Рішення № 66536027, 16.05.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2017 р.Справа № 924/371/17

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-СМ, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мономах-М, м.Красилів

про стягнення 29 640,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 15.05.2017 р.

відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-СМ звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мономах-М, м.Красилів про стягнення 29 640,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання відповідачем №СМ 12-06/16 на постачання будівельних матеріалів від 10.06.2016року.

Відповідач не з`явився, відзиву на позов не подав. Витребуваних судом документів не направив. Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Неявка в судове засідання господарського суду відповідача чи його представника не перешкоджає розгляду справи по суті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу можу бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 передбачено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців).

Підпунктом 3.9.1 Постанови передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В матеріалах справи наявна судова повістка з відміткою про отримання її відповідачем.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

10 червня 2016 року між ТОВ „ТД „Мономах М (Покупець) та ТОВ „Альфа-СМ (Постачальник) було укладено договір поставки №СМ 12-06/16 на постачання будівельних матеріалів за №СМ 12-06/16.

Згідно п.п. 1.1,1,2 Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах та у порядку, визначених цим Договором. Кількість, асортимент, ціни на товар узгоджуються між Продавцем та Покупцем згідно рахунку, який є невід'ємною частиною цього договору.

Доставка товару здійснюється Постачальником за рахунок Продавця за адресою: м.Хмельницький, вул. Проспект Миру, 94/1А. Датою поставки товару та на товар за цим Договором представниками Сторін накладних на товар. (п.п.2.4,2.5 Договору).

В п.п. 6.2,6.3 Договору сторони погодили, що ціна Товару, яка входить у Партію поставки, остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку Партії Товару. Зміна остаточно узгодженої Сторонами ціни Товару після його поставки Покупцю не допускається. Сума Договору складається з суми вартості Партій Товарів, поставлених Постачальником протягом строку дії цього Договору та вказаних у накладних.

Відповідно до п 6.6 Договору Покупець зобов'язаний сплатити вартість кожної партії Товару в порядку 100% передоплати, шляхом перерахування грошових коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника згідно рахунку до моменту відвантаження товару.

Згідно зумовами п.1.1. договору за видатковою накладною №263 від 13.06.2016р. Позивач поставив відповідачу плити пінополістирольні в асортименті на загальну суму 29640,00грн.

Позивач направив ТОВ „ТД „Мономах М вимогу в порядку ст.530 ЦК України оплатити заборгованість за поставлений товар.

Зазначена вимога була направлена Відповідачу на його фактичну адресу 09.12.2016р. та на юридичну адресу 30.01.2017р., однак останній вимогу про сплату заборгованості не виконав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Статтею 712 передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Як встановлено п. 2.5 договору поставки СМ 12-06/16, датою поставки товару та на товар за цим Договором представниками Сторін накладних на товар.

Відповідно до частин 1-4 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами; якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Позивач відповідно до договору поставки від 10 червня 2016 року, на підставі видаткової накладної №263 від 13 червня 2016 року поставив товар на загальну суму 29640,00 грн. Відповідач товар прийняв, про що свідчить підпис та печатка відповідача видаткові накладні.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні докази повного або часткової оплати заборгованості за договором поставки.

Відповідач доказів виконання зобовязання стосовно здійснення оплати за отриманий товар не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 29 640,00 грн. боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджений належними доказами, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-СМ, м. Житомир до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мономах-М, м.Красилів про стягнення 29 640,00 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Мономах-М, (31000, Хмельницька обл., м.Красилів, вул. Чкалова, 19, код 37971905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа-СМ (10025 м.Житомир, вул.Промислова, 1/154, код 37446069) - 29 640 (двадцять девять тисяч шістсот сорок гривень)грн. боргу та 1600 (одну тисячу шістсот гривень)грн. судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 17.05.2017 року.

СуддяВ.О. Шпак

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 позивачу: 10025 м.Житомир, вул.Промислова 1/154

3-4 відповідачу: 31000, Хмельницька обл. ,м.Красилів вул.Чкалова, 19

29000 м.Хмельницький, Проспект Миру 94/1А