Постанова № 66536411, 16.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 року Справа № 904/9933/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Дон О.Я.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи;

від відповідача: ОСОБА_1 представник, довіреність №1 від 01.01.2017 року; ОСОБА_2, директор, паспорт серії НС № 147716 від 23.09.1996 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/9933/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Платинум банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс", м. Дніпро

про стягнення 352 177 грн. 51 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Платинум банк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.12.2016 року №110-22/15652, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" заборгованість в розмірі 352 177,51 грн., з яких: 342 777,30 грн. прострочені відсотки за користування кредитом, 9 400,21 грн. пеня, відповідно до умов кредитного договору № 39г-10 від 22.07.2010 року в редакції додаткових угод.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/9933/16 (головуючий колегії ОСОБА_3, судді Панна С.П., Манько Г.В.) позов задоволений повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" на користь Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" 342 777,30 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, 9 400,21 грн. пені, 5 282,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням боржником (відповідачем) умов кредитного договору №39г-10 від 22.07.2010 року, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору відступлення права вимоги №20110526/1-Г від 25.06.2011 року, в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у звязку з чим є правомірними вимоги про стягнення заборгованості по сплаті відсотків за період з 15.03.2012 року по 26.10.2016 року та пеня за несвоєчасно сплачені відсотки за період з 27.10.2015 року по 26.10.2016 року у сумі 9 400,21 грн.

Місцевим господарським судом відхилені заперечення відповідача про те, що погашення заборгованості має здійснюватись за рахунок отримання іпотеки, оскільки іпотекодержателем не виявлено бажання залишити за собою майно, яке не було реалізоване з прилюдних торгів. Натомість, банк здійснив іншу процесуальну дію - подав заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, що не пов'язано із вирішенням питання щодо права іпотекодержателя залишити за собою нереалізоване на прилюдних торгах майно та має інші процесуальні наслідки.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/9933/16 та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором рішенням місцевого господарського суду у справі №7/5005/3680/2012 звернуто стягнення не предмет іпотеки, який під час виконавчого провадження не був реалізований, а виконавче провадження повернуто позивачеві на підставі його заяви. Апелянт вважає, що відмова позивача від погашення заборгованості за рахунок отримання іпотеки порушує принцип рівності прав та обовязків кредитора і боржника та штучно призводить до збільшення заборгованості за кредитом. Оскільки банк не повідомив орган державної виконавчої служби про бажання залишити іпотечне майно за собою та подав заяву про повернення виконавчого документа, апелянт вбачає порушення своїх прав як боржника на погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна та безпідставним нарахування відсотків за користування кредитом.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/9933/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В., суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 16.05.2017 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2017 року, представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

У судове засідання 16.05.2017 року представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

10.05.2017 року від Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

У судовому засіданні 16.05.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 22.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Хоум ОСОБА_4" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" (позичальник) був укладений кредитний договір №39г-10, відповідно до умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит у формі відкличної невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 714 000,00 грн., зі сплатою: в період з 22.07.2010 року по 22.07.2011 року (включно) - 3 процента річних, в період з 23.07.2011 року по 21.07.2012 року (включно) - 24 процентів річних, в розмірі та порядку, визначених даним договором (надалі - кредит). Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування (п. 1.1 кредитного договору).

Зміна ліміту кредитування, визначеного у пункті 1.1 цього договору, здійснюється згідно графіку (п. 1.2 кредитного договору).

Кінцевий термін повернення кредиту 21 липня 2012 року (п. 1.3 кредитного договору).

Відповідно п. 2.1 кредитного договору, в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, неустойки, а також інших витрат пов'язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимоги кредитора укладаються:

- іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27 (п. 2.1.1 кредитного договору).

- одночасно з укладенням цього договору укладаються договори поруки з ОСОБА_5С, ОСОБА_2, ОСОБА_6 (п. 2.1.2 кредитного договору).

ОСОБА_4 кошти призначені для придбання комерційної нерухомості за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, згідно договору купівлі-продажу нерухомості, укладеного з ОСОБА_7 (ІНН НОМЕР_1).

Видача кредиту на вищезазначені цілі здійснюється: шляхом оплати платіжних документів Позичальника з позичкового рахунку відкритого у ПАТ "ХК БАНК"; шляхом перерахування на поточний рахунок 26205010099836, відкритий на ім'я ОСОБА_7 (ІНН НОМЕР_1) (п. 3.1 кредитного договору).

Датою надання кредиту вважається день оплати розрахункових документів позичальника позичкового рахунку або дата перерахування на поточний рахунок позичальника кредиту (або його частки) (п. 3.2 кредитного договору).

Датою погашення кредиту вважається дата зарахування на відповідні рахунки кредитора: кредиту у розмірі фактичної заборгованості, нарахованих/обчислених процентів, комісій, неустойки, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору (п. 3.3. кредитного договору).

На виконання умов кредитного договору банком надані відповідачу кредитні кошти в сумі 714 000 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 22.07.2010 року.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту не рідше одного разу на календарний місяць, починаючи від дати видачі кредиту (його часток ) на суму непогашеної заборгованості за кредитом згідно з методом факт/факт. При розрахунку строку користування кредитом враховується дата надання кредиту і не враховується дата погашення кредиту. Сплаті підлягають проценти нараховані за фактичну кількість днів користування кредитом протягом попереднього календарного місяця, а у разі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом - за період з 1-го числа поточного місяця по дату, що передує даті погашення кредиту включно (п. 3.4. кредитного договору).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 28 (двадцять восьмого) числа включно місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено таке нарахування та остаточно при погашенні кредиту у строк, визначений пунктом 1.3 та достроково, відповідно до пункту 8.2. цього договору), на рахунок № 20883010146055, відкритий у ПАТ "ХК БАНК". У випадку, якщо 28 число місяця є неробочим днем, то позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів у наступний робочий день. У разі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити суму нарахованих процентів у день погашення кредиту (п. 3.5. кредитного договору).

У разі невиконання позичальником графіку зміни ліміту кредитування, встановленого у пункті 1.2. цього договору, тобто невиконання позичальником пункту 6.4. цього договору, та зі спливом 30 календарних днів з дати винесення заборгованості позичальника по сплаті частки кредиту на рахунки простроченої заборгованості, термін повернення кредиту вважається таким що настав і позичальник зобов'язаний не пізніше ніж в останній день дії договору погасити фактичну заборгованість за кредитом та сплатити нараховані проценти за фактичне користування кредитом, обчислену неустойку у розмірах, передбачених цим договором (п. 3.9 кредитного договору в редакції додаткової угоди в редакції з 25.03.2011 року відповідно до додаткової угоди №7).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальником за вказаним кредитним договором 22.07.2010 року між Публічним акціонерним товариством "Хоум ОСОБА_4" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 39г-10/1 (далі іпотечний договір), предметом якого є іпотека нежилого приміщення, що знаходиться з адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, буд. 27. Опис обєкта: частина їдальні в літ. ВIV-4 на ІІ поверсі, яка складається з приміщень № 2017-2021, 2023-2025 частини коридору приміщення № 2026 площею 11, 6 кв.м, загальна площа 153, 0 кв.м з місцями загального користування: на ІІ поверсі поз. 2016, 2015а, 2026а площею 32, 6 кв.м, на І поверсі поз. 1186-1189 площею 82, 9 кв.м, літ. в ґанок з козирком. Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами у сумі 473 754, 00 грн. (п.п. 1.2, 1.3. іпотечного договору).

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами зобовязань відповідно до умов цього договору (п. 12.2 кредитного договору).

26.05.2011 року Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" (попереднє найменування Публічне акціонерне товариство "Хоум ОСОБА_4"), як первісний кредитор, та Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк", як новий кредитор, уклали договір відступлення права вимоги № 20110526/1-Г (далі - договір відступлення права вимоги), відповідно до п.1.1 якого первісний кредитор відступає всі свої права вимоги, а новий кредитор приймає всі права вимоги за: кредитними договорами, згідно переліку, наведеному у додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною; договорами поруки згідно переліку, наведеному у додатку №2 до цього договору, що є його невід'ємною частиною; договорами страхування, полісів та інших документів, які підтверджують здійснення майнового та особистого страхування, згідно переліку наведеному у додатку № 3 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (надалі разом - договори).

Новий кредитор за відступлення прав вимоги зобов'язується сплатити на користь первісного кредитора грошові кошти, у сумі, зазначеній у п. 1.3 цього договору (п. 1.2 договору відступлення права вимоги).

Ціна договору - сума, що сплачується новим кредитором на користь первісного кредитора за відступлення права вимоги за договорами, становить 61 125,80 (п. 1.3. договору відступлення права вимоги).

З дати набрання чинності цього договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за договорами в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у зв'язку з чим новий кредитор набуває права вимагати від позичальників та його поручителів, заставодавців своєчасного та належного виконання зобов'язань за договорами, в тому числі, погашення суми кредитів, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій, інших платежів за договорами, в тому числі і прострочених платежів за ними, набуває права вигодонабувача за договорами страхування, що укладені відповідно до умов кредитних договорів, а також права та обов'язки первісного кредитора, що виникли на будь-яких стадіях судового та виконавчого провадженнях (п. 1.4. договору відступлення права вимоги).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до моменту виконання сторонами всіх своїх зобов'язань по ньому (п. 7.1 договору відступлення права вимоги).

Таким чином, всі права вимоги за кредитним та іпотечним договорами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" Публічне акціонерне товариство "Банк Восток" (попереднє найменування Публічне акціонерне товариство "Хоум ОСОБА_4") (первісний кредитор) відступило Публічному акціонерному товариству "Платинум Банк" (новий кредитор) шляхом укладення 26.05.2011 року договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за № 1995) та фактичної відповідної передачі, яка оформлена актом приймання-передачі документації від 03.06.2011 року.

У звязку зі зміною кредитора за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги, 01.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" (кредитор) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" (позичальник) укладений додатковий договір до кредитного договору №39г-10 від 22.07.2010 року, яким пункт 1.1 кредитного договору викладено в наступній редакції: "Кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит у формі відкличної невідновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 714 000,00 грн., зі сплатою: в період з 22.07.2010 року по 22.07.2011 року (включно) - 3 процента річних, в період з 23.07.2011 року по 21.07.2012 року (включно) - 8 процентів річних, в розмірі та порядку, визначених даним договором (надалі - кредит). Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування".

В порушення взятих на себе зобовязань відповідач у визначені кредитним договором строки отримані кредитні кошти не повернув, відсотки за їх користування не сплатив.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 року по справі №7/5005/3680/2012 позов Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" задоволено повністю: Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

03.07.2012р. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 7/5005/3680/2012 видано накази.

Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" зазначає, що двічі звертався до органів державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання наказу господарського суду. Однак в ході виконавчого провадження дане майно не було реалізовано, у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до листа Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції № 27277/7 від 28.09.2015 року на примусовому виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебуває наказ № 7/5005/3680 від 03.07.2012 року господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Титан Плюс" на користь ПАТ "Платинум Банк" боргу 664910,48 грн. 09.04.2015 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ складено два акта опису та арешту майна а саме: частина нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27. Згідно висновку експерта після проведення оцінки вартість описаного майна, складає: 817 800,00 грн. 03.07.2015 р. вищевказане майно було передано на реалізацію лот № 82014. Електронні торги 03.07.2015 року не відбулись на підставі відсутність допущених учасників торгів. Після проведення уцінки майно повторно передано на реалізацію лот № 96026 вартість 662 568,00 грн. Електронні торги 28.09.2015 року не відбулись на підставі: відсутність допущених учасників торгів. Відповідно до ст. ст. 44, 62 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.12 "Інструкції з організації примусового виконання рішень", відділ виконавчої служби запропонував вирішити питання, щодо залишення за собою нереалізованого майна, а саме: частина нежитлового приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27.

Як зазначено у вказаному листі, Публічному акціонерному товариству "Платинум Банк" необхідно у 15-денний строк письмово повідомити Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про своє бажання залишити за собою вказане майно. Якщо у вказаний термін стягувач не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, виконавчий лист буде повернуто на підставі п.3 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 41),

Постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 09.11.2015 року ВП № 43188642 виконавчий документ: наказ №7/5005/3680/2012 виданий 03.07.2012 року Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ТОВ "Титан Плюс" на користь ПАТ "Платинум банк" заборгованості у розмірі 664 910,48 грн. шляхом звернення стягнення на частину їдальні в літ. В IV- 4 на ІІ поверсі, яка складається з приміщень № 2017-2021,2023-2025 частини коридору приміщення № 2026 площею 11,6 кв.м. загальна площа 153,0 кв.м., з місцями загального користування: на ІІ поверсі поз. 2016,2015а,2026а плошею32,6 кв.м., на І поверсі поз. 1186-1189 площею 82,9 кв.м., літ. в ґанок з козирком, та яке належить на праві власності ТОВ "Титан Плюс" повернуто стягувачу за його заявою про повернення виконавчого документу (а.с. 42).

Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" не задовольнило свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, яким забезпечено виконання зобов'язання за кредитним договором. Дане зобов'язання не виконане. Після винесення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 року по справі №7/5005/3680/2012 відповідач не здійснював погашення кредитної заборгованості, а також не вжив жодних дій щодо врегулювання даного боргу.

Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" кредитного договору №39г-10 від 22.07.2010 року в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" заявлено до стягнення заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за загальний період з 15.03.2012 року по 26.10.2016 року у сумі 342 777,30 грн.

З огляду на умови кредитного договору №39г-10 від 22.07.2011 року, строк сплати відсотків за користування кредитом у сумі 342 777,30 грн. за загальний період з 15.03.2012 року по 26.10.2016 року є таким, що настав.

Доказів сплати відсотків за користування кредитом у сумі 342 777,30 грн. відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті відсотків у сумі 342 777,30 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту сплату нарахованих процентів, комісій на умовах, передбачених цим договором. Самостійно, в порядку передбаченому пунктами 3.4.-3.5. сплачувати проценти за кредит та в порядку передбаченому пунктами 1.5.-1.6. - комісії. Погасити не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3., заборгованість за кредитом, якщо інше не встановлено цим договором. Сплачувати кредитору окремо від встановленої процентної ставки за користування кредитом неустойку, передбачені пунктами 9.2, 9.3, 9.4 цього договору, за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань за цим договором (п. 6.2. кредитного договору).

За порушення строків повернення кредиту, процентів, комісій за користування кредитом, передбачених пунктами 1.2, 1.3, 1.5, 1.6, 3.5, 6.4 цього договору, позичальник зобов'язується сплатити на користь та на вимогу кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення. Дата усунення порушення не враховується при розрахунку пені (п. 9.2 кредитного договору).

Позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня за прострочення виконання зобов'язання за договором за загальний період з 27.10.2015 року по 26.10.2016 року у сумі 9 400,21 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору, чинного законодавства, тому висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 9 400,21 грн. є обґрунтованим.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що відмова позивача від погашення заборгованості за рахунок отримання іпотеки порушує принцип рівності прав та обовязків кредитора і боржника та штучно призводить до збільшення заборгованості за кредитом.

Так, за приписами ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (ч. 3 ст. 41 Закону України "Про іпотеку").

Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися

Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися (ч. 1 ст. 49 Закону України "Про іпотеку").

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що виявлення бажання іпотекодержателя залишити за собою майно, яке не було реалізоване з прилюдних торгів, має виражатися у відповідній письмовій заяві державному виконавцю. Доказів подання вказаної заяви до виконавчої служби сторонами до суду не надано. Натомість банк здійснив іншу процесуальну дію - подав заяву про повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідно, дана дія не пов'язана із вирішенням питання щодо права іпотекодержателя залишити за собою нереалізоване на прилюдних торгах майно та має інші процесуальні наслідки.

За вказаних обставин, твердження відповідача, що банк виявив бажання залишити за собою нереалізоване іпотечне майно не відповідають дійсності. Оскільки законодавством передбачене право а не обовязок іпотекодержателя залишити за собою нереалізоване з прилюдних торгів майно, є безпідставними доводи відповідача про те, що відмова позивача від погашення заборгованості за рахунок отримання предмету іпотеки порушує права боржника.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс".

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача (апелянта).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/9933/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/9933/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 17.05.2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко