Постанова № 66546982, 11.05.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м.Житомир справа № 806/1005/16

категорія 8.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Мазур О.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа: ПАТ "Омега Банк" про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2014 року,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2014 № НОМЕР_1 Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, правонаступником якої є Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до положень ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Відтак, вважає, що відсотки, пеня, штраф за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням не є таким доходом.

Крім того, звертає увагу, що банком не було повідомлено його належним чином про анулювання боргу та необхідність сплати податку на прибуток як того вимагає п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначає, що позивача було належним чином повідомлено про необхідність сплати податку на прибуток як того вимагає п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи ПАТ "Омега Банк" в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, складено акт № 142/17-2/НОМЕР_2 від 03.03.2014, в якому зафіксовано порушення: п.49.18.4 ст.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік; пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.167.1 ст.167, пп.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік в сумі 47550,73 грн. (а.с.28-30).

На підставі результатів проведеної перевірки 17.04.2014 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 59608,43 грн., в т.ч.: 47550,74 грн. основного платежу та 12057,69 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.31).

Як вбачається із акту перевірки, підставою для проведення перевірки стали відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про отримання в 3 кварталі 2012 році доходу ОСОБА_1 від ПАТ "Омега Банк" у вигляді додаткового блага на суму 281006,70грн.

З метою визначення об'єкту оподаткування Житомирською ОДПІ направлено до ПАТ "Омега Банк" запит № 9782/10/1703 від 04.09.2013 про надання інформації щодо отримання платником податку ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага.

Згідно відповіді ПАТ "Омега Банк" №5783 від 17.09.2013, ПАТ"Сведбанк" (що є правонаступником ВАТ "Сведбанк" та "ТАС-Комерцбанк") повідомив ОСОБА_1 про анулювання боргу 30.07.2012 за кредитним договором №0501/0508/78-014 від 19.05.2008, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ "Сведбанк". В пункті 2 повідомлення зазначено, що сума анульованого боргу ОСОБА_1 за кредитом становить 281006,70 грн.

Таким чином, податковий орган вважає, що ОСОБА_1, отримавши дохід у вигляді додаткового блага, повинен був задекларувати його вартість в сумі 281006,70 грн. та сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 зазначеного Кодексу загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Згідно з абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПК України).

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 ПК встановлений як вичерпний і включає такі додаткові блага: вартість використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належить роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування; вартість майна та харчування, безоплатно отриманих платником податку; вартість безоплатно отриманих послуг домашнього обслуговуючого персоналу; сума грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що відшкодовуються за рахунок бюджету; сума безповоротної фінансової допомоги (крім сум процентів, умовно нарахованих на таку допомогу); сума боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності; вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально визначених для такого платника податку .

З визначення додаткових благ та видів додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, можна зробити висновок, що додаткове благо кваліфікується як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Стосовно анулювання (прощення) кредитором суми боргу, то приріст фінансових показників платника податку - боржника виникає за рахунок суми, взятої в борг. Сама по собі грошова сума, взята в борг, не збільшує доход, оскільки надається на умовах повернення. В разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, ця сума збільшує доход боржника, зокрема і його оподатковуваний доход як платника податку. Проценти як пасивні доходи згідно з пунктом "а" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 ст. 14 ПК включаються до оподатковуваного доходу.

Це, однак, не стосується заборгованості боржника за процентами, яка анульована (прощена) кредитором. Підтвердженням цього є норми пунктів "ґ" та "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 ст. 164 ПК. Зазначеними пунктами врегульовано відносини щодо оподаткування суми заборгованості платника податку перед кредитором за різних умов виникнення такої заборгованості: пунктом "ґ" - заборгованості, за якою минув строк позовної давності (згідно з абзацом шостим підпункту 14.1.257 пункту 14.1 ст. 14 ПК безповоротна фінансова допомога - це, в тому числі, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності), а пунктом "д" - заборгованість, за якою строк позовної давності не збіг. При цьому норма пункту "ґ" прямо вказує на те, що умовно нараховані проценти на суму безповоротної фінансової допомоги не є додатковим благом. Про однаковий підхід законодавця щодо визначення сутності додаткового блага у випадках, передбачених нормами пунктів "ґ" та "д", саме як грошової суми, наданої кредитором боржнику, свідчить і та обставина, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. № 71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року, пункт "д" підпункту 164.2.17 було змінено, а додаткове благо, на вартість якого збільшується оподатковуваний доход платника податку, визначено як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Отже, сума процентів, нарахована за користування кредитними коштами та списана (прощена) банком, не є додатковим благом, на вартість якого згідно із нормами ПК збільшується оподатковуваний доход (постанова ВАСУ від 01.03.2017 у справі №806/5020/15).

Як вбачається із листа ОСОБА_4" №921 від 05.09.2016 загальна сума анульованої (прощеної) заборгованості по кредитному договору №0501/0508/78-104 від 19.05.2008 становила 281006,70 грн. і складалась із суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 235792,14 грн. та процентів в розмірі 45214,56 грн. Додатково позичальникові було списано заборгованість по нарахованій пені в сумі 107722,94 грн. Одночасно в день укладення Договору про розірвання кредитного договору банк повідомив ОСОБА_1 про виникнення в нього обовязку відносно включення суми анульованого (списаного) боргу в розрахунок річного доходу за 2012 рік та необхідності самостійно сплатити податок з такого доходу, шляхом направлення листа-повідомлення №163 від 30.07.2012 засобами поштового зв'язку та врученням даного листа особисто ОСОБА_1 (а.с.90-91).

Зазначене повідомлення про анулювання боргу було надіслано 31.07.2012 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.161-164), чим спростовуються твердження позивача щодо неналежного повідомлення.

Крім того, на оригіналі зазначеного повідомлення міститься підпис позивача щодо його одержання (а.с.143).

Водночас, податковим органом при визначенні обєкта оподаткування було взято загальну суму анульованого (списаного) боргу - 281006,70 грн. без виключення із її складу процентів в розмірі 45214,56 грн., тоді як сума процентів, нарахована позивачу за користування кредитними коштами та списана (прощена) банком, не є додатковим благом, на вартість якого згідно із нормами ПК збільшується оподатковуваний доход.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суд не може собою підміняти податковий орган та самостійно визначати суму грошового зобов'язання, тоді як контролюючий орган не позбавлений можливості винести належне податкове повідомлення-рішення із врахуванням висновків даної постанови.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 № НОМЕР_1 винесено Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області без урахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0003201702 від 17.04.2014.

Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 596 (п'ятсот дев'яносто шість) грн. 08 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 17 травня 2017 р.