Ухвала суду № 66536588, 15.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Лапчевської О.Ф., Рубан С.М.

при секретарі П'ятничук В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 7 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сінта-Сервіс», ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

Справа № 753/10986/16-цАпеляційне провадження: №22-ц/796/5356/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Шклянка М.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М. встановила:

у червні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з ПП «Сінта-Сервіс» 54 206грн. 17коп. відшкодування майнової шкоди, 5 000грн. відшкодування моральної шкоди, та просила стягнути судовий збір.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що 1 серпня 2015р. приблизно о 21 год. 50 хв. у місті Києві на вул. Є. Чавдар ОСОБА_3, керуючи екскаватором «CATERPILLAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ПП «Сінта-Сервіс», у порушення пункту 13.1 Правил дорожнього руху України не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під її керуванням і який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить їй. Вина водія ОСОБА_3 підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва від 21 вересня 2015р.

Позивач посилалася на те, що згідно наказу № 74 від 2 листопада 2009р. ОСОБА_3 був призначений на посаду машиніста екскаватора в ПП «Сінта-Сервіс» та відповідальний за технічний стан і експлуатацію автомобіля НОМЕР_3. ПП «Сінта-Сервіс» оформлено поліс № АІ/5683 830 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27 червня 2015р. у ПрАТ «СК «Україна», проте страховика не було виявлено за місцезнаходженням і на телефонні дзвінки не відповідали, а згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Нацкомфінпослуг, дія ліцензії ПрАТ «СК «Україна» з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів анульована розпорядженням від 30 квітня 2015 №905, а розпорядженням №1263 від 04.06.2015р. анульовано дії всіх ліцензії ПрАТ «СК «Україна». Таким чином, ПП «Сінта-Сервіс» оформлено поліс № АІ/5683830 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27 червня 2015р. у ПрАТ «СК «Україна» після анулювання дії ліцензії, що позбавило її можливості отримати страхове відшкодування.

- 2 -

Позивач зазначала, що згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку № 12047 від 6 серпня 2015р., зробленого ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту її автомобіля складає 49 798грн. 39коп., проте у ТОВ «КИЙ АВТО ХОЛДИНГ» було проведено ремонт її автомобіля, вартість якого складає 53 606грн. 17коп., що підтверджується рахунком фактурою № 15081138 від 11 серпня 2015р., та витрати на який повинен відшкодувати власник джерела підвищеної небезпеки ПП «Сінта-Сервіс».

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач посилалася на те, що вона пережила сильні моральні страждання, тривалий час не могла нормально спати в ночі, була засмучена тим, що відповідач не надав інформації про страхову компанію, був порушений її звичний спосіб життя, оскільки без машини вона повинна була знаходити альтернативні варіанти для пересування по своїм життєвим справам, а для ремонту машини вона були змушена брати гроші в борг у знайомих, що є для неї принизливим заходом, тому моральну шкоду вона оцінила у 5 000грн.

Ухвалою суду від 8 грудня 2016 року до участі у справі залучено у якості відповідача ОСОБА_3, який позов визнав.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 7 березня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 54 206грн. 17коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, моральну шкоду в розмірі 5 000грн,, а всього стягнуто 58 606грн. 17коп., та 1 102грн. 42коп. судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів ПП «Сінта-Сервіс» та ОСОБА_3 54 206грн. 17коп. майнової шкоди, 5 000грн. моральної шкоди та стягнути з ПП «Сінта-Сервіс» відшкодування судового збору.

Представник позивача посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим доказам, оскільки відповідачем ПП «Сінта-Сервіс» не було надано доказів вчинення ОСОБА_3 протиправного заволодіння транспортним засобом та притягнення його до відповідальності, тому відсутні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за завдану його водієм шкоду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника ПП «Сінта-Сервіс», який просив залишити рішення суду без змін, пояснення ОСОБА_3, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 1 серпня 2015р. на вул. Є. Чавдар у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю екскаватора «CATERPILLAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, та автомобіля «Nissan QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням позивача.

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 вересня 2015р. ОСОБА_3 притягнений до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Nissan QASHQAI», реєстраційний номер НОМЕР_4, належить на праві власності позивачу.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, виконаного ТОВ «ЕАК «Довіра» 6 серпня 2015р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля позивача становить 49 798,39грн.

Згідно рахунку фактури від 11 серпня 2015р. вартість ремонтних робіт автомобіля позивача складає 53 606,17грн.

Екскаватор «CATERPILLAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить на ПП «Сінта-Сервіс».

- 3 -

Наказом № 74 від 2 листопада 2009р. ОСОБА_3 прийнятий на роботу до ПП «Сінта-Сервіс» на посаду машиніста екскаватора, а наказом № 03/03-2 від 3 березня 2015р. за ним закріплений автомобіль марки «CATERPILLAR», реєстраційний номер НОМЕР_1, і він призначений відповідальним за його технічний стан і експлуатацію.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 у момент ДТП не виконував свої трудові обов'язки, самовільно використовував екскаватор у неробочий день у власних цілях, а тому саме він повинен нести відповідальність по відшкодуванню завданої позивачу пошкодженням автомобіля шкоди. При цьому, суд також врахував, що відповідач ОСОБА_3 визнав позовні вимоги.

Частинами 1 та 4 статті 174 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. У разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи ч інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем встановлена презумпція вини завдавача шкоди, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з його вини. При цьому потерпілий повинен надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

При цьому, під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника. Такий правовий висновок зроблений Верховним Судом України у справі 6-229цс14.

З наданих суду ПП «Сінта-Сервіс» документів вбачається, що у день ДТП на підприємстві був вихідний день, керівництво підприємства не доручало ОСОБА_3 виконання будь-яких робіт у цей день і він не виконував свої трудові обов'язки під час ДТП.

- 4 -

Вказані обставини визнав і сам ОСОБА_3, тому суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність підстав для застосування ст. 1172 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПП «Сінта-Сервіс» повинно нести солідарну відповідальність із ОСОБА_3 за завдану позивачу шкоду, так як суду не було надано доказів протиправного заволодіння останнім транспортним засобом, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а відтак є безпідставними.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

З пояснень відповідача ОСОБА_3, даними у суді першої інстанції, які він підтвердив у апеляційному суді, у день ДТП він взяв екскаватор за власною ініціативою для виконання робіт на прохання його знайомого. Відповідач стверджував, що повідомив про це свого безпосереднього керівника, який не заперечував проти використання ним екскаватора у власних потребах.

Разом з тим, апеляційному суду ПП «Сінта-Сервіс» надані: доповідна записка заступника головного механіка від 3 серпня 2015р. про самовільне використання ОСОБА_3 екскаватора у суботу 1 серпня 2015р. для власних потреб, не дивлячись на його заборо-ну; пояснення ОСОБА_3, датовані 4 серпня 2015р., які підтверджували викладені у до-повідній записці обставини; та наказ по підприємству № 07-08/20-15 від 7 серпня 2015р. про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення, який останнім оскаржений не був.

Вказані обставини відповідач ОСОБА_3 визнав у апеляційному суді.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що правових підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності за завдану позивачу шкоду не встановлено.

Твердження представника позивача у апеляційній скарзі про те, що ПП «Сінта-Сервіс» недбало віднеслося до страхування транспортного засобу, так як застрахувало свою цивільно-правову відповідальність у страховій компанії, ліцензія якої на момент отримання полісу обов'язкового страхування була анульована, не може бути підставою для покладення солідарної відповідальності на відповідачів, так як це не передбачено нормами матеріального права, які регулюють правовідносини сторін.

Судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи та оцінені надані сторонами докази, правомірно прийнято визнання відповідачем ОСОБА_3 позову, правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду та задоволення вимог апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 7 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий: Судді: