
Справа № 359/1849 /17
Провадження № 2-а/359/215/2017
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2017 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Вознюка С.М.
при секретарі Пугач Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
06.03.2017 року позивач звернулася до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом, якому просить визнати відмову Бориспільського обєднаного управління пенсійного фонду України Київської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 01 лютого 2017 року № 4388 - протиправною та зобовязати Бориспільське обєднане управління пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року та виплатити недоотриману суму пенсії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що при наявності 37 років 1 місяця 3-х днів загального стажу роботи, з яких 7 років 0 місяць 14 днів стаж роботи у важких і шкідливих умовах праці за професією лаборант хімічного аналізу на ВАТ «Радикал», 16.12.2016 року звернулась до територіального управління Пенсійного фонду з проханням призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, надавши при цьому повний пакет документів, який необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до встановленого порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії до територіального управління Пенсійного фонду України. Однак, не зважаючи на зазначене, відповідачем було прийнято рішення № 4388 від 01.02.2017 року про відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу роботи, оскільки позивач не маєте 10 років пільгового стажу, право на пенсію за віком набудете в 57 років. З даним рішенням відповідача позивач не може погодитись, та вважає його дії протиправними, оскільки згідно її трудової книжки, вона працювала на Ват «Радикал» та обіймала професію лаборанта хімічного аналізу, що передбачена діючим на сьогоднішній день Списком № 2, розділ XI (Химическое производство) підрозділ 2 (Вспомогательные работы), затвердженого ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року. Тобто до введення в дію ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV 9 липня 2003 року, прийнятого ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. № 3668-У1», яким безпосередньо передбачено поетапне збільшення пенсійного віку для жінок та до прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів в сфері пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII, відповідно до якого внесено зміни до статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788- XII «Про пенсійне забезпечення» та збільшено спеціальний вік для жінок, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 з 50 до 55 років. На момент призначення (13.06.1983 року) та на день звільнення з роботи позивача з ВАТ «Радикал» (26.06.1990 року) ще не був прийнятий ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV 9 липня 2003 року, а діяв єдиний Закон, яким визначались як загальні так і спеціальні підстави для призначення пенсії (на день прийняття на роботу діяв ЗУ «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15 травня 1990 року, а на день звільнення - ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ) та Список № 2, затверджений ОСОБА_2 Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, що передбачав професії, які остання обіймала.
Позивач та її представник в судове засідання не зявилися, у своїй письмовій заяві просили проводити розгляд справи без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не зявився. В письмових заперечення адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суддя дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 при наявності 37 років 1 місяця 3-х днів загального стажу роботи, з яких 7 років 0 місяць 14 днів стаж роботи у важких і шкідливих умовах праці за професією лаборант хімічного аналізу на ВАТ «Радикал» 16.12.2016 року звернулась до територіального управління Пенсійного фонду з проханням призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2, надавши при цьому повний пакет документів.: копію трудової книжки; оригінал довідки «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 81 від 26.12.2011 р. за підписом призначеного на той час керуючого санацією ОСОБА_3В; «Справка» № 306 від 21.04.1999 року, яка підтверджувала те, що заявник дійсно працювала на ВАТ «Радикал» в цехах і виробництві, передбаченому Списком №2; копію «Личной карточки» Т-2; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, який необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до встановленого порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії до територіального управління Пенсійного фонду України.
Відповідачем було прийнято рішення № 4388 від 01.02.2017 року про відмову в призначенні позивачу пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу роботи, а саме, оскільки остання не має 10 років пільгового стажу і право на пенсію за віком набуде в 57років.
Зі змісту трудової книжки позивача встановлено, що, остання з 13.06.1983 року працювала на Ват «Радикал» та обіймала професію лаборанта хімічного аналізу, що передбачена діючим на сьогоднішній день Списком № 2, розділ XI ( Химическое производство) підрозділ 2 (Вспомогательные работы), затвердженого ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, тобто до введення в дію ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV 9 липня 2003 року, прийнятого ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи » від 08.07.2011 р. № 3668-У1», яким безпосередньо передбачено поетапне збільшення пенсійного віку для жінок та до прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів в сфері пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII. відповідно до якого внесено зміни до статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788- XII «Про пенсійне забезпечення» та збільшено спеціальний вік для жінок, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 з 50 до 55 років.
Відповідно до абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Аналогічна норма викладена і в ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з якої слідує, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Так, на момент призначення (13.06.1983 року) та на день звільнення з роботи позивача з ВАТ «Радикал» (26.06.1990 року ) ще не був прийнятий ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV 9 липня 2003 року, а діяв єдиний Закон, яким визначались як загальні так і спеціальні підстави для призначення пенсії (на день прийняття на роботу діяв ЗУ «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15 травня 1990 року, а на день звільнення - ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ) та Список № 2, затверджений ОСОБА_2 Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року., що передбачав професії, які обіймала позивач.
Списки, затверджені даною постановою є чинними на даний час. Іншого законодавчого акту, який би змінював дані списки після проголошення незалежності України не приймалось. Таким чином, названа ОСОБА_2 є одним із актів, який прийнятий з приводу встановлення переліку посад та назв професій при призначенні пільгових пенсій.
Так, відповідно до статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15 травня 1990 року право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно статті 14 зазначеного вище Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним ОСОБА_2 Міністрів СРСР, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 13 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
На момент звернення позивача до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії її загальний стаж роботи становив 37 років 1 місяць 3 дні, що підтверджується даними трудової книжки, з яких 7 років 0 місяців 14 днів стажу роботи у важких і шкідливих умовах праці за Списком № 2 на ВАТ «Радикал», а тому і саме право на призначення пільгової пенсії виникло в останньої із досягненням 13 березня 2016 року 52-х річного віку (55 років - (7 років 0 місяців 14 днів/2)= 55 р. - 3 р.= 52 роки.
На теперішній час діє два Закони, які регулюють питання пенсійного забезпечення - Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до пункту «б» частини другої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто 60 років: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Таким чином, із прийняттям ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів в сфері пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII внесено зміни до статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», яким збільшено спеціальний вік для жінок , які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 з 50 до 55 років, що є звуженням прав позивача в розумінні Конституції України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 № 3477-1V встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.
Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, працюючи повний робочий день в важких і шкідливих умовах праці за Списком №2 на ВАТ «Радикал», мав законні сподівання отримання пенсії на пільгових умовах за наявності 37 років 1 місяць 3-х днів загального стажу, з них 7 років 0 місяців 14 днів за Списком №2, які ґрунтувалися на нормах статті 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15 травня 1990 року та ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, яка діяла на момент прийняття та перебування позивача на роботі в ВАТ «Радикал» на посадах лаборанта хімічного аналізу різних цехів, та які були звужені «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і скасовані ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів в сфері пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213- VIII.
Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В ч. 2 ст. 87 Закону № 1788-ХІ1 зазначено що, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
У цьому звязку, єдиним способом відновлення порушеного відповідачем права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року є - задоволення позовних вимог.
Сума судового збору підлягає стягненню з Бориспільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в межах асигнувань Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 69-72,158-164,184-186 КАС України,суд,-
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати відмову Бориспільського обєднаного управління пенсійного фонду України Київської області в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 01 лютого 2017 року № 4388 протиправною.
Зобовязати Бориспільське обєднане управління пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року та виплатити недоотриману суму пенсії.
Стягнути з Бориспільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08302, м. Бориспіль, вул. Головатого, 4, код ЄДРПОУ 37838060) в межах асигнувань Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
ОСОБА_2 може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду особами, які не були присутні при оголошенні постанови, а особи, які були присутні при оголошенні постанови протягом десяти днів з дня її проголошення.
ОСОБА_2 набирає законної сили після закінчення строку подання на апеляційне оскарження в разі якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги, постанова суду набирає законної сили після розгляду справи в суді апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови суду виготовлено 17.04.2017 року.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області ОСОБА_4
Судове рішення № 66543444, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 12.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/1849/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: