 139, 241-242 том 1).

Як встановлено під час розгляду справи 9 грудня 2016 року було проведено тестування позивача; з атестаційного листа та відомості тестування № 4 вбачається, що ОСОБА_1 здобуто по 26 балів за результатом тестування за загальні здібності та за знання законодавства, всього 52 бала (а.с. 179-181, 210-212 том 1); відповідно до відмітки на атестаційному листі з результатами тестування позивач ознайомлений 21 грудня 2016 року (а.с. 99 том 1).

19 грудня 2016 року атестаційною комісією проведена співбесіда з позивачем.

Як вбачається із протоколу № 19 від 19 грудня 2016 року, членами атестаційної комісії № ГУНП в Донецькій області під час проведення атестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, а саме: декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. За результатом розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення проведено голосування та вирішено (4 голосами з 4-х) вважати позивача таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Як зазначено у протоколі у звязку із низьким результатом тестування, незадовільним знанням законодавчої та нормативної бази, змістом атестаційного листа (а.с. 15, 126, 140, 239 том 1).

Відповідно до записів, внесених до атестаційного листа (а.с. 99 том 1) з результатом атестування (з висновком атестаційної комісії), відповідно до якого позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, позивач також ознайомлений 21 грудня 2016 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 5 січня 2017 року № 12 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області звільнено зі служби в поліції з 5 січня 2017 року за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію»; підстава рішення атестаційної комісії. Вислуга років на 5 січня 2017 року у календарному обчисленні складає 23 роки 10 місяців 4 дні (а.с. 20, 195 том 1, 12 том 2).

5 січня 2017 року позивачем отримано дублікат трудової книжки (а.с. 17 том 1, 15 том 2).

Не погодившись зі звільненням із займаній посади позивач 28 січня 2017 року (а.с. 63 том 1) звернувся до суду з даним позовом (а.с. 3-8 том 1).

Приймаючи рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі з боку органів державної влади.

Як вбачається із преамбули Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України «Про Національну поліцію», Закон № 580-VIII), який набрав чинності з 7 листопада 2015 року, цей закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ст. 3 зазначеного закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність проводиться атестування поліцейських, яке згідно ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VIII проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Відповідно до п.п. 3, 4, 8 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), неупереджено; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); - суд має право і зобовязаний перевірити обґрунтованість спірного рішення, в даному випадку наказу про звільнення позивача.

Беручи до уваги, що спірний наказ був прийнятий на підставі рішення (висновків) атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, яке для першого відповідача в силу приписів п. 28 розділу ІV Інструкції № 1465 було безумовною підставою для прийняття рішення (наказу) про звільнення позивача, суд вважає за необхідне перевірити дотримання атестаційною комісією передбаченої законодавством процедури проведення атестування позивача та обґрунтованість рішення атестаційної комісії.

Це узгоджується з передбаченим п. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі «Обермейєр проти Австрії» (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі «Гранд Стівенс проти Італії» (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)). Відповідно до правовою позиції Європейського суду з прав людини щодо судового контролю за дискреційними адміністративними актами за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак, все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх обєктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» (CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS) та інші).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 11.

Частиною 2 ст. 57 Закону № 580-VIII встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно ч. 4 цієї ж статті рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Проаналізувавши наведені вище приписи суд дійшов висновку, що у рішенні керівника поліції (наказі) про проведення атестування повинно бути зазначено імя поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню та підстава атестування (з перелічених у ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII) щодо кожного з них. Крім цього, наявність підстав для атестування повинна мати місце до рішення про призначення атестування.

Як встановлено судом, підставою для призначення атестування позивача був Наказ ГУНП в Донецькій області від 26 листопада 2016 року № 1945 «Про призначення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій області», та наступне включення ОСОБА_1 його прямим керівником до списку поліцейських Краматорського МВ, які займаній посаді не відповідають та підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, який, в свою чергу був складений на виконання Наказу № 1945. При цьому у наказі ГУНП № 1945 відсутні посилання на наявність підстав для проведення атестування (в тому числі відсутні посилання на наявність таких підстав щодо позивача) як зазначено у преамбулі цього наказу проведення атестування призначено з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності займаним посадам та п е р с п е к т и в їхньої службової карєри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду або звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 23-24 том 1).

Таким чином, всупереч приписам ст. 57 Закону № 580-VIII прийняття наказу № 1945 про проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Донецькій передувало у часі прийняттю прямим керівником позивача рішення щодо необхідності розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Згідно ч. 5 ст. 57 Закону № 580-VIII порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890, затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, Інструкція № 1465).

Як вбачається з п. 1 цієї Інструкції вона визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Випадки проведення атестування, визначені в п. 3 розділу І Інструкції № 1465, є аналогічними за своїм змістом тим, що зазначені у ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII.

Так, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймають, в тому числі, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами.

Як встановлено судом, накази № 1945 та № 1949, якими призначене проведення атестування поліцейських Донецької області та врегульовано організацію його проведення, підписані начальником ГУНП в Донецькій області, тобто, керівником органу поліції, який призначав позивача на посаду, що відповідає приписам ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII та п. 3 розділу І Інструкції № 1465.

Згідно п. 5 розділу І Інструкції № 1465 атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Судом встановлено, що на виконання п. 5 розділу І Інструкції № 1465 Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 2 грудня 2016 року № 1984 «Про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Донецькій області та його територіальних органів» відповідно до п. 5 розділу І Інструкції № 1465 було створено атестаційні комісії ГУНП в Донецькій області, в тому числі і комісія № 1, яка проводила атестування позивача.

Як вже зазначалось судом, наказом ГУНП області від 26 листопада 2016 року № 1945 було доручено керівникам структурних підрозділів, відділів (відділень) поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області скласти атестаційні листи на підлеглих, які направляються на атестування, скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, та подати ці списки до УКЗ ГУНП у строк до 30 листопада 2016 року.

На виконання цього наказу начальником УПД ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_5 був складений список осіб, які підлягають атестуванню, в тому числі і список поліцейських, які займаній посаді не відповідають та підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, куди був включений позивач.

Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 28 листопада 2016 року № 1949 списки поліцейських, які підлягають атестуванню, були затверджені; в тому числі і список осіб, які займаній посаді не відповідають та підлягають звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, до якого був включений позивач (а.с. 119, 122, 137-138, 206-207 том 1).

За поясненням представника першого відповідача на виконання пп. 5 п. 1 розділу ІV Інструкції № 1465 на сайті ГУНП області було розміщено оголошення про проведення атестування заздалегідь, але після спливу певного строку оголошення з сайту було знято; точної дати опублікування представником не повідомлено, доказів такого розміщення суду не надано.

Відповідно до п. 3 розділу ІV Інструкції № 1465 перед проведенням атестування безпосередні керівники поліцейських складають на поліцейських, що включені до таких списків, атестаційні листи, а прямі керівники поліцейських, що мають пройти атестування (п. 9 розділу ІV Інструкції № 1465), повинні розглянути зміст атестаційного листа, зобовязані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, зясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Після розгляду та внесення одного з наведених вище висновків атестаційний лист прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як пояснила представник ГУНП, атестаційний лист на позивача, який був переданий до атестаційної комісії, був складений прямим начальником позивача начальником УПД ГУНП в Донецькій області полковником поліції ОСОБА_5, так як на той момент безпосередній керівник ОСОБА_1 командир взводу № 3 ОСОБА_10 в Донецькій області майор поліції ОСОБА_6 був відсторонений від посади у звязку із порушенням кримінального провадження щодо деяких працівників.

Доказів на підтвердження такого відсторонення суду не надано.

Згідно абз. 1 п. 10 розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського.

Порядок проведення тестування поліцейських врегульований розділом V Інструкції № 1465.

Відповідно до п. 1 розділу V Інструкції № 1465 тестування проводиться з метою обєктивного і неупередженого зясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обовязки на посадах в апараті Національної поліції України чи органах поліції.

Згідно п.п. 6-7 розділу V Інструкції № 1465 оголошення про проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції; в оголошенні про проведення тестування зазначаються такі відомості: 1) персональний склад осіб, які мають проходити тестування; 2) дата, час та місце проведення тестування; 3) перелік законів та нормативно-правових актів, які є предметом питань, винесених на тестування; 4) вимоги, які визначено цим розділом.

Суд зазначає, що доказів на підтвердження опублікування на сайті ГУНП оголошення про проведення тестування із зазначенням дати такого проведення та персонального переліку осіб, які мали проходити тестування, - суду не надано. При цьому суду надані докази розміщення на сайті ГУНП переліку тестових завдань (а.с. 193).

Також суд зазначає, що пунктом 9 розділу V Інструкції № 1465 передбачено обовязкове завчасне інформування поліцейських, що мають пройти тестування, про дату, час та місце проведення тестування - особисто чи за допомогою засобів звязку (електронної пошти, телефону або оголошенням на веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу Національної поліції).

Судом встановлено, що позивача про призначене тестування було повідомлено у телефонному режимі за день до його проведення, що, на думку суду, не може вважатись завчасним повідомленням.

Відповідно до п. 8 розділу V Інструкції № 1465 тестові завдання розробляються МВС, Національною поліцією України, їх територіальними органами (закладами, установами), навчальними закладами, міжнародними організаціями та представниками проектів міжнародної технічної допомоги.

Відповідно до пояснень представника першого відповідача перелік тестових завдань був розроблений МВС України та переданий до робочих груп, які проводили тестування. При цьому документ, який містить повний перелік тестових завдань, суду не наданий у звязку із тим (за поясненням представника), що вказаний перелік не надходив до ГУНП.

Суд зауважує, що пунктом 2 розділу І вказаної Інструкції встановлено, що керівники <органів поліції> всіх рівнів зобовязані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та обєктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються. Покладення на керівників управлінь поліції обовязку забезпечити належне атестування поліцейських, а також передбачений порядок створення атестаційних комісій саме керівниками відповідних органів Національної поліції (якими, в свою чергу, створюються робочі групи для проведення тестування), свідчить про можливість та обовязок бути ознайомленими з переліком тестових завдань, що передані для проведення тестування. Зазначене підтверджується і фактичним розміщенням на офіційному сайті ГУНП області 3 грудня 2016 року переліку тестових завдань для поліцейських (а.с. 193).

Згідно п. 12 розділу V Інструкції № 1465 тестування має здійснюватись із використанням компютерної техніки, що має забезпечувати складання (створення) унікального набору тестових завдань для кожного з поліцейських, який складається із запитань та ситуативних задач (пп. 2 п. 15 розділу V Інструкції № 1465).

Всупереч зазначеному проведення тестування групи поліцейських, до якої входив позивач, відбувалось без використання такої техніки.

Як пояснила представник першого відповідача, зазначене було викликане обмеженим терміном проведення атестування, триванням на території області антитерористичної операції, з метою виключення направлення значної кількості поліцейських Донецької області до м. Києва в умовах посиленого несення служби на території області, про що зазначила голова (на той час) Національної поліції України ОСОБА_11 на брифінгу наприкінці 2016 року.

Також представник ГУНП зазначила, що із наданого переліку тестових завдань було сформоване певне число варіантів тестових завдань, які в роздрукованому вигляді надавались робочим групам атестаційних комісій, які у свою чергу варіанти тестових завдань із бланком для внесення відповідей розкладались в приміщенні для тестування по одному на кожен стіл. При цьому, поліцейські, які проходили тестування, займали місце за будь-яким столом на власний розсуд, що забезпечувало будь-яке втручання членів робочої групи в процес обрання певних тестових завдань для певного поліцейського.

Суд погоджується із представником відповідача, що атестаційною комісією в особі її робочої групи у звязку із відсутністю компютерів для проведення тестування були прийняті заходи щодо максимального дотримання приписів щодо випадковості обрання тестових завдань для поліцейських, але зазначає, що Інструкцією № 1465 не передбачено можливості проведення тестування без застосування компютерів (в тому числі і для поліцейських, які працюють у зоні АТО). На думку суду, не передбачення будь-яких виключень з порядку проведення тестування, зокрема, виключень щодо порядку проведення тестування на компютерах, обумовлено тим, що такі виключення нівелювали б вимоги підпункту 2 п. 15 та підпункту 3 п. 16 розділу V Інструкції № 1465, в якому зазначено, що для проходження поліцейськими професійного тесту на визначення рівня знань чинного законодавства та на загальні здібності та навички кожному поліцейському електронна система тестування генерує унікальний набір тестових завдань, який складається із запитань та ситуативних задач (професійний тест), та унікальний набір тестових завдань (на загальні здібності та навички). Крім цього невиконання цієї процедури робить неможливим і дотримання приписів п. 17 розділу V Інструкції № 1465, відповідно до яких результати професійного тесту та тестування на загальні здібності та навички фіксуються у відомості про результати тестування і з а с в і д ч у ю т ь с я підписом поліцейського, так як з цього змісту витікає, що результати тесту повинні предявлятись поліцейському відразу після проведення тестування.

Так, всупереч п. 17, пп. 4 п. 15 та пп. 5 п. 16 розділу V Інструкції № 1465, зафіксований у відповідній відомості, складеної посадовими особами МВС України (а.с. 179-181, 210-212 том 1) результат тестування позивача не засвідчений підписом останнього.

Згідно п. 20 цього ж розділу відомості з результатами тестування передаються до відповідної атестаційної комісії (передання їх до МВС для підрахунку результатів Інструкцією № 1465 не передбачено).

Як вже зазначалось судом, бланк з варіантом завдань для ОСОБА_1 та бланк з відповідями позивача для огляду суду не наданий.

У відомості, в якій зафіксований результат тестування ОСОБА_1 (з яким останній не згоден), зазначено, що останній набрав 26 балів за загальні здібності та навички, та 26 балів за знання законодавства, всього 52 бала (а.с. 179-181, 210-212 том 1).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідачем порушені вимоги законодавства щодо належного проведення, фіксування (оформлення) результатів тестування, як наслідок, суд позбавлений можливості перевірити чи дійсно поставлені позивачу під час тестування питання та завдання відповідали вимогам, передбаченим Інструкцією № 1465, та чи обєктивно оцінені результати тестування ОСОБА_1

Як вбачається з атестаційного листа (а.с. 14, 99, 118, 139, 242 том 1) з результатом свого тестування позивач ознайомився 21 грудня 2016 року.

Судом встановлено, що під час атестування позивача крім проведення тестування членами атестаційної комісії з ним також було проведено співбесіду, можливість проведення якої передбачена розділом ІV Інструкції № 1465.

Разом із цим суд зазначає, що відповідно до п. 12 зазначеного розділу проведення співбесіди може мати місце у випадку прийняття атестаційною комісією такого рішення.

Згідно п. 20 розділу ІV Інструкції № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом.

Суд зазначає, що рішення (протоколу) атестаційної комісії про необхідність проведення з ОСОБА_12 співбесіди суду не надано.

Крім цього, підпунктом 7 п. 1 розділу ІІІ Інструкції № 1465 передбачено розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України або відповідного органу поліції інформації про запрошення поліцейського, що проходить атестування, на співбесіду.

Доказів опублікування такого оголошення суду також не надано.

При вирішенні чи є висновок атестаційної комісії щодо невідповідності позивача займаній посаді належним чином обґрунтованим та таким, що прийнятий із дотриманням передбаченої законодавством процедури, суд зазначає таке.

Відповідно до додатку № 1 до протоколу № 17 засідання Атестаційної комісії № 1 ГУНП в Донецькій області від 19 грудня 2016 року членами атестаційної комісії в ході співбесіди із ОСОБА_1 були поставлені питання, які за висновком комісії, стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації атестуємої особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції (а.с. 16, 140, 240 том 1).

Разом із цим суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 розділу І Інструкції № 1465 атестування поліцейських проводиться з метою, зокрема, визначення відповідності поліцейського з а й м а н і й п о с а д і.

Згідно абзаців 2 та 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року № 4312-VI, який є загальним у сфері регулювання відносин з атестування працівників та в частинах, що не суперечить положенням Закону України «Про Національну поліцію» поширюється на відносини з атестування поліцейських, атестація працівників - процедура оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і п о с а д о в и м обовязкам, проведення оцінки їх професійного рівня; підтвердження кваліфікації працівників - процедура визначення відповідності професійних знань, умінь і навичок працівників установленим законодавством вимогам і п о с а д о в и м обовязкам, проведення оцінки їх професійного рівня шляхом атестації.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону № 4312-VI не допускається проведення оцінки професійного рівня та кваліфікації працівника за ознаками, що безпосередньо не повязані з виконуваною роботою.

Інструкцією № 1465 не деталізована процедура проведення співбесіди. Разом із цим, враховуючи, що відповідно до п. 1 розділу V Інструкції № 1465 тестові завдання розробляються із метою зясування спроможності поліцейських за своїми професійними та особистими якостями виконувати службові обовязки на посадах в апараті Національної поліції чи органах поліції (тобто, загальні обовязки поліцейських), беручи до уваги мету атестування, визначену ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» та п. 1 розділу І Інструкції № 1465, а саме - визначення відповідності поліцейського з а й м а н і й п о с а д і, суд дійшов висновку, що питання, які мають ставитись поліцейському на співбесіді, повинні прямо або опосередковано стосуватись функціональних обовязків кожного атестуємого поліцейського.

Станом на час прийняття судового рішення посадової інструкції з переліком посадових (функціональних) обовязків позивача на посаді поліцейського батальйону патрульно-постової служби ГУНП в Донецькій області суду не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 60 цього з Закону проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 10 Положення Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, яке в силу п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII регулює питання проходження служби поліцейськими, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами <…>.

Враховуючи відсутність у Законі України «Про Національну поліцію» та Положенні № 114 приписів, якими врегульовано оформлення посадових обовязків поліцейських, суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку норми Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, якими врегульоване це питання.

Статтею 29 КЗпП закріплений обовязок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце. До початку роботи <…> уповноважений орган зобовязаний, крім іншого, розяснити працівникові його права і обовязки та проінформувати під розписку про умови праці.

Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 року № 336, зокрема, пунктом 6, передбачена необхідність розроблення та затвердження посадових інструкцій керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців. При цьому, цей Довідник є нормативним документом, обовязковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Посадова (робоча) інструкція локальний нормативний документ, який регламентує основні завдання, обовязки, права, знання, відповідальність, кваліфікаційні вимоги та відносини за професією (посадою) працівника на підприємстві. Крім того, вона є первинним документом, який має юридичну силу та всіляко сприяє правовому захисту на підприємстві. Посадові інструкції доповнюють з-поміж усього іншого нормативно-правову базу трудової діяльності підприємства, забезпечують обєктивність під час добору кадрів, проведення атестації робочих місць, допомагають коригувати розподіл завдань між працівниками та координують діяльність щодо їх заохочення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових (робочих) обовязків, сприяють чіткому та соціально справедливому визначенню диференціації оплати праці.

Обовязкова наявність посадової інструкції передбачена і ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Також суд зазначає, що як вбачається з переліку запитань, які ставились ОСОБА_1 під час співбесіди, із 10-ти запитань, які ставились позивачу, лише 4-те та 10-те стосувались його безпосередньої роботи (запитання щодо причин зупинки транспортного засобу та профілактики ДТП); 5-те та 6-те запитання стосувались загальних знань поліцейського законодавства про поліцію, 8-ме знань кримінального кодексу (види злочинів за тяжкістю); 7-ме та 9-те загальні знання (географія); 2-ге та 3-тє статистичні відомості, а перше запитання взагалі не стосувалось перевірки знань позивача предметом запитання було зясування причин накладеного на позивача дисциплінарного стягнення (а.с. 240 том 1).

Суд зауважує, що згідно п.п. 1 п. 16 розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати повноту виконання останнім функціональних обовязків (посадових інструкцій).

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги приписи ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» та п. 1 розділу І Інструкції № 1465, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення щодо можливості перебування позивача на займаній посаді атестаційною комісією не було враховано повноту та якість виконання останнім його функціональних обовязків (посадових інструкцій).

Відповідно до пп. 2 п. 16 розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати також й такий критерій як показники службової діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколу атестаційної комісії, зазначений критерій при складанні висновку щодо позивача не був врахований інформація про дослідження і врахування показників позивача на посаді поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області відсутня. Докази на підтвердження наявності запитів комісії щодо отримання такої інформації суду також не надані.

Згідно до пп. 6 п. 16 розділу ІV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати також наявність дисциплінарних стягнень.

Як встановлено судом на підставі пояснень представника ГУНП та матеріалів справи при прийнятті відповідного рішення членами комісії було враховано застосування до позивача дисциплінарного стягнення догани (наказ від 17 листопада 2016 року № 1883, а.с. 235-238 том 1); у висновку атестаційної комісії посилання на застосування дисциплінарного стягнення відсутні.

Суд зазначає, що даний вказаний наказ станом на час розгляду даної справи не правомірним не визнавався та не скасовувався.

Разом із цим, як встановлено в судовому засіданні зазначений наказ всупереч передбаченому у п. 10 цього наказу обовязку ознайомлення з ним осіб, притягнутих до дисциплінарної відповідальності, під підпис, станом на час розгляду даної справи позивачу для ознайомлення наданий не був.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне дослідити підстави прийняття спірного наказу.

Як вбачається з цього наказу та висновку службового розслідування (а.с. 217-233 том 1), дисциплінарне стягнення застосовано до позивача за низькі показники у роботі (а.с. 226 том 1).

При цьому передумовою проведення службового розслідування та, відповідно, прийняття зазначеного наказу, було проведення керівництвом ГУНП наради керівництва УПД ГУНП в Донецькій області 26 жовтня 2016 року, на якій було визнано незадовільним стан роботи окремих підрозділів превентивної діяльності по лінії забезпечення безпеки дорожнього руху за 9 місяців 2016 року та вирішено провести службове розслідування відносно працівників територіальних підрозділів поліції, які за результатами 9 місяців 2016 року неналежним чином проводили роботу з організації безпеки дорожнього руху (а.с. 213-214, 216 том 1).

Разом із цим суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається із відомості щодо аналізу роботи взводу БДПС м. Курахове ГУНП в Донецькій області за 9 місяців 2016 року останній за 9 місяців 2016 року особисто припинив 39 порушень ПДР, у т.ч. за керування т.з. у нетверезому стані 2, порушень правил проїзду перехресть 1, порушень правил проїзду пішохідних переходів 28, протоколи по лінії АТІ 0, протоколи по лінії ОДР 0, порушень ПДР працівниками ОВС 0, порушень представниками ЗСУ 0, інші 8; участь у розкритті злочинів: всього 2, в т.ч. транспортні засоби у розшуку 2. При цьому, у відомості зазначено, що за вказаний час позивач відпрацював лише 119 постозмін, 151 день перебував на лікарняному (а.с. 215 том 1).

Позивач, будучи не згодним із наведеними даними, надав суду копію звіту щодо роботи особового складу підрозділу взводу БДПС м. Курахове ГУНП в Донецькій області за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, підписану т.в.о. командира взводу ОСОБА_13 в Донецькій області майором поліції ОСОБА_6 (а.с. 34-35 том 1), а також копії виписок з медичних карток стаціонарного хворого (позивача) за 2016 рік (а.с. 30-33 том 2), з яких вбачається, що позивач протягом 2016 року перебував на лікарняному 144 дня. При цьому у звіті зазначено, що ОСОБА_1 за 2016 рік особисто припинив 130 порушень ПДР, у т.ч. за керування т.з. у нетверезому стані 8, порушень правил проїзду перехресть 1, порушень правил проїзду пішохідних переходів 24, інші 97; участь у розкритті злочинів: всього 4, в т.ч. транспортні засоби у розшуку 2, наркотики 1, інші 1.

Також позивач пояснив, що тривалість його перебування на лікарняному була спричинена отриманою травмою під час виконання його професійних обовязків, так як була отримана під час переслідування правопорушника.

Представник першого відповідача проти факту отримання позивачем травми під час виконання службових обовязків не заперечувала.

Таким чином суд дійшов висновку, що членами комісії всупереч приписам п. 1 Інструкції № 1465 (в частині глибокого та всебічного дослідження та визначення відповідності займаній посаді) не було надано належної оцінки і з приводу застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

При цьому комісія мала обовязок дослідити всі обставини, передбачені п. 16 розділу ІV Інструкції № 1465, витребувати за для такого зясування всі необхідні матеріали (абз. 3 п. 11 розділу ІV Інструкції № 1465) та дослідити їх (п. 11 розділу ІV Інструкції № 1465).

Як вбачається з протоколу від 19 грудня 2016 року (а.с. 15, 126, 140, 239 том 1) атестаційною комісією при розгляді питання щодо атестування позивача було враховано, крім іншого, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел.

Суд з цього приводу зазначає, що будь-якої оцінки вказаним документам та інформації з відкритих джерел у висновку не наведено, як взагалі не наведено яка саме інформація з відкритих джерел була врахована. За висновком суду зазначене додатково свідчить про недостатню (неповну) обґрунтованість цього висновку.

Крім цього, у даному висновку зазначено, що позивач підлягає звільненню так як «у звязку із низьким результатом тестування, незадовільними знаннями законодавчої бази, змістом атестованого листа».

Відповідно до матеріалів справи позивач за результатом проходження тестування (навіть за умови належної оцінки цих результатів) набрав більш, ніж мінімально допустима п. 1 розділу ІV Інструкції № 1465 кількість балів при мінімальній кількості 50 (25 та 25) балів позивач набрав 52 балів (26 та 26).

Тобто, рівень знань позивача законодавчої бази є задовільним у розумінні Інструкції № 1465, так оцінений кількістю балів, більш ніж передбачений мінімум.

Щодо «змісту атестаційного листа» у висновку не конкретизоване (не обґрунтоване) що саме в цьому листі стало підставою для визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді (якщо низькі показники в роботі то чому комісією не було досліджено належним чином дійсну кількість виявлених ДТП та злочинів та не зясоване причини таких показників; якщо зазначення у листі про опосередкованість виконання ОСОБА_1 своїх службових обовязків та недостатнього рівня професійної підготовки то не досліджено в чому саме полягає така опосередкованість та недостатній рівень та т.і.).

Крім цього, згідно інформаційної довідки (а.с. 103, 141 том 1) позивач за час служби заохочувався 5 разів.

Оцінка зазначеному при прийнятті висновку щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді атестаційною комісією надана не була (відсутні посилання на неврахування при прийнятті висновку заохочень позивача).

Суд вважає за необхідне зазначити, що взагалі процедура співбесіди як одного з етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з метою забезпечення того, щоб і особа, яка проходить співбесіду, і керівники органів поліції, які реалізують її результати, і суд, перевіряючи законність проведеного атестування, мали можливість зясувати всі фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення. Так як негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення повинно бути максимально мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, які мали вплив на його прийняття.

Досліджений судом висновок не є мотивованим в належному обсязі, а тому є необґрунтованим.

Згідно п. 25 розділу ІV Інструкції № 1465 поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис.

Як вбачається з атестаційного листа позивач ознайомився в висновками атестаційної комісії 21 грудня 2016 року.

Суд зазначає, що згідно п. 5 розділу VІ Інструкції № 1465 поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості оскаржити рішення атестаційної комісії в апеляційному порядку, у звязку із чим звернувся до суду із позовом про оскарження висновку атестаційної комісії та наказу ГУНП про своє звільнення.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги висновок суду про те, що рішення висновок атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді за висновком суду є необґрунтованим, суд вважає, що висновок атестаційної комісії, оформлений протоколом від 19 грудня 2016 року, є таким, що прийнятий без повного дотримання передбаченої нормативно-правовими актами процедури - без врахування всіх обставин справи, без здійснення повного та всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів, що були надані, без дотримання принципу пропорційності, а тому є неправомірним.

Крім цього, рішення атестаційної комісії щодо звільнення позивача зі служби в поліції з підстав низького рівня знань законодавства та низьких показників в роботі не може вважатись обґрунтованим також і з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» комісія мала повноваження у разі прийняття висновку про невідповідність позивача займаній посаді або виконуваній роботі рекомендувати ГУНП перевести ОСОБА_1 за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Тобто, комісія мала право (та обовязок) після встановлення всіх обставин, які мали значення для прийняття правильного висновку щодо позивача, прийняти рішення (висновок) із дотриманням гарантій щодо його трудових прав в разі встановлення його невідповідності займаній посаді.

Беручи до уваги, що рішення (висновок) атестаційної комісії в силу п. 28 розділу ІV Інструкції № 1465 є безумовною підставою для прийняття роботодавцем (першим відповідачем) рішення про звільнення позивача з посади, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - визнати цей висновок неправомірним та скасувати його.

Враховуючи, що наказ ГУНП в Донецькій області від 5 січня 2017 року № 12 о/с в частині звільнення позивача з посади у звязку із невідповідністю займаній посаді за своєю суттю є формою виконання рішення атестаційної комісії, він також є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірним та скасування наказу № 12 о/с підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій ГУНП області щодо проведення атестації ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень (або його органом чи посадовими особами) є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення цих дій є процесом реалізації наданих законом суб'єкту владних повноважень функцій. Самі по собі дії щодо прийняття рішення про проведення атестування позивача не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи, щодо якої прийнято це рішення - правові наслідки для особи (позивача) мають самі акти індивідуальної дії - у даному випадку це рішення (наказ) про звільнення позивача із займаної посади та прийнятий атестаційною комісією висновок щодо невідповідності позивача займаній посаді (який є безумовною підставою для прийняття наказу про звільнення позивача).

Виходячи із завдань КАС України, як то - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що за висновком суду необхідним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є скасування спірних рішень, а вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо проведення атестації позивача - не підлягають задоволенню у зв`язку із тим, що обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог позивача про поновлення його на службі в поліції на посаді поліцейського батальйону патрульно-постової служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, суд зазначає таке.

Згідно ст. 60 Закону України «Про Національну поліцію» проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР

від 29 липня 1991 року № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.

Враховуючи приписи п. 24 Положення № 114, беручи до уваги, що позовні вимоги позивача в частині зобовязання відповідачів поновити його на посаді є похідними від позовних вимог про скасування наказу про звільнення, суд дійшов висновку про необхідність задоволення і цих позовних вимог.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно неможливості поновити позивача на посаді, з якої його було звільнено, у звязку із скорочення відповідно до наказу Національної поліції України від 29 листопада 2016 року № 1245 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області» цієї посади, оскільки скорочення певної посади в установі не виключає обовязку роботодавця відновити порушене право особи на працю поновлення на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

Стосовно вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовязків, але не більш як за один рік.

Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної полiцiї та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, поліцейським, звільненим зі служби в полiцiї, а потім поновленим на службі у звязку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Таким чином позивач має право на отримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Щодо визначення розміру грошових коштів, що підлягають стягненню на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. «з» та «л» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у випадках вимушеного прогулу; у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно абз. 3 п. 2 цього Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток та для виплати компенсації за невикористані відпустки) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно абз. 1, 3 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Позивач звільнений із займаної посади 10 березня 2017 року; протягом часу з 11 січня 2017 року по день розгляду даної справи позивач не працював та грошове забезпечення (заробітну плату) не отримував.

Як вбачається із довідки про доходи позивача від 21 лютого 2017 року (вих. № 364), наданої суду першим відповідачем, за останні два місяця служби, які передували звільненню позивача та за які позивачу було нараховане грошове забезпечення (листопад та грудень 2016 року) нараховано 19 461,47 грн (а.с. 104, 120 том 1).

Враховуючи, що загальне число робочих днів у листопаді та грудні 2016 року відповідно до листа ОСОБА_14 від 20 листопада 2015 року № 10846/0/14-15/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» складає 44 дня (22 робочих днів у листопаді та 22 робочих дня у грудні), середньомісячне число робочих днів за останні два календарних місяців, що передували звільненню та за які позивачу нараховувалось грошове забезпечення, складає 22 дня.

Середньоденне грошове забезпечення позивача за цей період складає: 442,31 грн (19 461,47 грн : 2 : 22 дня = 9 730,74 грн : 22 дня).

Період вимушеного прогулу позивача з 6 січня 2017 року (перший робочий день після звільнення) по 16 травня 2017 року (включно) з врахуванням ОСОБА_14 України від 5 серпня 2016 року № 11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" складає 87 (17 + 20+ 22+ 19 + 9) робочих днів.

Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 6 січня 2017 року по 16 травня 2017 першим відповідачем підлягає нарахуванню позивачу (з врахуванням податків, зборів та обовязкових платежів) 38 480,97 грн (442,31 грн * 87 робочих днів).

Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 9 730,74 грн (19 461,47 грн / 2) (підлягають негайному виконанню.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 98, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Донецькій області, оформлене протоколом від 19 грудня 2016 року № 17, щодо невідповідності займаній посаді старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 5 січня 2017 року № 12 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області, за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України Про національну поліцію на підставі висновку атестаційної комісії від 19 грудня 2016 року.

Поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 6 січня 2017 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 38 480 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 97 копійок (з врахуванням податків, зборів та обовязкових платежів).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивні частини проголошені у судовому засіданні в присутності позивача та його представника.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського батальйону дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Донецькій області та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 9 730,74 (девять тисяч сімсот тридцять) гривень 74 копійки підлягає негайному виконанню.

Повний текст постанови складений та підписаний 16 травня 2017 року.

Суддя Волгіна Н.П.