Ухвала суду № 66535730, 12.05.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 травня 2017 року Справа № 915/1261/16

м. Миколаїв

Кредитор: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», вул. Артема, 602, м. Київ, 04050.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «Кредо», вул. Лягіна, 8, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 13845029.

Розпорядник майна: ОСОБА_1 , вул. Соборна, 25, м. Вінниця, 21050.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: ОСОБА_2, довіреність від 10.02.2017.

Від боржника: ОСОБА_3 директор.

Розпорядник майна: не зявився.

Суть справи: про визнання кредиторських вимог

30.12.2016. кредитором подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 2789471,05 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2017 заяву кредитора було прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 16.02.2017 о 10:00.

Проте у звязку зі знаходженням судді Ткаченка О.В. у відпустці судове засідання, призначене на 16.02.2017 о 10:00, не відбулось, про що сторонам було направлено повідомлення.

Ухвалою суду від 17.02.2017 розгляд заяви кредитора було призначено на 03.03.2017 о 10:00.

Ухвалами суду від 03.03.2017, 20.03.2017, 18.04.2017 розгляд заяви кредитора неодноразово відкладався.

Розпорядник майна у відповідності до наданого відзиву від 26.01.2017, грошові вимоги банку визнає у повному обсязі та повідомляє про внесення 2631571,6 грн. основного боргу до реєстру вимог позачергово, як вимог, забезпечених заставою, 157899,45 грн. штрафних санкцій до шостої черги задоволення кредиторських вимог, 2756,00 грн. судових витрат до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Від боржника до суду надійшла відповідь від 16.02.2017 № 1 на заяву кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», за змістом якої він визнає кредиторські вимоги частково у сумі 1 544 053,51 грн. та не визнає борг по відсоткам та пені.

У відповідності до наданої боржником відповіді від 12.04.2017 вих.№12/4 він просить суд визнати вимоги кредитора у розмірі 1544053,51 грн. основного боргу і включити їх до реєстру вимог кредиторів позачергово, а суму 1018984,06 грн., яка, на думку боржника є штрафом за кредитним договором та додатковою угодою № 2 від 08.04.2015, включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

У відповідності до наданих пояснень від 20.03.2017 кредитора - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» банк вказує на порушення боржником п. 1.4. Додаткової угоди № 21 шляхом нездійснення сплати строкових платежів щодо сплати відсотків, починаючи з вересня 2016 року. У звязку із вказаним порушенням до суми кредиторських вимог було включено заборгованість по несплаченим процентам у сумі 1018984,06 грн. та пені.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, господарський суд встановив:

30 червня 2011 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», з одної сторони та ТОВ ВКП «Кредо» з іншої сторони було укладено кредитний договір № 05-06/11, за умовами якого позичальнику ТОВ ВКП «Кредо» надано кредит у сумі 2460000,00 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами процентів згідно п. 3.1. даного договору, та строком повернення до 27 червня 2014 року згідно встановленого графіку погашення.

Згідно Додаткової угоди №1 від 31.10.2012 до кредитного договору сторони прийшли до згоди викласти текст кредитного договору у новій редакції, за умовами якої продовжено строк користування кредитними коштами до 27 червня 2018 року, змінено суму кредиту - 2104053,51 грн.

У відповідності до умов Додаткової угоди №2 від 08.04.2015 до кредитного договору сторони прийшли до згоди викласти текст кредитного договору у новій редакції, за умовами якої сторони домовились про те, що позичальник зобов'язаний повернути кредитні ресурси в сумі 550000,00 грн. до 24.04.2015 року, залишок кредитних ресурсів у сумі 1554053,51 грн. починаючи з 08.04.2017 до 07.04.2022 року.

Згідно Додаткової угоди №2 від 08.04.2015 року до кредитного договору позичальник сплачу банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 5 % річних - з 08.04.2015 року по 07.10.2016 року;

б) 21,5 % річних - з 08.10.2016 року по 07.04.2022 року;

в) 32,25 % річних - з 08.04.2022 року.

У відповідності до п. 2 додаткової угоди № 2 від 08.04.2015 до кредитного договору №05-06/11 від 30.06.2011сторони передбачили право банку вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, комісій, неустойки, тобто до настання строків, встановлених цією додатковою угодою, у випадках несвоєчасного та/або у неповному обсязі виконання позичальником своїх зобовязань, визначених п.п. 1.3.2, 1.4, цієї додаткової угоди, прострочення позичальником строків погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами в інших випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно п. 3.4. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними коштам здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти з 26 числа кожного місяця та не пізній останнього робочого дня місяця.

Згідно п. 7.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійні облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Як свідчить наданий кредитором розрахунок та підтверджено у судовому засіданні представником боржника, ТОВ ВКП «Кредо», починаючи з 30.09.2016, умови кредитного договору виконувало неналежним чином, сплату відсотків за користування кредитними ресурсами не здійснювало.

З огляду на наданий кредитором розрахунок заборгованість ТОВ ВКП «Кредо» перед банком щодо повернення отриманих кредитних коштів за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011. станом на 07 грудня 2016 рок складає: 2 789 471,05 грн., з яких:

- 1544053,51 грн. сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту;

- 1087518,09 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 157899,45 грн. пеня за прострочення заборгованості по відсоткам.

Проте при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що сума заборгованості по відсоткам у розмірі 1087518,09 грн. та пеня за прострочення сплати відсотків у розмірі 157899,45 грн. визначені кредитором станом на 11.12.2016.

Враховуючи, що ухвалою суду від 07.12.2016 було порушено провадження у справі № 915/1261/16 про банкрутство ТОВ ВКП «Кредо», суд вважає за необхідне обмежити період нарахування кредитором відсотків та пені по 06.12.2016.

Таким чином, за проведеними судом розрахунками розмір заборгованості за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011. станом на 06 грудня 2016 рок складає 2780831,52 грн., з яких:

- 1544053,51 грн. сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту;

- 1082982,96 грн. сума заборгованості за відсотками за загальний період з 01.07.2011 по 06.12.2016;

- 153795,05 грн. сума пені, нарахована за загальний період з 12.06.2016 по 06.12.2016.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

В забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011 між банком та ТОВ ВКП «Кредо» було укладено договір іпотеки від 31.10.2012., посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2820, згідно умов якого ТОВ ВКП «Кредо» передало в якості предмету іпотеки комплекс торговельний по вул. Спаська, 45/1 у м. Миколаєві, який складається з шести павільйонів, загальною площею 229,10 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на торговельний комплекс, виданого 02.10.2001 року виконкомом Миколаївської міської ради на підставі рішень виконкому ід 23.10.1998 року за №598, від 13.09.2001 року за №777, зареєстрованого в КП «Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації» 02.10.2001 року за реєстровим №876 в реєстровій книзі №7. Земельна ділянка, на якій розташовано предмет іпотеки не є власністю іпотекодавця, і надана в оренду строком на 20 років відповідно до договору оренди землі від 29.05.2008 року.

Згідно п. 3. договору іпотеки (зі змінами від 08.04.2015 року) узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає: 1502035,51 грн.

За передбаченими п. 2 іпотечного договору від 31.10.2012 (з урахуванням договору про внесення змін № 1 до іпотечного договору) умовами зазначений комплекс, торговельний, передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011, а також процентів за користування кредитними ресурсами, а також комісійної винагороди за основним зобовязанням, неустойки за цим договором або за основним зобовязанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за основним зобовязанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Також, в забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011 між сторонами було укладено договір застави майнових прав № 05-06/11мп від 01.07.2011, за умовами якого ТОВ ВКП «Кредо» передав в заставу майнові права вимоги за договором поставки №08 від 30.06.2011 року, відповідно до якого заставодавець ТОВ ВКП «Кредо» зобов'язався передати товар ТОВ «УКР ХІМ ОСОБА_5» у строк до 30.07.2014 року, а саме: селітра аміачна марки «Б» у кількості 1 570 т., за ціною 10 000,00 грн. за 1 т., з ПДВ, всього у сумі 15 700 000,00 грн.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

У відповідності до п. 21 ОСОБА_6 господарський суд від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Отже грошові вимоги кредитора за кредитним договором № 05-06/11 від 30.06.2011 року в сумі 2780831,52 грн. є повністю забезпеченими.

Заперечення боржника щодо суми відсотків 1018984,06 грн., яка, на думку боржника є штрафом за п. 1.5. додаткової угоди № 2 від 08.04.2015, та підлягає включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1.5. додаткової угоди № 2 від 08.04.2015 до кредитного договору №05-06/11 від 30.06.2011 за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобовязань, визначених п.п. 1.3.2, 1.4, цієї додаткової угоди, відсутності випадків прострочення позичальником строків погашення заборгованості за кредитом, нарахованими процентами, по закінченню сьомого фактичного року дії цієї додаткової угоди (тобто, не пізніше « 07» квітня 2022р.), банком здійснюється прощення боргу, а саме прощення:

- заборгованості за несплаченими процентами на дату укладення цієї додаткової угоди (на « 08» квітня 2015р.) у сумі процентів, зазначеній у п. 1 цієї додаткової угоди. Про прощення боргу банку повідомляє позичальника письмово. У випадку прощення банком боргу позичальника у порядку та на умовах цього пункту додаткової угоди, зобовязання позичальника про сплату банку боргу у відповідній сумі припиняються.

З огляду на наведене положення п. 1.5. додаткової угоди № 2 від 08.04.2015 могли бути реалізовані шляхом прощення банком сплати боржником боргу за процентами у розмірі 1018984,06 грн., але тільки за умови за умови своєчасного та у повному обсязі виконання позичальником своїх зобовязань, визначених п.п. 1.3.2, 1.4, цієї додаткової угоди, та у строк «по закінченню сьомого фактичного року дії цієї додаткової угоди (тобто, не пізніше « 07» квітня 2022р.)».

Враховуючи, що боржником було порушено п. 1.4. Додаткової угоди № 21 шляхом нездійснення сплати строкових платежів щодо сплати відсотків, починаючи з вересня 2016 року, кредитор звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог.

При цьому суд зауважує, що положення п. 1.5. додаткової угоди № 2 від 08.04.2015 не дають боржнику права вважати проценти у сумі 1018984,06 грн. штрафними санкціями.

З урахуванням викладеного кредиторські вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнаються судом в сумі 2780831,52 грн. заборгованості та в сумі 2756,00 грн. витрат по сплаті судового збору та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 2780831,52 грн. підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 2756,00 грн. (витрат по сплату судового збору) до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24, 45 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в загальному розмірі 2780831,52 грн. заборгованості та в сумі 2756,00 грн. витрат по сплаті судового збору та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство.

2. Відхилити кредиторські вимоги в сумі 4535,13 грн. відсотків та в сумі 4104,40 грн. пені.

3. Зобовязати розпорядника майна включити кредиторські вимоги в сумі 2780831,52 грн. до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 2756,00 грн. (витрат по сплату судового збору) до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.

3. Ухвалу направити на адресу кредитора, розпорядника майна та банкрута.

Суддя О.В.Ткаченко