
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12810/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу від 09.08.2016 №543,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2015 по 26.08.2016; визнати протиправним та скасувати наказ від 09.08.2016 №543 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ від 09.08.2016 №543 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»; в інший частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Також, не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року в частині підстав для задоволення позову, а також скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 09 серпня 2016 керівником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2015 по 26.08.2016 тривалістю 5 робочих днів з 19 серпня 2016 року; рішення оформлено наказом від 09 серпня 2016 року №543.
Також, позивачу було направлено письмове повідомлення від 09.08.2016 №111/26-50-13-06-14 про підстави, предмет перевірки, період, за який проводиться перевірка, також зазначено про можливість надання всіх необхідних документів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, документів, що підтверджують дані податкових декларація за період з 14.09.2015 по 08.2016.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, письмове повідомлення про проведення перевірки він отримав 12 серпня 2016 року.
Позивач вважаючи протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та протиправним наказ від 09.08.2016 №543 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ про проведення перевірки є протиправним, оскільки пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» введено мораторій на проведення перевірок. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що обмеження стосовно проведення перевірок з 01 липня 2015 року не розповсюджується на перевірки платників єдиного податку другої і третьої групи, в той час як у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували віднесення позивача до певної групи платника єдиного податку.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, якими б був підтверджений факт проведення перевірки.
Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Статтею 79 ПК України передбачені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1). Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.2).
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Разом з тим, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, в якому у пункті 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:
- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;
- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Аналіз наведених норм свідчить, що перевірка, в тому числі позапланова невиїзна, суб'єкта господарювання, обсяг доходів якого за попередній календарний рік становить менше 20 мільйонів, здійснюється лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому, зазначені обмеження не розповсюджуються на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
В даному випадку, предметом перевірки згідно наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09 серпня 2016 року №543 є питання дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за певний період.
Тому, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на відсутність доказів щодо віднесення позивача до певної групи платника єдиного податку.
Як вбачається з податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 за 2015 рік загальна сума доходу за звітний період складає 990000,00 грн, тобто менше 20 мільйонів. Відповідачем в свою чергу не доведено наявності дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки позивача, його особистої заяви чи судового рішення щодо проведення такої перевірки, чи доказів, які підтверджували б її проведення згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09.08.2016 №543 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» є протиправним та підлягає скасуванню.
Переглядаючи постанову суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2015 по 26.08.2016, колегією суддів встановлено наступне.
Так, згідно наданих до апеляційної скарги матеріалів, контролюючим органом у період з 19.08.2016 по 26.08.2016 на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказу від 09.08.2016 №543/1306 та повідомлення від 09.08.2016 №111/26-50-13-06 проведено позапланову невиїзну перевірку підприємницької діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за період з 14.09.2015 по 26.08.2016; за наслідками перевірки складено акт від 02.09.2016 №281/1/26-50-13-06-НОМЕР_1.
При цьому, згідно заяви ОСОБА_2 від 17.08.2016 про отримання 15 серпня 2016 року наказу від 09 серпня 2016 року №543, останній повідомив контролюючий орган про звернення до адміністративного суду про його оскарження.
В подальшому, на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 18 жовтня 2016 року №0003931306, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з єдиного податку на 185625,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Проте, суд першої інстанції не з'ясував наявність акту, складеного за результатами проведеної на підставі спірного наказу про проведення перевірки, а також наявність податкового повідомлення - рішення, які свідчать про проведення контролюючим органом позапланової невиїзної перевірки в період дії мораторію на проведення перевірок.
Згідно частини другої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
В обґрунтування неможливості надання акту перевірки від 02.09.2016 №281/1/26-50-13-06-НОМЕР_1 та податкового повідомлення - рішення від 18 жовтня 2016 року №0003931306 під час розгляду справи судом першої інстанції позивач в апеляційній скарзі зазначає про отримання їх після винесення рішення.
Оскільки будь - які докази щодо отримання вказаного акту перевірки та податкового повідомлення - рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано, колегія суддів дійшла висновку про дослідження їх під час апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2015 по 26.08.2016.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 09 серпня 2016 року №543 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємницької діяльності фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2015 по 26.08.2016.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 12.05.2017)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Федотов І.В.
Губська Л.В.
Судове рішення № 66542863, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/12810/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: