Рішення № 66538047, 17.05.2017, Семенівський районний суд Чернігівської області

17.05.17

Справа № 744/1068/16-ц

Провадження № 2/744/6/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2017 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарях Казановській Ю. В., Шаповал Ю. В.,

за участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачів ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, через свого повноважного представника, адвоката ОСОБА_3, пред'явлено позов до відповідача, ОСОБА_4, згідно даних якого сторона позивача просить: 1). припинити право приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, компенсувавши останньому вартість цієї частки; 2). визнати за ОСОБА_1 право приватної спільної часткової власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1; 3). визнати за ОСОБА_2 право приватної спільної часткової власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено про те, що 27 січня 1990 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем. 01 грудня 2016 року рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем розірвано. З 14 вересня 1990 року позивач ОСОБА_1 та відповідач мають сина - позивача ОСОБА_2. 03 грудня 1998 року на підставі рішення виконавчого комітету Семенівської міської ради народних депутатів Чернігівської області № 155 від 26 листопада 1998 року позивачам та відповідачу було видане свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до вказаного свідоцтва, позивачі та відповідач є власниками зазначеної квартири, по 1/3 частці кожен. Свідоцтво про право власності зареєстроване у Новгород-Сіверському міжміському бюро технічної інвентаризації 27 березня 2000 року у реєстрову книгу № 2 за реєстраційним № 155. Квартира позивачів та відповідача складається з 1 кімнати житловою площею 16,10 м кв, кухні площею 7,10 м кв, коридору площею 4,70 м кв, вбудованої шафи (ніши) площею 0,50 м кв. Також квартира обладнана балконом 0,80 м кв. Загальна площа квартири складає 29,20 м кв. Позивач ОСОБА_1 майже постійно проживає у вказаній вище квартирі, іншого житла у неї немає. Позивач ОСОБА_2 постійно проживає у м. Чернігові у своїй квартирі, у нього також час від часу проживає ОСОБА_1. Відповідач у квартирі майже не проживає, тільки іноді з'являється взяти деякі речі. Коли позивач ОСОБА_1 та відповідач разом зустрічаються у спільній квартирі, то між ними завжди відбуваються сварки, спільно проживати вони, за доводами позивачів, не можуть. Загалом, з квітня 2016 року, сімейне життя позивача ОСОБА_1 з відповідачем погіршилося, стали виникати суперечки, з липня 2016 року вони перестали жити однією сім'єю. Позивач ОСОБА_2 також знаходиться з відповідачем у напружених відносинах, з ним не зустрічається та не спілкується через відношення останнього до ОСОБА_1. Через таку ситуацію позивачі, беручи до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові № 6-68цс14 від 02 липня 2014 року, вимушені звертатися до суду з позовом, аби припинити право відповідача на частку у спільній неподільній квартирі з одночасною компенсацією йому ринкової вартості частки відповідача.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю та пояснила про те, що вона переконана у правомірності вимог за позовом до ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов також підтримав повністю та пояснив про те, що позовні вимоги, на його погляд, є слушними.

Представник позивачів, адвокат ОСОБА_3, у судовому засіданні позов теж підтримав повністю та пояснив про те, що, він глибоко упевнений в тому, що твердження позивачів, викладені у позові, є цілком обґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що аргументи позивачів, на його думку, зовсім не підтверджуються доказами. Позивач ОСОБА_1 бажає помститися йому, позбавивши його житла, та викинути його на вулицю. Їй квартира зовсім не потрібна, у неї достатньо грошей для того, щоб придбати будь-яке житло. Натомість у нього іншого житла, придатного до проживання, окрім спірної квартири, немає. Через це припинення його права власності на частку квартири істотно ущемлятиме його права та інтереси.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за потрібне у задоволенні позову відмовити повністю за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

За змістом вказаної частини статті для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові № 6-81цс11 від 16 січня 2012 року.

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_4 з 1998 року постійно проживає в АДРЕСА_1 (копія ордеру на вселення на а.с. 40), квартира є єдиним придатним для проживання житлом для нього. Таким чином, припинення права власності ОСОБА_4 на належну йому частку в спільному майні завдасть істотної шкоди його інтересам.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у позивачів відсутні докази чинення їм відповідачем перешкод у користуванні квартирою, а тому доводи позивачів про те, що спільне володіння і користування майном є неможливим лише з огляду на те, що між сторонами склалися неприязні стосунки, є безпідставними.

Посилання у позові на правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові № 6-68цс14 від 02 липня 2014 року, не може бути само по собі підставою для задоволення цього позову, адже така правова позиція Верховного Суду України стосується припинення права власності на житло громадянки Російської Федерації, яка в Україні постійно не мешкає і використовує спірне житло тимчасово лише під час відпочинку влітку.

Під час розгляду справи в суді, з метою забезпечення позовних вимог про виплату відповідачу ОСОБА_4 компенсації за частку у спільному майні, позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на депозит суду були внесені грошові кошти в сумі по 8803 гривні 84 копійки кожним з позивачів (квитанції на а.с. 122), які підлягають поверненню обом позивачам, зважаючи на те, що позов задоволений бути не може.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні - відмовити повністю.

Повернути та видати після набрання рішенням суду законної сили ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), гроші в сумі 8803 (вісім тисяч вісімсот три) гривні 84 копійки, внесені нею на депозитний рахунок суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області; р/р отримувача: 35224190005960; код отримувача: 26295412, МФО отримувача: 820172) згідно квитанції № 0.0.759207773.1 (код квитанції 0855-5135-9624-1537) з датою оплати 05.05.2017 та датою валютування 10.05.2017 відділення «Семенівське» Чернігівського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Повернути та видати після набрання рішенням суду законної сили ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), гроші в сумі 8803 (вісім тисяч вісімсот три) гривні 84 копійки, внесені ним на депозитний рахунок суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області; р/р отримувача: 35224190005960; код отримувача: 26295412, МФО отримувача: 820172) згідно квитанції № 0.0.759209198.1 (код квитанції 0855-5143-1350-3133) з датою оплати 05.05.2017 та датою валютування 10.05.2017 відділення «Семенівське» Чернігівського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. І. Гнип