Постанова № 66534953, 17.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Справа № 910/21440/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Грека Б.М., за участі представника позивача В. Ніколової (дов. від 26.12.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року у справі № 910/21440/16 за позовом Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" про стягнення 3 642 грн 66 коп.,

УСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" про стягнення 3 642 грн 66 коп. пені з підстав неналежного виконання умов договору від 28 серпня 2015 року № 286/3/15/373 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України).

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 грудня 2016 року (суддя Л. Шкурдова) у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року (судді О. Агрікова, А. Мальченко, М. Чорногуз) рішення скасовано та позов задоволено в частині стягнення 3 122 грн 28 коп. пені; у решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом статей 11, 509 і 549 Цивільного кодексу України, статей 33 і 43 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Міністерство оборони України проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 28 серпня 2015 року сторони уклали договір № 286/3/15/373 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов'язався у 2015 році поставити замовнику холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори (Лот 4. Побутова пральна машина активаторного типу [пральна машина Saturn SТ-WК7603]), а позивач (замовник) - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в договорі.

Умовами договору сторони погодили, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікацією; згідно зі специфікацією загальна вартість товару з податком на додану вартість складає 334 530 грн, строк (термін) постачання вказаний до 15 жовтня 2015 року (включно); приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений військовим представництвом Міністерства оборони України; належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару по якості та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою; товар поставляється на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо; місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України (далі - одержувачі замовника) згідно з рознарядкою та ростовкою Міністерства оборони України, які будуть невід'ємною частиною договору, з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень; датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника (пункти 1.2, 2.7, 5.1, 5.2, 5.3 договору).

Згідно додатку 1 до договору товар у кількості 135 шт мав бути поставлений до 16 жовтня 2015 року центру забезпечення речовим майном - в/ч А1361 за адресою: м. Харків, вул. Переможців, 6а.

Позивач стверджує, що товар був поставлений замовнику 22 жовтня 2015 року із запізненням на 7 діб і просить стягнути пеню у розмірі 0,2 відсотки від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, яка у становить 3 642 грн 66 коп.

Дотримання строків поставки відповідач доводить актом приймального контролю (якості) від 15 жовтня 2015 року № 2, який підписаний представниками сторін.

Урахувавши зазначений акт, господарський суд дійшов висновків про відсутність порушення зобов'язання відповідачем та відмовив у позові.

Апеляційний господарський суд з таким висновком не погодився.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статей 525, 526 і 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться військовим представництвом Міністерства оборони України (далі - ВП МОУ) у присутності представника підприємства, відповідального за якість з перевіркою сертифікатів відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, висновків державної санітарної епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров`я України, кількості комплектності, наявності іншої супровідної документації. У разі, якщо на підприємстві створено ВП МОУ, замовник направляє до цього підприємства представників ВП МОУ приймання товарів. Рішення щодо визначення ВП МОУ для здійснення приймального контролю (якості) товару приймає 1363 Головне ВП МОУ після остаточного визначення місцезнаходження підприємства - виробника.

Отже за умовами договору приймання товару по якості не тотожне одержанню товару центром забезпечення речовим майном.

Відповідно до акта приймального контролю (якості) від 15 жовтня 2015 року № 2, товар прийнято завідувачем складом підприємства на відповідальне зберігання 15 жовтня 2015 року, проте в цьому акті не зазначена дата приймання товару одержувачем - в/чА1361.

Згідно посвідчення № 1246 товар в кількості 105 штук був прийнятий одержувачем 22 жовтня 2015 року.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що датою поставки товару є дата зазначена одержувачем, а не дата складання акта приймального контролю якості, як помилково визначив суд першої інстанції.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд, на підставі пункту 7.3 договору, статей 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, дійшов правомірного висновку про застосування до спірних правовідносин господарської санкції.

Здійснивши перевірку періоду нарахування пені, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню, становить 3 122 грн 28 коп.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2017 року у справі № 910/21440/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ЛТД" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя С. В. Бондар Суддя Б. М. Грек